Санкції України проти низки російських компаній були несподіваними, щоби не дати їм можливості мімікрувати та уникнути санкцій чи зменшити їх вплив.
Про це заявив керівник служби з питань інформаційної безпеки апарату РНБО Валентин Петров під час “круглого столу” у Києві на тему “Нові санкції щодо країни-агресора: що далі?" – повідомляє "Укрінформ".
“Звичайно, з одного боку, можливо, є певні комунікативні недопрацювання держави. З іншого боку – якби інформацію про санкції, що готуються, офіційно озвучили державні органи, то було б більше часу підготуватися та мімікрувати для тих компаній, проти яких готували санкції”, – пояснив представник Радбезу.
Валентин Петров наголосив, що при запровадженні санкцій все-таки мусить бути елемент несподіванки для того, “щоби не вивести активів, не внести змін у господарську діяльність”. “Якби ми сказали зарання про санкції, то це дозволило б уникнути їх тим, проти кого вони вводяться”, – вважає фахівець.
Водночас представник РНБО вказав на те, що низка російських компаній, проти яких вводили санкції, передбачили такий розвиток подій. Зокрема, це стосується компанії “1С”, яка проводила “активну агресивну рекламу” на вулицях Києва, позиціонуючи себе як українська компанія.
Пан Петров зазначив, що санкції проти російських розробників спрямовані на зменшення можливостей для здійснення Росією кібератак проти державного сектору економіки України.
“Санкції стосуються не програмних продуктів, а фізичних чи юридичних осіб. У даному випадку, якщо ми говоримо про ІТ-сферу, то це стосується розробників, поширювачів, фірм, які надають підтримку чи пов’язані з ІТ-індустрією. Чим це обумовлено? Звичайно, із загрозами у сфері безпеки. Питання №1 – коли розслідували атаки на фінансовий сектор, які відбулися у грудні минулого року, то виявилося, що на переважній більшості вражених машин було встановлено російське програмне забезпечення. Як кажуть класики за порєбриком: “Совпадєніє? Нє думаю!”, – сказав Валентин Петров.
Представник РНБО зазначив, що російські програми надають потенційну можливість гакінгу. “Ми припускаємо, що російське програмне забезпечення, перш за все, надає потенційну можливість несанкціонованого доступу до інформації. Можливість надання шкоди цілісності, доступності та повноті інформації – це ще один аспект, пов’язаний із кібербезпекою”, – заявив він.
Валентин Петров сказав, що з російських програм користали не лише у приватному бізнесі, а й у державному секторі. З його слів, з державного бюджету щороку витрачалося близько 1 млрд грн на закупівлю російських програм. “Уже четвертий рік триває неоголошена війна. І ми не можемо собі забезпечити фінансування, особливо за гроші державного бюджету – а держбюджет витрачає щорічно до 1 млрд грн на закупівлю російського програмного забезпечення, – на фінансування країни-агресора”, – сказав представник РНБО.
17.05.2017