Художниця Інга Леві, кінооператор Максим Руденко і Катерина Бучацька кілька років тому знайшли під час подорожі в Криворівню на Івано-Франківщині архів фотографій з гуцульського життя, що належав місцевій письменниці Парасці Плитці-Горицвіт. Тепер негативи та фотографії відреставрували та представили громадськості, заплановано провести кілька виставок, передає Радіо Свобода.
Як розповіла Інга Леві, більшість фотографій багато років лежали просто в коробці під ліжком.
«Влітку і взимку, напевно, багато років, і це все залишило на них відбиток. У результаті вийшов спільний акт творчості часу і людини, фотографа. Реставрація прибирала мінімальні недоліки, а великі плями, дуже художні, залишені. Деякі фотографії саме з цими плямами становлять єдине художнє ціле», – розповіла художниця.
Параска Плитка-Горицвіт. Світлина з архіву Радіо Свобода.
Вона додала, що з колегами довго думали над художньою цінністю знайдених знимок, яких є приблизно 4 тисячі, та переконалися, що фотографиня мала особливий дар фіксувати людей і природу ніби для вічності.
Зараз фотографії зберігаються в Києві: очищені, закріплені, щоби більше не руйнувалися.
«Усе, що ми знайшли, вже відскановано. Увесь цей архів належить і буде належати сільській громаді, а наша група, яка називається "Ініціативна група зі збереження фотоархіву Параски Плитки-Горицвіт", буде займатися систематизацією фотоархіву і популяризацією, тобто виставками. З цим нам допомагає фотограф Наталка Довга, яка приєдналася до групи», – зазначила Інга Леві.
Подруга Теодозія. Світлина з архіву Радіо Свобода.
Параска Плитка народилася 1927 року в родині коваля Штефана і вишивальниці Ганни на прізвище Плитка. У віці 16 років поїхала до Німеччини: розповідають, що з бажанням вчитися в університеті, але, наймовірніше, вона вирушила туди як заробітчанка. Після повернення в Україну почала допомагати Українській повстанській армії – була зв'язковою з позивним «Ластівка». Після війни її за це заслали в табори: десять років вона провела в Казахстані.
Після повернення намагалася знову інтегруватися в суспільство, хоча її не приймали просто тому, що була ув'язненою в ГУЛАГу. За допомогою фотографій (фотографувала людей і роздавала їм знимки) їй вдалося завоювати повагу односельців. Вона дала обіцянку славити Божий світ, це і робила – малювала ікони, писала релігійну поезію, займалася фольклористикою. Її знають переважно як художницю і як поета. Але в доробку Параски Плитки-Горицвіт є твори про Індію з її ж власними ілюстраціями. Була захоплена індійською культурою, а Махатма Ганді був для неї авторитетом.
Зараз опубліковані спогади мисткині, опис різдвяної пори в селі Криворівня. Набором її текстів займаються як у самій Криворівні, так і в Центрі Леся Курбаса.
Параска Плитка-Горицвіт почала фотографувати в 1970-х роках і робила це упродовж більш, ніж 30 років. Увесь цей час жила на одному і тому ж місці – в своїй хаті у селі Криворівня. Тому на її світлинах – пейзажі, портрети людей і свята.
«Вийшла така комплексна ретроспектива життя цього місця. На фотографіях можна простежити, як одні і ті ж люди з'являються на них в різний час: спочатку – дівчинка, потім вона ж – уже доросла жінка, потім вона і її діти. Особливо мені здається цікавим, що у Плитки-Горицвіт багато знімків, наприклад, Великодня. Це цілий жанр. Великдень вона знімала з року в рік. Простежити, де який рік, досить складно. Єдине, що можна побачити, – що одного року було сонце, а іншого йшов дощ. Коли сонячна погода – всі в гуцульських народних костюмах, а коли дощ – видно радянські парасольки, радянські плащі, інший одяг. І ось ця низка людей з великодніми кошиками просто нескінченна. Вона тягнеться у вічність з року в рік. Це те, як мені здається, цікаве, що можна відстежити на її знімках», – додала Інга Леві.
Великдень у Криворівні. Світлина з архіву Радіо Свобода.
28.04.2017