Після окупації Криму Москва втратила деякі суттєві важелі впливу на Захід. Росію вигнали з «Великої сімки», НАТО, ЄУ й інші міжнародні організації заморозили співпрацю з нею. Утім Кремль щось не надто цим переймається й успішно посилює впливи на інших напрямах. І один із них – російська мафія за кордоном.
Шанувальники сучасних скандинавських детективів (утім, не лише скандинавських) мали б неодноразово натрапляти на типовий сюжет про захоплення в якомусь місті ринку збуту наркотиків. Починається з того, що хтось напрочуд професійно винищує всіх попередніх наркодилерів разом з їхніми «кришами». Поліція навіть трохи тішиться з того, оскільки за неї фактично виконано її роботу. У місті стабілізується кріміногенна ситуація, припиняються нарковійни. На ринок виходить новий наркотик, котрий, на перший погляд, є менш шкідливим. Його поширення відбувається «цивілізованіше». До поліційного начальства навідуються посередники з «пропозиціями, від яких не можна відмовитися»… А згодом з’ясовується, що новий наркотик значно небезпечніший, звикання до нього на порядок сильніше. Потім виявляється, що ринок у руках російської мафії – вона вже контролює все місто, бо купила начальство оптом.
Навряд чи хто з європейських політиків сприймав ці романи як попереджувальні сигнали. А ще менше прив’язували російську мафію до геополітики Кремля. І даремно.
«Російська держава надзвичайно криміналізована. Взаємопроникнення світу організованої злочинності й політичної верхівки призвело до того, що режим час від часу використовує злочинців як інструмент влади», – стверджує в своєму дослідженні про російську організовану злочинність у країнах Заходу Марк Ґалеотті – старший дослідник у Празькому університеті міжнародних відносин і координатор в Центрі європейської безпеки, професор Нью-Йоркського університету, фахівець із військових і політичних питань. Міжнародна злочинність і проблеми безпеки, пов'язані з Росією, – центральна тема його досліджень.
Нещодавно Міжнародний аналітичний центр «Європейська рада з міжнародних відносин» (ECFR) опублікував працю професора Ґалеотті про діяльність російських кримінальних мереж у Європі під назвою «Крімінтерн: як Кремль використовує мережі російського злочинного світу в Європі» (Crimintern: How the Kremlin uses Russia’s criminal networks in Europe). За даними дослідження, російська організована злочинність тримає під собою третину ринку героїну в Європейській Унії, вона причетна до більшості випадків торгівлі людьми, контролює нелегальну торгівлю зброєю. «Причому європейські правоохоронні органи безсилі в боротьбі з цими бандами, бо не уявляють реальних масштабів проблеми», – констатує автор.
А корінь проблеми полягає в тому, що російська мафія це не тільки суто кримінал – вона становить загрозу для безпеки Європи, оскільки існує чіткий і тісний зв'язок між бандами й російськими силовими структурами, наприклад, ФСБ, СЗР і ГРУ. А головне: роль злочинців у виконанні завдань Кремля останнім часом стрімко зростає.
Російська влада використовує банди як додаткові важелі впливу на політиків для отримання розвідувальної інформації та підриву єдності Західного світу. Таким чином, цю небезпечну мережу можна розглядати як один із елементів гібридної війни, яку Росія веде проти європейських країн.
«Ми отримуємо найкраще з обох світів: від Росії – силу і безпеку, від Європи – багатство і комфорт», – цитує Ґалеотті одного зі своїх співрозмовників – вихідця з Росії, котрий мешкає в Європі й пов'язаний із кримінальними колами. Він не називає, зі зрозумілих причин, свого імені.
Автор дослідження зазначає, що Європа останніми роками стикається з якісно новим феноменом, який він назвав RBOC – Russian-based organized crime (базована в Росії організована злочинність). «За допомогою цього інструменту Москва здійснює в Європі "делікатні" операції, аж до вбивств», – стверджує Ґалеотті.
Зв’язка між злочинними угрупованнями і владними структурами в Росії сформувалася в буремні 1990-ті. Щоправда, тоді кримінальні авторитети чинили вплив на представників влади за допомогою грошей, шантажу, залякувань.
