€20 млн на львівське сміття

27 квітня стало справжнім «сміттєвим» четвергом для Львова. Про розв’язання цієї проблеми говорили під час спеціального екофоруму, не обійшлося без цього й на Весняному діловому форумі, а Львівська міська рада присвятила питанням поводження з ТПВ ледь не півсесії. Однак, попри увесь рух, конкретних результатів наразі надто мало, на відміну від огрому планів і перспектив.

 

Березнева "сміттєва" акція під стінами Міської ради Львова

 

ЄБРР підставить нам плече

 

Про кредит від Європейського інвестиційного банку на рекультивацію звалища в Грибовичах та будівництво найпрогресивнішого заводу з переробки ТПВ у наших краях знає практично кожен, хто вміє читати, видіти і слухати. На екологічному форумі міський голова Львова Андрій Садовий чи не вперше публічно визнав, що отримання цих коштів – доволі далека перспектива. «Міністр мені сказав, що це буде приблизно за півтора року», – скрушно визнав мер. Але, як вправний фокусник, тут же вийняв цукерку з іншої кишені. Як виявилося, ЄБРР готовий прийти на допомогу значно швидше і виділити Львову до €20 млн як на рекультивацію звалища, так і на інші потреби.

 

Зокрема, йдеться про будівництво сортувальної станції для початку роздільного збирання відходів та ще першого етапу будівництва компостного заводу. Угоду можуть підписати у третьому кварталі цього року – і до неї матимуть шанс долучитися й інші  міжнародні організації, зокрема мер Львова натякнув на Міжнародну фінансову корпорацію.

 

Судячи зі слів Садового, плани з будівництва сучасного заводу – не кінець мрій. Він також хоче виробляти з відходів енергію. «Надзвичайно важливо – рекультивація полігону, якісно його зробити. Друге питання: будівництво надпотужного комплексу з переробки відходів у місті Львові, це механіко-біологічно переробка, компостування. Наступний етап – щоби ми зі сміття мали можливість виробляти енергію. Це все йде під великим проектом поводження з ТПВ», – поділився планами мер.

 

Як випливає з презентації представника фірми Egis Крістофера Раунда, поки що головні зусилля французької компанії зосереджені на рекультивації звалища, яка триватиме п’ять років.

 

«Досвід Марселя показує, скільки часу потрібно на рекультивацію полігону – це 4–5 років. Таку роботу не можна провести за кілька місяців. Тому в довготерміновій перспективі на Грибовицькому полігоні рекультивація займе п’ять років. Це потрібно робити поетапно, а після цього ще 30 років здійснювати моніторинг», – каже фахівець.

 

Щодо інших проектів він не був настільки конкретним – компанія щойно починає розглядати пропозиції щодо місця під новий полігон, бо без нього все одно не обійтися. Про проект нового заводу експерт згадав буквально одним реченням.

 

Натомість значно більше уваги він вділив проблемі зміни ставлення жителів Львова до формування відходів, зокрема до сортування сміття, бо це один із дієвих способів серйозно зменшити загальні обсяги непотребу.

 

Львівський екологічний форум

 

Слова французького спеціаліста підтвердила співкоординатор ініціативи ZeroWasteLviv Юлія Юрченко. За її словами, тільки зміна підходів до прибирання вулиць, листя з дерев і стрижки газонів може на 15% зменшити кількість сміття, що його вивозять на полігони.

 

«Це важливий момент, щоби зрозуміти, яке ми сміття продукуємо. Можемо чекати на сміттєпереробний комплекс і полігон – вони важливі, це потрібно. Але є речі, які можна зробити тепер, у коротші терміни», – зазначила Юлія Юрченко.

 

Вона вказує на те, що влада в Україні загалом і у Львові зокрема мала би робити акцент на попередженні утворення відходів та їх сортуванні ще на первинному рівні, бо це основа для зменшення обсягів побутового сміття загалом.

 

У львівській ситуацій взагалі дивно, що за рік сміттєвої кризи місто зі спокійним серцем виділяло сотні мільйонів гривень, аби вивезти сміття на полігони, однак не створило умов для того, щоби змінити ставлення жителів до формування відходів. Хоча по приклади ходити не треба – ОСББ вже давно заробляють на відходах, навіть органічних. Головне – привчити людей правильно розділяти різні фракції.

 

І тут не треба бути великим психологом – найліпше на людей діють страх покарання або ж мотивація заробітку. З першим у Львові явно не складеться – Богу дякувати, живемо не у Північній Кореї. Саме тому місто могло би на базі тих же комунальних підприємств розробити систему заохочення для роздільного сортування відходів – окремо органіку на майбутній компост, яку можна було би передавати комунальним підприємствам чи використовувати для квітників і т.д. або ж знайти зацікавлених фермерів. А  все інше можна було би сортувати та здавати за якісь бонуси на базі тих же ЛКП. За високоліквідні папір і пластик – гроші або знижки на комунальні послуги, чи обмін на квитки в електротранспорті. А за різновиди пластику чи елементів живлення – інші бонуси: абонементи в кіно чи бібліотеку, безкоштовне відвідування атракціонів у Парку культури і т.д. Усе залежить тільки від можливостей муніципалітету та фантазії виконавців.

