Результатом понад дворічної роботи з децентралізації на Львівщині є 25 нових громад, кожна з яких пройшла свій шлях становлення. Доволі часто це відбувалося не за сприяння керівників і політиків різного рівня, а навпаки – всупереч їхнім бажанням і планам. Результатом такого руху проти течії стало створення об’єднаної громади з центром у селищі Гніздичів на Жидачівщині. І результатом успішним, бо тепер, після майже двох років самостійного плавання, цю громаду вважають зразковою і регулярно приїжджають переймати досвід.
Пішли проти течії і не помилилися
У первісному варіанті перспективного плану Жидачівського району були три об’єднані територіальні громади – Ходорівська, Жидачівська та Журавненська. І їх справді створили три, але із запланованих лише в Ходорові, а інші дві – у Нових Стрілищах і Гніздичеві.
«Первісно ми мали б увійти до Жидачівської ОТГ, однак не захотіли – боялися, що райцентр над нами домінуватиме. Тому й зібрали ініціативну групу, щоби створити нову громаду з центром у Гніздичеві», – розповідає голова громади Іван Оліяр.
За його словами, поштовхом для такого кроку було не тільки сусідство райцентру, а й те, що з громадами на місцях ніхто особливо не радився під час розробки перспективного плану Жидачівщини. Представники громади приїхали на засідання в район, а там уже були готові проекти без жодних обговорень і консультацій. Це їх не влаштувало – люди, повернувшись додому, зібрали актив селища й почали обговорювати можливість створити свою громаду.
«Нам вдалося змінити перспективний план району і створити громаду, а от у Жидачеві процес ще не пішов», – каже Іван Оліяр. Очевидно, що Гніздичеву трохи пощастило, бо на території громади працює велике підприємство ПАТ «Кохавинська паперова фабрика», яке дає вагому частку доходів у бюджет. Однак керівництво громади залучає також інвесторів, щоби мати різні джерела надходження коштів. Якби ще держава дотримала обіцянки і передала у відання громад землі, розташовані поза межами населених пунктів, то чимало проблем із фінансами вдалося б розв’язати майже автоматично.
Кохавинська паперова фабрика
Іван Оліяр вважає, що процес трансформації місцевого самоврядування є позитивним, бо спроможна громада має більше можливостей для розвитку й управління територією. Дуже простий приклад – показники бюджету громади. Якщо до об’єднання сукупний бюджет усіх шести населених пунктів сягав 2,3 млн грн, то цього року – 27 млн грн.
За ці кошти вперше за історію Гніздичева було створено музичну школу, хвалиться перший заступник голови Оксана Романів. «Вкладати гроші в асфальт добре, а в дітей – краще», – каже вона. За словами Оксани Романів, охочих вчитися музики виявилося набагато більше, аніж сподівалися організатори. Під музичну школу віддали будівлю, в якій раніше була розташована сільська рада. А для офіса громади викупили будинок колишньої колгоспної контори – він більше пристосований до теперішніх потреб як адміністративна споруда.
Школа у Гніздичеві
Однак вкладати в дітей ще є куди – уже майже 30 років в селищі будують нову школу. Щоби її закінчити, потрібно ще 30 млн грн разом із необхідним обладнанням. Керівництво громади планує, що це буде опорна школа для громади на 654 учні з усіх трьох населених пунктів. Зараз у старій школі майже 400 дітей вчаться у три зміни. Та для створення опорної школи в громаді обговорюють варіант закриття шкіл в інших селах – до Гніздичева їх возитимуть автобусами.
«Ми вже одну школу закрили, бо там вчилися чотири учні. Один учень обходився бюджету в 28 тисяч гривень на рік», – розповіла Оксана Романів.
Щодо інших аспектів життя громади, то при культурному центрі працюють три художні колективи, а громада перемогла на обласному конкурсі мікропроектів із проектом обладнання студії звукозапису – її планують обладнати в новій школі. Крім того, у планах є створення спортивної школи.
Крок уперед, два кроки вбік
За словами Оксани Романів, дуже важливо, щоби в процесі децентралізації держава не змінювала правил гри, як сталося з освітньою та медичною субвенціями – у 2016 році вони повністю фінансувалися з державного бюджету, а вже цього року кошти виділили тільки на оплату вчителів і медиків, а утримання й оплата праці техперсоналу лягли на плечі громад.
«Цього року 1,5 млн грн призначили на оплату праці техперсоналу і за енергоносії, хоча планували ці кошти витратити на розвиток. Не можна так часто змінювати закони», – вважає пані Романів.