З приходом до Кремля представника спецслужб Володимира Путіна ситуація почала змінюватися, й нині виглядає діаметрально протилежною. Упродовж кількох років на початку двотисячних переважна більшість бандитів були змушені зробити вибір: потрапити під контроль державних органів або взагалі зникнути. У злочинному світі з'явилося розуміння, що нормальне функціонування можливе тільки за умови визнання сили державного апарату. Поступово кримінальна діяльність еволюціонувала. Тепер російська влада диктує свою волю кримінальним структурам, змушуючи їх виконувати ті чи інші завдання. На зміну вуличному бандитизму прийшли політичні вбивства.
Відтак спецслужбам Кремля зовсім не треба мати у своєму штаті місцевих джеймсів бондів «з ліцензією на вбивство» – цілком вистачає дієвих важелів впливу на кримінальні структури. Залякування, побиття чи вбивство непокірних журналістів, опозиційних політиків, бізнесменів, котрі не поспішали «лягати» під державу, – для всіх цих брудних справ ангажували штурмовиків й кілерів зі злочинного світу. При цьому часто злочинці, виконуючи певні дрібні розпорядження за наказами Кремля, навіть не здогадувалися, на кого саме вони працюють.
Марк Ґалеотті
Коли ж російська мафія почала виконувати замовлення Кремля за кордоном? Спробуймо поміркувати. Ще у тих самих 1990-х впливові банди, як-от «солнцевська» чи «тамбовська», досить активно просувалися в Європі, перш за все в «канонічних зонах впливу Москви», тобто країнах СНД і державах Балтії. Але також у Польщі, Чехії, Болгарії, Угорщині, тобто колишніх радянських сателітах. Намагалися вони поткнутися й у Західну Європу, однак відчутного успіху там не досягли. Через кілька років їх вигнали звідти спільними зусиллями правоохоронних органів та місцевого криміналітету, який не бажав конкуренції.
А от із початку «нульових» тактика російських мафіозі кардинально змінилася. Замість «війни ґанґів» і грубої сили вони почали вдаватися до вишуканої, майже дипломатичної гри. І тут уже чітко простежуються рука професіонала-гебіста. Замість убивств, грабунків та кіднепінгу російські злочинці на Заході зайнялися торгівлею й наданням послуг. Спектр діяльності був доволі широким – від продажу афганського героїну або російського метамфетаміну до кіберзлочинності та відмивання грошей.
І тут росіянам, що називається, «пішла карта». Нині, як стверджує Ґалеотті, банди під «кришою» Кремля функціонують практично в усіх країнах Європи. Як приклад він наводить злочинне угруповання, діяльність якого вдалося припинити внаслідок проведення операції «Матрьошки» в Португалії 2016 року. Це угруповання інвестувало гроші, одержані злочинним шляхом, у проблемні футбольні клуби Європи, щоби пізніше «відмити» кошти через нелегальні букмекерські операції в Португалії, Австрії, Естонії, Німеччини, Латвії, Молдові та Великій Британії.
Російська мафія має свої особливості. На відміну від, приміром, італійських «колег», новітні злочинці з РФ не формують складної ієрархічної системи родинного клану. Найчастіше йдеться про розгалужену мережу різного рівня, від окремих людей до численних угруповань. Важливе значення для закріплення на певній території має наявність російськомовного населення або вихідців з колишнього СРСР. Адже, окрім потенційних кадрів для поповнення лав мафії, це також дозволяє інтегруватися в легальну економіку, приховуючи злочинну діяльність.
Особливо активно Кремль почав залучати кримінальні структури для реалізації своїх цілей на Заході вже після 2014 року, коли внаслідок так званої «української кризи» відносини Москви з Європейською Унією та Сполученими Штатами стрімко погіршилися. Російська влада через санкції та замороження співпраці на багатьох напрямах втратила чимало важелів впливу в Європі й Америці. Саме з цього часу починається «золотий вік» для російської мафії.
Про цю небезпеку неодноразово попереджав відомий німецький журналіст-кремлезнавець Борис Райтшустер. Зокрема у своїй книзі «Прихована війна Путіна» (Putins verdeckter Krieg) він чітко дає зрозуміти німецькому читачеві, та європейському загалом, що гібридна війна Кремля аж ніяк не обмежується Україною. Не обмежується вона й територією колишнього СРСР, яку західні політики вже ледь не були готові визнати «пріоритетною зоною російських інтересів». І для реалізації своїх цілей Путін активно використовує кримінальні елементи російського походження, котрим вдалося «зачепитися» на Заході. Причому саме впродовж кількох минулих років у цю кримінальну «армію Путіна» відбувалося дуже інтенсивне рекрутування.
