Той, хто перебуває в оточенні інших людей, є менш критичним, ніж люди поодинці. На це вказують результати нещодавніх досліджень. Згідно з ними, піддослідні сумніваються в інформації та висловлюваннях новинних текстів значно рідше, якщо вважають себе частиною групи. Це стосується й віртуальних спільнот у соціальних мережах. Помічений феномен може допомогти в поясненні, чому неправдиві новини так швидко і, здавалося б, некритично поширюються поміж інтернет-спільнотами.
У групі ми поводимося некритично? Зображення: Gpointstudio/ thinkstock
Після перемоги Дональда Тампа фейкові новини та альтернативні факти – в усіх на устах: вони лютують в політиці, курсують у фільтр-бульбашках Facebook і Кo та відіграють важливу роль як творців громадської думки на Twitter. Соціальні медіа як мегафон для автора фальшивої інформації: тут вона поширюється особливо швидко.
Однак чому? «Ми мало знаємо про те, як нова інформація сприймається в контексті соцмереж, і передусім про те, чи її перевіряють і як», – констатує Юцзюн Цзунь (Youjung Jun) та її колеги з Колумбійського університету в Нью-Йорку. Чи поводяться люди з новинами та плітками в середовищі соціальних мереж інакше, ніж в інших ситуаціях? Науковці вирішили добратися до суті цього питання.
У своєму дослідженні вони перевірили, як користувачі соціальних медіа оцінюють новинні статті. Для цього вони здійснили чотири експерименти з двома тисячами піддослідних у віці приблизно 36 років. У процесі розвідки учасники мали оцінити логіку заголовка, достовірність джерела або поставити під сумнів висловлювання, що містилися в статті. Конкретно в одному тесті піддослідні визначали, чи твердження про факти правильні, хибні, чи з допомогою галочки позначали їх такими, що треба перевірити.
Частина учасників при читанні й оцінюванні новин на екрані бачила лише своє ім’я як залогінене, інші натомість бачили, що крім них у соціальній мережі, створеній спеціально для експерименту, були активні й інші користувачі. Ця відмінність виявилася визначальною, констатували вчені.
Загалом дослідження засвідчили: той, хто перебуває в оточенні ближніх, менше схильний перевіряти інформацію та висловлювання. Натомість самотні читають новини критичніші. Це помітно й тоді, коли не відбувається жодної безпосередньої соціальної взаємодії – коли інші залишаються мовчазними, але їхні імена присутні у віртуальному середовищі.
Чим це спричинено? Юцзюн Цзунь з колегами представила три можливі пояснення.
Згідно з першим, помічена поведінка може бути проявом так званої соціальної ліні. Згідно з цим соціально-психологічним явищем, індивіди в групі, члени якої працюють на спільну мету, докладають менше зусиль, особливо тоді, коли вважають, що їхні старання поодинці непомітні. В експериментах піддослідні могли покладатися на своїх колег і надавати їм можливість здійснити фактчекінг, вважає команда.
Інше пояснення, на думку науковців, – це бажання відповідати суспільним нормам. Тобто дається взнаки небажання спровокувати зайвий неспокій чи розізлити своє оточення. «В соціальних ситуаціях деякі люди не наважуються висловлювати свої сумніви щодо достовірності тверджень певного автора або відкрито оспорювати чужу думку», – інформують учені.
Третє припущення: люди в групі просто менш уважні, ніж нарізно. «Це може бути чимось, що властиве усім без винятку», – написали вчені. Згідно з їхнім твердженням, у процесі еволюції ми впевненіше почувалися під захистом групи. Те, що пояснює поведінку наших предків у савані, проявляється і в соціальних медіа: у групі уважність особи слабне. Проте з’ясувалося, що піддослідні в групі ретельніше перевіряють факти, якщо їх безпосередньо перед експериментом закликати до уважності.
Результати експериментів пояснили, як люди поводяться з інформацією в груповому контексті. Дослідження надає нові пояснення того, чому неправдиві новини в соціальних медіа поширюються так швидко.
Нещодавно обговорювали те, що автоматизовані алгоритми або люди-модератори могли б бути інституціями фактчекінгу, що протистоятимуть поширенню фейкових новин. Проте значно важливіше було б стимулювати в населення уважність до текстів та виховувати критичний погляд. «Ми не можемо безперервно користуватися посиленою увагою, та було б добре поставити під сумнів нашу мудрість у групі», – підсумували вчені.
Fact-Checking: Die unkritische Gruppe
PNAS, 24/05/2017
Зреферувала Соломія Кривенко
01.06.2017