Відхід у вічність кардинала Любомира Гузара означає закінчення цілої епохи в повоєнній історії Української Греко-католицької Церкви – сказав KAI [Католицька інформаційна аґенція] о. проф. Богдан Прах, ректор Українського католицького університету у Львові.
Він звернув увагу, що всю його службу Церкві можна поділити на два етапи: діяльність в Римі і на еміґрації, а потім – з початку дев'яностих років – в Україні, коли Церква повернула собі свободу і могла нормально діяти.
Перший період — це в т. ч. близька співпраця майбутнього кардинала і глави УГКЦ з кардиналом Йосифом Сліпим, іншою великою постаттю українських греко-католиків. "Обидва зробили дуже багато, щоб наша Церква жила і розвивалась, принаймні на чужині, на еміґрації, щоб в умовах заборони і суворих переслідувань в Україні вона жила принаймні серед українців, що живуть у діаспорі, що зберегли традиції і віру предків", — нагадав о. Богдан Прах.
Другий етап розпочався вже у вільній Україні, коли на початку дев'яностих років Церква здобула свободу діяльності та розвитку і тодішній єпископ Гузар міг після десятиліть еміґрації повернутися на батьківщину. Цей період, хоч і спокійніший від першого, також не належав до легких, потрібно було організовувати фактично від основ життя Церкви в пострадянській країні, воювати з живими і сильними залишками комуністичного мислення, — пояснював о. Прах. Він звернув увагу, що в релігійній площині це означало вміти знаходити Церкві відповідне місце в умовах поділеного православ'я, присутності Церкви латинського обряду та інших конфесій.
"Кардинал старався вести Церкву в надійний та безпечний спосіб, подалі від політичних суперечок, але в контакті з проблемами, якими жив народ", — нагадав ректор львівського університету. Він підкреслив, що це вміле і зважене керівництво Церквою, і разом з тим рівно зважена постава до різних суспільних питань принесли йому великий моральний авторитет, причому не тільки серед греко-католиків, а й серед усього народу та серед українців на еміґрації.
"Він був великою людиною і видатним релігійним лідером, а його відхід у вічність є великою для нас втратою і смутком", — закінчив свою відповідь для KAI о. проф. Б. Прах.
Кардинал Любомир Гузар очолював УГКЦ в 2001-11 роках. Саме він переніс у 2005 році місцеперебування вищого керівництва Церкви зі Львова до Києва, змінивши свій титул Верховного львівського архієпископа на Верховного архієпископа києво-галицького. Кардиналом він був від 21 лютого 2001 року. Зі своєї посади вступився, з огляду на вік і стан здоров'я, 10 лютого 2011 року, що в Церквах східної традиції серед їхніх глав практично не трапляється. Як сказав жартома о. Прах, вступившись, кардинал "прочистив" дорогу папі Бенедикту XVI, який акурат на два роки пізніше прийняв подібне рішення.
kg (KAI) / Lwów
Ks. prof. B. Prach: zgon kard. L. Huzara oznacza koniec pewnej epoki w Kościele greckokatolickim
Niedziela, 31.05.2017
Переклад О.Д.