Дня 24 и. ст. марта с. р. — як се ми свого часу доносили — зібрались була у Львові на нараду мужі довірія політичного товариства "Народна Рада". Мужів довірія зїхалось було з усїх сторін краю поважне число. Були між ними поважні представителї интеліґенції духової і світскої, а також представителї міщаньства і селяньства. В нарадах взяли участь і народні посли до сойму і до ради державної.
Головним предметом нарад була справа поновного перегляду народної проґрами і спосіб переведеня тої-ж проґрами. Результатом нарад того збору мужів довірія товариства "Народна Рада" дїлимо ся нинї з нашими Вп. читателями.
Народна проґрама.
Ми Русини галицкі, часть народу руско-україньского висше 20-міліонового, маючого за собою тисячлїтну минувшість историчну, — народу, що утративши самодїльність державну боров ся віками за свої права державно-політичні, а нїколи не зрік ся і не зрікає ся прав самостійного народу, — яко первістні жителї Руси галицкої, котру по розборі Польщі прилучено до Австрії, на основі давних претенсій корони угорскої, найшовши в державі австрійскій, перше з волї монархів австрійских а відтак силою конституції, услівя до свобідного розвою національного, — придержуючи ся серед теперішних обставин державно-політичних заявлень проґрамових: "Ради народної рускої" з року 1848-го, перших загальних зборів "Народної Ради" з року 1888-го, руских народних послів соймових з року 1890-го і руских послів ради державної з року 1891-го, — постановляєм:
I.
Хочемо всесторонного і свобідного розвою нашої рускої народности, яко самостійної народности славяньскої, а свідомі своєї индівідуальности національної і культурної, бажаємо успішного розвою рускої суспільности, в напрямах: просвітнім, економічнім, культурнім і політичнім.
ІІ.
Хочемо просвітою будити наш рускій нарід до самосвідомости горожаньскої, помагати єму до дальшого розвою духового і піддержувати почутє національне, — уважаючи нарід підставою нашої сили.
III.
Хочемо всїми законними средствами двигати наш рускій нарід з упадку економічного, а передовсїм — стоячи на становиску власности индівідуальної — зміною законодавства в напрямах: рівномірного і справедливого розкладу податків і всїх тягарів публичних, піднесеня рільництва і промислу з особлившим увзглядненєм интересів нашого селяньства, міщаньства а взагалї робітничих верств народу, і охорони визискуваних против сильнїйших, як також асоціяцією опертою на самопомочи, — і довести всї верстви народу до добробиту яко підстави розвою народного.
IV.
Хочемо освідомляти наш рускій нарід з всїми здобутками здорового поступу і науки, — стоячи на основі поступово-демократичній.
V.
Хочемо образувати політично маси народу руского і довести их до самосвідомости політичної, щоби цїлий нарід був в силї добувати і берегти повні свободи політичні, змагаючи до поправи свого биту політичного дорогою самоуправи.
VI.
Бажанєм нашим єсть: в державі австрійскій, — поважній на внї а сильній у внутрі згодою і задоволенєм всїх єї народів, — на основі конституційній, законними средствами здобути народови рускому таке становиско політичне, яке єму належить ся межи народами сеї держави.
VІI.
Стоїмо при нашій вірі і обрядї, — і жадаємо для руско-католицкої церкви належних прав.
VIII.
Стоячи на становиску самостійности народу руского, що-до инших сторонництв руских в краю заявляємо, що згода і спільне дїланє можуть наступити лише з тими, котрі своєю дїяльностію не будуть виступати против интересів справи рускої.
IX.
З народом польским хочемо жити в згодї, на основі повної рівноправности народу руского, — а тої рівноправности будемо добиватись всїми силами.
X.
Від правительства жадаємо конституційної оборони прав і интересів народу руского, і правительство, котре доложить заходів в цїли заспокоєня справедливих жадань народу руского, — будемо підпирати.
В цїли переведеня народної проґрами.
А.
Жадаємо під теперішну хвилю:
I. В справах просвітних.
1) Щоби в школах народних покинено систему польонізаційну, то єсть головно: щоби в місцевостях з переважно руским населенєм мовою викладовою була мова руска і дїловодство шкільне ведено в тій-же мові; щоби в місцевостях з переважно польским населенєм були поставлені учителями лиш такі кандидати, котрі мають повну кваліфікацію з язика руского; щоби по більших містах закладено окремі рускі школи народні, та щоби инспекторами шкільними у всхідній части краю були поставлені лиш такі кандидати, котрі викажуть ся докладним знанєм рускої мови в слові і письмі.
2) Щоби заложено у всхідній части краю потрібне число семинарій учительских з руским характером.
3) Щоби заложено потрібне число самостійних руских ґімназій у всхідній части краю.
4) Щоби при краєвій радї шкільній утворено окрему руску секцію для справ руского шкільництва.
5) Щоби на львівскім університетї системізовано постепенно рівнорядні катедри з язиком викладовим руским — на всїх видїлах.
6) Щоби школи мали устрій практичний, відповідаючій потребам народу.
7) Щоби зрівнано тягарі закладаня і удержуваня шкіл народних.
8) Щоби наука у всїх школах була безплатна.
II. В справах економічних.
1) Щоби заведено загальний податок проґресивно доходовий, а вже в як найкоротшім часї знижено податки: ґрунтовий і домовий яко надмірно обтяжаючі найнизші верстви населеня.
