Чи так вже все зле з Грецією?

Економічна статистика з Греції читається як роман жахів Стівена Кінґа. Вже шість років країну спустошує економічна рецесія, безробіття піднялося до рекордних 27 відсотків. Закривають підприємства, звільняють людей, скорочують соціальні виплати. На вулицях перманентно проходять дефіляди протесту.

А проте, ситуацію в країні, врешті-решт, можна було б змінити на краще. Зрозуміло, що швидкого поступу годі сподіватися, тим більше, що загалом у єврозоні Європейська Комісія прогнозує падіння ВВП цього року на 0,4 відсотка, а боргове навантаження, попри програми  реструктуризації, залишається на рівні 156,9 відсотка від ВВП.

То звідки ж візьмуться у греків підстави для оптимізму? Однією з головних причин для втіхи є те, що досить несподівано, після двох емоційно вельми напружених виборів минулого року, в Атенах нарешті встановилися більш-менш стабільні політичні взаємини. Наприклад, урядові Греції нещодавно вдалося безпроблемно проштовхнути закон, яким передбачене скорочення до кінця 2014 року 15 тисяч працівників державного сектора. І це лише частина великої програми скорочення роздутого бюрократичного апарату на 150 тисяч працівників від 2010 до 2015 року.

Попередніми роками дебати на такі дражливі теми відбувалися надзвичайно бурхливо. А тепер голосування пройшло майже непоміченим, попри те, що досі питання про скорочення робочих місць на державній службі вважали за табу. Захвилювалася лише вулиця, проте й позапарламентські протести виявилися не аж такими запеклими, як раніше, і швидко вщухли.

Немалого успіху досягли Атени й у фіскальній царині. В першому кварталі цього року країна зібрала податків більше, ніж передбачалося. Крім того, Європейський Центральний Банк прогнозує, що прибуткову частину бюджету грекам вдасться перевиконати на два відсотки. Це тоді, коли ще 2009 року дефіцит бюджету становив 14,8 відсотка. Експерти розуміють, наскільки потужний стрибок вдалося здійснити країні. Водночас Греція досить суттєво скоротила й виплати за борговими зобов’язаннями.

Все це сприяє зростанню довіри до наймолодшого члена єврозони. Індикатори економічних настроїв, які фіксують бажання європейських інвесторів вкладати гроші в грецьку економіку, зросли до 89,2 відсоткових пунктів, ставши вищим за середній рівень у єврозоні.

Важливим є передовсім те, що після того, як минуло побоювання, що Греція може вийти з Валютної Унії, до країни відновився притік іноземного капіталу. Зростають також потік туристів та кількість грошей, які вони залишають у Греції. Спілка грецького туризму чекає, що цього року країну відвідають 17 мільйонів гостей, і це на мільйон більше, ніж минулого року.

Важливим є також те, що в країні повертається довіра до банків. Греки витягають свої заощадження з-під подушок і знову наповнюють ними банківські конта. За минулий рік кількість грошей на рахунках зросла на дев’ять відсотків, і ця тенденція зберігається.

Вселяє надію також те, що держава започаткувала великі інфраструктурні проекти, які допоможуть у боротьбі з безробіттям. Лише цьогорічні будівництва автобанів дозволять створити тисячі робочих місць.

Тож якщо Атени й надалі дотримуватимуться обраного курсу на санацію економіки та розумну ощадливість, то вже за кілька років про глибоку кризу в країні можна буде забути.

 

04.05.2013