Специфіку діяльності російської мафії за завданням Кремля Марк Ґалеотті пояснив у одному зі своїх інтерв’ю: «Для держави такі зв'язки – це розширення (за необхідності) своїх розвідувальних можливостей. У цілому російські спецслужби – численні, потужні, непогано підготовлені й агресивні. Але саме тому, що масштаби їхньої діяльності в Європі, та й не тільки, дуже великі, іноді у них виникає необхідність в проведенні якихось специфічних операцій за допомогою людей, безпосередньо з ними не пов'язаних. Тут і можуть стати в пригоді бандити. Що я маю на увазі? Ну, наприклад, кілька років тому агент російських спецслужб був таємно вивезений з Кіпру – за допомогою членів місцевих кримінальних угруповань, пов'язаних із Росією, котрі мають багатий досвід контрабандних операцій. Є речі, на перший погляд, безпосередньо не пов'язані з держструктурами Росії. Наприклад, це поповнення російськими кримінальними колами в Європі “чорної каси”, кошти з якої можуть використовувати потім для фінансування політичних кампаній у європейських країнах – але довести безпосередню причетність офіційної Москви до цих дій дуже непросто».
Марк Ґалеотті зокрема описує участь російських кримінальників у дестабілізації ситуації в окремих країнах. Наприклад, у Болгарії, де, за його інформацією, завдяки великій кількості кримінальних угруповань і їхньому відчутному впливу на економіку країни (близько 25% відсотків ВВП Болгарії так чи інакше має певний стосунок до Кремля) до влади вдалося привести потрібних Москві політиків. Наприклад, у листопаді минулого року на президентських виборах там зумів перемогти Румен Радев, який відкрито декларував свою прихильність до Росії. Згодом з’ясувалося, що його президентську кампанію курували з Кремля. Зросла кримінальна й економічна активність росіян і в Угорщині, де прем’єр-міністра Віктора Орбана теж вважають симпатиком Москви.
Поважних успіхів російські злочинці на Заході домоглися в галузі гакерських атак. Кремлівський слід виявлено у таких гакерських групах, як Cozy Bear, Fancy Bear, Tsar Team, АРТ28, АРТ29 тощо. Вони мають своїх кураторів у спецслужбах РФ, передовсім у ФСБ, СЗР і ГРУ. Втім, пересічні кіберзлочинці, що входять у ці групи, пов'язані з мафією. Для Кремля це такий собі аутсорсинг для виконання брудної роботи (зламу інформаційних ресурсів, диверсій і шпигунства) в інтересах держави. Ми вже знаємо про злами серверів Демократичної партії в США, Бундестагу Німеччини, міністерства оборони Данії, польського уряду тощо.
Обміркувавши все сказане, спробуймо поставити для себе питання: виконання яких цілей домагається Кремль, використовуючи російську мафію? Можна відповісти кількома тезами:
1) посилює свої геополітичні впливи в країнах діяльності цих мафіозі;
2) намагається дестабілізувати ситуацію в цих країнах;
3) намагається вивести з гри «незручних» політиків і привести до влади «корисних»;
4) намагається спровокувати чвари між західними державами, максимально дезінтегрувати ЄУ;
5) намагається позбавити Захід привабливості.
Це отакі основні, але далеко не вичерпні тези використання мафіозі Кремлем. У будь-якому разі, розуміння цього допоможе по-новому поглянути на ту ж таку гостру останнім часом для Заходу проблему тероризму. Чи до останніх терористичних атак у Франції, Бельгії, Німеччині та Великій Биртанії може бути причетна російська мафія, а через неї – Кремль? Тепер уже складно зі скептичною посмішкою сприймати таку тезу, навіть попри те, що вона навіює певну конспірологію.
Але ми вже точно знаємо, що в руках Кремля є весь інструментарій, щоби такі терористичні атаки організувати. А далі нехай уже міркують над цією проблемою МІ-6, BND, DRM тощо. Принаймні останнім часом у керівництві західних країн з'явилося розуміння важливості боротьби з російською організованою злочинністю як елементом гібридної війни Кремля. Про це свідчить ухвалення Радою ЄУ «Плану дій боротьби з міжнародною організованою злочинністю на 2016–2020 роки».
03.05.2017