2) Щоби зменшено видатки на цїли войскові а збільшено видатки на цїли просвітно-економічні.
3) Щоби заведено устне і безпосередне поступованє цивільне, а також щоби знижено належитости у всїх справах цивільних до висоти 500 зр. а. в.
4) Щоби увільнено спадщини до висоти 500 зр. а. в. від оплати належитости спадкової.
5) Щоби не обмежувано свободи дїленя грунтів.
6) Щоби заложено потрібне число шкіл рільничих і промислових в краю, а в них увзгляднено практичну сторону образованя.
7) Щоби край і держава взагалї приходили в поміч рільництву і промислови, увзглядняючи интереси селяньства і міщаньства.
8) Щоби в дорозї законодатній і адміністраційній хоронено визискуваних против сильнїйших, з особливими увзглядненєм интересів робітничих верств народу.
9) Щоби в можливо найкоротшім часї переведено реґуляцію рік в краю.
10) Щоби в як найкоротшім часї знижено цїни соли.
11) Щоби при стяганю податків і взагалї дачок публичних в дорозї екзекуції власти державні примінювали постанови новелї екзекуційної з 10 червня 1887 р., що до річей увільнених з-під права екзекуції.
12) Щоби товариства, спілки і стоваришеня, маючі на цїли просвіту і піднесенє добробиту народного, дізнавали від властей охорони і помочи.
III. В справах політичних.
1) Рішучої зміни дотеперішного поступованя правительства супротив Русинів, а то в напрямі повної рівноправности конституційно запорученої народови рускому, щоби народність руска яко така мала дїйстну можність всесторонного і свобідного розвою.
2) Виданя розпорядженя що-до уживаня мови рускої яко мови краєвої в урядах Галичини, на взір розпорядженя з 19 цвітня 1880 р. виданого для Чех і Морави, з увзглядненєм тих засад, що під понятєм мови рускої розуміє ся і письмо питоме мові рускій і що урядові письма, виходячі без жаданя сторін — мають видавати ся в тій мові краєвій, котра єсть матерною бесїдою особи, для котрої призначене дотичне письмо.
3) Щоби для всхідної части краю именовано лиш таких урядників, котрі викажуть ся докладним знанєм рускої мови в слові і письмі.
4) Щоби при обсаджуваню всїх посад урядових рускі кандидати були трактовані на-рівні з другими кандидатами.
5) Щоби руским урядникам, против их волї перенесеним до західної части краю, дано можність повороту до всхідної части краю.
6) Щоби при міністерствах, найвисшім трибуналї судовім, трибуналї адміністраційнім і трибуналї державнім були поставлені референти, знаючі докладно мову руску в слові і письмі.
7) Щоби наш руско-католицкій обряд, права нашої церкви і священиків під кождим взглядом ставлено на рівни з другими обрядами.
8) Щоби при виборах до всїх тїл репрезентаційних правительственні як також автономічні власти і орґани вели ся безсторонно.
9) Щоби не укорочувано самоуправи громадскої.
10) Щоби знесено розпорядженє з 20. цвітня 1854 В. з. д. 96 яко противне духови законів конституційних.
11) Щоби видано новий закон про право товариств і право зборів — в дусї повної свободи.
12) Щоби видано новий закон прасовий, узнаючій повну свободу праси, як також знесено стемпель ґазетний і калєндарскій.
13) Щоби видано закон о тайних безпосередних виборах до всїх тїл репрезентаційних, а як довго истнує система куріяльна, збільшено число заступників народних з курії менших посїлостей.
14) Взагалї, щоби правительство прислугуючими средствами, в дорозї конституційній хоронило права і интереси народу руского.
Б.
Відзиваємо ся до руских послів в Соймі краєвім і в Радї державній, щоби всїми законними средствами, як в дорозї законодатній так і адміністраційній старали ся о здїйстненє засад народної проґрами.
В.
Відзиваємо ся до всїх добромислячих Русинів в краю:
1) Щоби ставали на становиску самостійности народної і спільними силами витревало працювали над здїйстненєм идей народної проґрами.
2) Щоби заховували безвзглядну солідарність, як також карність в справах народних.
3) Щоби по всїх місцевостях закладали: товариства і спілки о цїлях просвітно-економічних а по більших містах товариства політичні (котрі становили би осередок дїяльности політичної по повітах), а також докладали всїх заходів до успішного розвою всїх народних институцій.
4) Щоби всякими законними средствами, а особливо на зборах довірочних, порозумівали ся що-до орґанізації сил народних по повітах, а на публичних зборах [вічах] освідомляли маси народу зі всїми справами, дотикаючими интересів і прав народу руского.
5) Щоби подавали до прилюдної відомости всї кривди народу руского, а то або дорогою часописей або політичного товариства "Народна Рада" у Львові.
6) Щоби підпирали і як найбільше ширили в краю всї видавництва народні, як періодичні так і неперіодичні.
7) Щоби до всякої акції народної приєднували не лише людей з интеліґенції, але також міщан і селян.
8) Щоби як в житю публичнім так і приватнім уживали мови рускої в слові і письмі, бережучи достоїньства і чистоти рідної мови рускої.
9) Щоби приєднували народному сторонництву як найбільше приклонників і ширили межи народом в як найдальших кругах засади народної проґрами.
10) Щоби в кождім часї і на кождім місци неустрашимо противдїлали всему, що вимірене на шкоду интересів народу руского.
[Дѣло]
30.05.1892