 

Усе це має йти вкупі з освітою та продуманою політикою міста. Але як можна говорити людям про необхідність сортування відходів, якщо вони на власні очі бачать, що приїжджає сміттєвоз і все скидає докупи. Таке риторичне питання поставила Тетяна Тимочко, голова Всеукраїнської екологічної ліги.

 

«Люди хочуть збирати роздільно – але вони не хочуть бачити, що приїжджає одна машина і забирає з трьох баків в одну машину все сміття. Втрачається будь-яка мотивація – моральна, психологічна. Хоча деякі впертюхи продовжують роздільно збирати сміття, знаючи, що його повезуть на одне звалище, бо вони перед собою хочуть бути чесними», – наголосила вона.

 

Саме ці нібито не нагальні, але вкрай важливі моменти повинен взяти для вирішення новостворений департамент поводження з відходами Львівської міської ради, аі найголовніше – попередження утворення відходів та просвітницькі заходи, починаючи від дитячого садка.

 

Сміттєвий меморандум: крок уперед, два назад

 

Майже водночас у Львівській міській раді тривав ще один акт драми про відходи – на сесії міської ради. Депутати вирішили внести свою лепту в меморандум про поводження з відходами, підписаний тиждень тому. Для початку вони послухали представників з обласної ради та ЛОДА і лише потім затвердили цей документ.

 

Уже після того рада вирішила передбачити у бюджеті розвитку 21 мільйон гривень для міст, які погоджуються приймати львівське сміття впродовж двох наступних років. Понад три мільйони піде для бюджету Червонограда, а більше двох – у Новояворівськ. Решту коштів поки що не розподілили, бо справа з підписанням реальних угод між Львовом і майже двома десятками міст області наразі йде зі скрипом.

 

 «Сміттєвий меморандум»: усе починалося добре

 

Декотрі очільники міст одразу ж відмовилися підписувати документ, інші ставили підписи з застереженнями, а треті наразилися на обструкцію громади після того, як завізували меморандум. Як подає Zaxid.net, не підписали документ мери Стрия, Рави-Руської, Старого Самбора, Белза, Самбора та Бродів. Керівники Дрогобича і Золочева висунули певні умови, перш ніж підписати меморандум.

 

Андрій Садовий на сесії заявив, що наразі меморандум не працює – а полігони області приймають не більш ніж 20% відходів зі Львова.

 

«Сьогодні в області приймається, можливо, 15-20%, все інше область сьогодні поки не готова приймати. Тому дуже важливо пройти цей етап. Тут головне – бути разом, відкинути всі політичні інтриги. Сьогодні, наприклад, пан Рудницький їде в Рава-Руську, там також разом з ним їдуть представники з обласної адміністрації. Невеликий об’єм – але, можливо, будуть приймати. У Червонограді також домовилися про невеликий об’єм – 10 тонн в день готові приймати. Будемо інформувати громадськість про ті міста, які готові співпрацювати. Там, де є проблеми, будемо разом думати і їх вирішувати», – сказав мер Львова.

 

Попри критику, що лунає в бік ініціаторів меморандуму, він залишається дієвою альтернативою мандрам відходів зі Львова по всій Україні. За даними депутата Львівської міської ради Валерія Веремчука, лише з початку року «Львівспецкомунтрас» витратив 100 млн грн.

 

«Учора під час засідання бюджетної комісії, коли обговорювали питання виділення грошей для виконання меморандуму, неприємною несподіванкою для всіх стала інформація, що "Львівспецкомунтранс" уже встиг витратити майже100 млн грн! Це величезна сума! Для порівняння, річна "вартість" меморандуму для Львова – 70 млн на рік!» – наголосив Веремчук і висунув вимогу до підприємства по пунктах відзвітувати про кожну витрачену копійку.

 

Якщо згадати минулорічні десятки мільйонів гривень, то інвестиції в оновлення полігонів області не видаються вже такими бездумними. Бодай з огляду на те, що перспектива побудови заводу з переробки ТПВ геть не стає ближчою, тому найближчі кілька років Львів мусить мати надійне запліччя для утилізації відходів десь поблизу, а не на інших краях держави.  Однак для реалізації цього документа потрібна довіра всіх учасників процесу і розумні компроміси. Поки що обіцянки вагомих фінансових вливань не надто переконують громади, налякані катастрофою в Грибовичах і вельми непослідовною та непрозорою політикою керівництва Львівської міської ради у сміттєвих питаннях. Ситуацію можуть виправити постійні переговори та кроки на завоювання такої довіри, а зіпсувати процес може його надмірна політизація з огляду на перманентний привид позачергових виборів, що гуляє Україною.

 

28.04.2017