Регіональний консультант із бюджетних питань проекту «Пульс», який впроваджує Асоціація міст України, Ярослава Пишник у коментарі Z зазначила, що зменшення сум на медичну й освітню субвенції боляче вдарили по невеликих громадах Львівщини, які не мають значних власних надходжень.
«Малі громади, особливо це стосується громад Самбірського району, мають великі проблеми з бюджетом, з фінансуванням освіти й охорони здоров’я, оскільки цього року освітня субвенція фінансує тільки зарплатню педагогів. Школи малокомплектні, вартість навчання одного учня на рік – 20–25 тисяч, а за розрахунками Мінфіну – 7–8 тисяч, і цю різницю треба доплачувати з бюджету громади», – каже експерт.
Церква у Гніздичеві
За її словами, зміни у фінансуванні субвенцій вдарили по цих громадах, бо там мало жителів, які працюють у реальному секторі економіки, а отже й надходження від ПДФО незначні. Як варіант розв’язання цієї проблеми вона бачить інвентаризацію землі та проведення її грошової оцінки.
«Навіть за нинішніх умов можна збільшити надходження від земельного податку, якщо все впорядкувати, зокрема провести грошову оцінку землі. Наприклад, у Грабовецькій та Новокалинівській ОТГ надходження від плати за землю після цього зросли у два-три рази», – каже Ярослава Пишник.
Хто саботує децентралізацію?
Виконавчий директор Львівського РВ Асоціації міст України Василь Абаїмов заявив, що у багатьох районах Львівщини процес децентралізації саботують представники районних рад та адміністрацій. І цей саботаж відбувається в кожному районі у свій спосіб. Непрямим підтвердженням слів представника АМУ є той факт, що в дев’яти із 20-ти районів області досі немає жодної ОТГ, а загалом їх кількість щойно сягнула 25-ти. Однак сумнівно, щоби це можна було пояснити справжнім саботажем, радше йдеться про комплекс причин – небажання займатися проблемами замість виконання поточних завдань, відсутність адміністративного тиску чи бажання викроїти майбутні громади під інтереси місцевих керівників, великих бізнесменів чи політиків.
Наприклад, у Радехівському та Турківському районах, попри ухвалені перспективні плани, не відбулося навіть ініціювання процесу. Натомість у Сокальському районі старт дали не райцентр чи Червоноград, а Великі Мости, попри те, що там не внесено змін до перспективного плану. Також ще не внесли змін і в Дрогобицькому районі, але зараз активізувалися процеси створення громади в Східниці.
Експерт проекту «Пульс» з правових питань Галина Гречин каже, що вплив районної влади на процес децентралізації є завжди, однак відвертого саботажу немає.
«На публічних зустрічах жоден керівник РР чи РДА не зізнається, що він не підтримує децентралізації. Але якщо говорити за результатами утворення громад, то можна побачити, що вплив району в тому чи іншому форматі відбувається. У тому числі йдеться і про те, що керівники району намагаються перекроїти цю ситуацію з вигодою для себе. Чиновники районного рівня, особливо в РДА, розуміють, наскільки міцнішою є виборна посада в ОТГ», – розповіла вона.
Монастир св. Герарда у Гніздичеві
Районні політики, які розуміють перспективу, намагаються свідомо чи несвідомо підготувати для себе ґрунт, щоби з крісла у районній владі пересісти у крісла в ОТГ. Водночас на районне керівництво оглядаються багато сільських голів, які все ще вагаються, що їм робити. За словами Галини Гречин, саме така нерішуча позиція призвела до того, що гальмується процес створення кількох нових громад.
«Наприклад, Рудківська міська громада позитивний висновок про утворення отримала ще минулого року, в них залишився останній крок – прийняти остаточні рішення про об’єднання, щоби можна було подаватися в ЦВК на вибори. Але скоро буде вже рік, як вони цього не роблять. А коли питаєш сільських голів, чому не діють, то вони кажуть, що їм район радить не поспішати. Таку саму ситуацію маємо по Щирецькій громаді, яка з боєм виборола своє право на існування», – каже пані Гречин.
Водночас ця експерт бачить позитив у тому, що створенням нових громад все більше переймаються в містах області. «Важливо, що зрушилися в цьому процесі міські громади. Раніше у нас була Новокалинівська ОТГ, до неї приєдналася Ходорівська громада, інші міста очікували. Але вони вже зрозуміли, які перспективи мають. Сподіваюся на Щирецьку громаду, що вони проголосують кінцеві рішення, а також що завершить формування рудківська громада. Я думаю, не менше десяти громад мало би утворитися цього року», – прогнозує Галина Гречин.
17.05.2017