Учора, 1 травня, в адміністративному приміщенні Музею народної архітектури та побуту імені Климентія Шептицького звершили чин освячення монастирської каплиці Свято-Іванівської лаври студійського уставу УГКЦ, передає "Гал-інфо".
Свого часу радянська влада віддала каплицю під адміністративне приміщення. Тривалий час там лежали музейні експонати. Лише у 2015 році на стінах приміщення знайшли унікальні фрески та взялися за відновлення.
Чин освячення звершив Архієпископ і Митрополит Львівський УГКЦ Ігор (Возняк).
«Сьогодні день річниці смерті блаженного Климентія Шептицького, і саме сьогодні ми можемо тут молитися. Після 71 року мовчання в цій святині залунала молитва. Події, які відбуваються в Україні, показують нам, що замало здобути територіальну незалежність, треба здобути внутрішню, духовну чистоту. Перед вами фрески. Вони до кінця не відновлені, але вони є символом нової України, яка поступово очищується», – сказав монах-студит Юстин Бойко, який і розпочав процес відновлення каплиці та реставрації фресок.
На одній із стін каплиці реставратори відкрили 70% унікальних для Львова фресок, які є працею студитської іконописної школи. Відновленням фресок займається художник-реставратор Ірина Гірна.
Це імітація фрески, виконана по сухому тиньку. Пігментами малювали і фіксували малюнок. Учні іконописної школи в такий спосіб відточували свою майстерність, вчилися робити правдиву фреску. Це так звана техніка силікатного живопису.
Найбільша цінність полягає у тому, що це перші роботи відомих іконописців. Відомо, що у цій іконописній школі навчалася велика плеяда художників-іконописців, які починали у Львові, а далі продовжували студії у Відні та Кракові.
Згідно з документами, датуються фрески орієнтовно кінцем 20-х років ХХ ст.
«Це завівтарний образ Євхаристії. Сподіваємося, що до храмового празника ми закінчимо відкривати цю стіну. Оскільки зараз звільнили приміщення і маємо доступ до інших стін, то будемо проводити дослідження та зондажі. Після того ми скличемо реставраційну раду, яка прийматиме подальші рішення. У спогадах та архівних даних є інформація, що стіни також розписані, але ми мусимо побачити, наскільки вони є збереженими», – сказала Ірина Гірна.
Вона додала, що стеля в каплиці є підвісною і зроблена за часів Радянського Союзу.
«По перших пробах, які ми робили, стеля теж має бути розписаною, але наразі цей етап у нас не стоїть в пріоритеті. Ми маємо спершу дослідити всі стіни. Думаю, що рішенням реставраційної ради буде про відкриття усіх розписів», – сказала Ірина Гірна.
Реставратор повідомила – наразі вдалося визначити, що розпис східної стіни належать трьом майстрам.
«Ми бачимо точно три техніки, тобто це спільна робота трьох іконописців. Мистецтвознавці та фахівці також погоджуються, що це робота трьох мастрів. Є припущення, що двоє майстрів – Ювеналій Мокрицький і Рафаїл Хомин. Про третього наразі не маємо точних відомостей. У нас дуже багато здогадок. Мусимо розуміти, що відкривається не лише живопис, а відкривається ціла історія. Іконописну школу з радянських часів намагалися приховати, знищити згадки про її існування. Зараз ми відшуковуємо найменші згадки та збережені архіви і складаємо пазл. Робота лише почалася – і не лише реставраційна, а й дослідницька та історична, бо це передусім колосальна історична знахідка», – наголосила Ірина Гірна.
У 1927 році Митрополит Андрей Шептицький заснував у Львові Лавру святого Йоана Хрестителя студійського уставу УГКЦ, яка розміщена на території Музею народної архітектури і побуту «Шевченківський гай» (вул. Чернеча Гора, 1).
02.05.2017