Мирослава Іваник

Українські та німецькі реставратори розпочали підготовку до реставрації входу до одного із символів Львова каплиці Боїмів, що поруч із площею Ринок. Датується пам’ятка початком XVII ст.

 

 

 

«Дослідження перед проведенням реставрації тільки починаються. Вони дадуть відповіді на багато питань, зокрема і щодо віку самих дверей. Я переконаний, що вони є ровесниками самої будівлі, тобто їм 400 років», – каже у коментарі «Z» президент благодійного фонду «Збереження історико-архітектурної спадщини Львова» Андрій Салюк і пояснює: саме ці двері зображені на графіці початку XIX століття, тобто на той час вони вже були. За стилем відповідають початку XVII ст., коли й була збудована каплиця.

 

«Якби їх зробили пізніше, ніхто би не робив копії "під старовину", бо тоді так не було прийнято, а створювали би двері, що відповідали часу», – вважає пан Салюк.

 

Схожих дверей того часу у Львові залишилось обмаль. За словами Андрія Салюка, з тих часів ще хіба двері до Бернардинського монастиря (нині Центрального державного історичного архіву України у Львові) та двері до каплиці Трьох Святителів.

 

За словами начальниці управління охорони історичного середовища ЛМР Лілії Онищенко, реставрація буде тривалою. Спершу планують дуже ретельно вивчити об’єкт і лише потім перейти до робіт, які закінчаться щонайшвидше у вересні.

 

Двері каплиці Боїмів виготовлені з дерева й металу. Тепер, каже пані Онищенко, вони у поганому стані: «У нижній частині відірваний метал, який треба буде доповнити».

 

Зважаючи на поважний вік і цінність об’єкта, реставратори розглядають можливість знайти метал того самого часу, яким і доповнюватимуть елементи, яких бракує. Наразі це лише ідея, яку ще мають обговорити фахівці. Натомість те, що відомо напевно, – реставрація не лише подарує каплиці оновлені двері, а і привідкриє завісу таємниць довкола легендарної пам’ятки.

 

«Ми знаємо, що весь фасад каплиці був поліхромований. Простіше кажучи, вона була розмальована: всі орнаменти та скульптури були кольорові. І на кольоровому "килимі" фасаду дуже дивними були б помальовані чорним двері», – розповів Андрій Салюк.

 

Одне з основних завдань, кажуть реставратори, провести дуже глибокі дослідження і дізнатися первісну кольористику дверей. Питання, у якому кольорі залишати їх для майбутніх поколінь після реставрації, фахівці дискутуватимуть після проведення досліджень. Однак, на думку Андрія Салюка, відновлювати кольори не потрібно.

 

«Останні як мінімум 200 років ми знаємо каплицю саме такою, як вона є зараз. Відтворювати фасад у кольорах нині було б некоректно. Детальні дослідження покажуть, де який колір був, але якщо братися розмалювати – це створити новотвір на основі нашої фантазії, а не відреставрувати пам’ятку. Адже жодне дослідження не покаже відтінків, переходів тонів, дрібних деталей тощо. Відповідно, і малювати двері в інший колір вважаю недоречним», – каже Андрій Салюк.

 

На основі попередніх досліджень львівські пам’яткооохоронці вже знають, що каплицю покривали фарбою чотири рази – востаннє приблизно через століття після зведення. Андрій Салюк має ідею створити в майбутньому комп’ютерну реконструкцію, як виглядала унікальна пам’ятка 400 років тому.

 

Каплиця збудована у 1609–1615 роках над фамільним гробівцем родини львівських патриціїв угорського походження Боїмів. Її побудували на території тогочасного міського цвинтаря поблизу Латинського собору. Нині вона діє як відділення Львівської національної галереї мистецтв імені Бориса Возницького.

 

Аналогів каплиці Боїмів немає не лише в Україні, а й в усій Центрально-Східній Європі. Річ у тім, що каплиця виконана в унікальному для нашої території стилі нідерландського маньєризму.

 

Так виглядають вікна каплиці Боїмів зсередини

 

«У цьому стилі будували буквально кілька десятків років. У той же час вже з’явився стиль бароко, і більшість надавали перевагу йому», – пояснює Андрій Салюк.

 

Внутрішня чаша куполу каплиці Боїмів

 

Каплиця Боїмів відома і своїм багатим зовнішнім оздобленням, і розкішними інтер’єрами. На фасаді, зокрема, можна побачити кам’яні різьблення на тему Страстей і фігури святих Петра і Павла. На іншому фасаді, з боку вулиці Галицької, під склом – старовинні оригінальні портрети Боїма і його дружини. Третій фасад має чудовий рельєф, що зображає Георгія Змієборця.

 

Купол каплиці завершує статуя скорбного Христа у Гетсиманському саду, де він просить Отця, щоб Його оминули страждання на хресті.

 

 

 

Інтер’єр будівлі є не менш пишно декорований.

 

«Маємо тут роботи унікального майстра свого часу – Яна (Іоана) Пфістера, якими може гордитися кожне європейське місто, – каже архітекторка Лідія Горницька, яка у 2005 році працювала з пам’яткою, і зазначає. – У перспективі пам’ятка потребуватиме комплексної реставрації».

21.04.2017