З початком березня ц. р. появився розпорядок про оснування Емісійного Банку в Українi, про введення на території України нової валюти: карбованця.
Цей розпорядок має важне значіння для господарського життя України. В даний мент іде жива підготовна праця для введення в Україні нової валюти.
Німецька господарська преса подає цікаві інформації про теперішну підготовну стадію праці в цій ділянці і з них ясно виходить, які труднощі приходиться при тому перемагати.
І так, перш усього, слід усвідомити собі сам факт уведення нової валюти на области України. Це зрозуміємо, коли відносини на Україні порівнюємо з відносинами в інших країнах, зайнятих німецькими військами, нпр. в Бельґії, Голяндії, Франції і т. д. Всюди на цих областях німецька влада найшла господарське життя, побудоване на менш-більш таких самих основах, на яких воно побудоване в Німеччині. Невважаючи на різниці між устроєм національно-соціялістичним й устроєм ліберально-капіталістичним, все ж таки — чи у Франції, чи в б. Польщі, чи деінде, німецька влада найшла там і приватну власність на землі, і в промисловості, і ремесло, і купецтво і банки та державні фінанси в стані, котрий, по суті, нічим не різниться від німецького. Тому поладнання валютових справ на цих областях не було получене з великими труднощами, бо, фактично, йшло тільки про те, щоби старий стан — в цій чи іншій формі далі вдержати і звязати його з німецькою валютою і упорядкувати справу обороту окремої валюти, котрою на цих землях послуговується окупаційна німецька армія.
Зовсім інакше виглядає справа на Сході, зокрема в Україні, бо тут взагалі до нічого не можна було повязати і валютову справу слід будувати на ново, — з нічого. В Україні нема приватної власности на землі, нема приватних фабрик і підприємств, нема ремесла і нема банкової ні фінансової системи в західно-европейському розумінню. Тому і підхід до справи валюти мусить тут бути цілком інший, ніж деінде.
Отже, першусього, бодай в головних рисах мусять бути поставлений новий адміністративний і господарсько-фінансовий устрій в країні, котрий потім карбованцеві прийдеться обслугувати. Кожному ясно, що це не легка справа, тим більше, що Лівобережна Україна ще навіть не находиться під управою цивільної влади, тільки під військовою управою і творить найближче запілля фронту. Нова валюта мусить охоплювати точно визначені кордони, які треба, як окрему митну область під кожним оглядом хоронити, що знов вимагає створення окремого апарату. Треба сконструувати окремий державний бюджет України і разом з тим наладнати окрему податкову систему, з відповідним апаратом. Банкова система мусить бути пристосована до обслуговування промислового, хліборобського, самоуправного і приватного господарського життя. Окремо слід заспокоїти консумційні потреби населення та наситити його відповідною кількістю грошевих знаків, призначених до щоденного обороту. Банкова система теж не може висіти у повітрі. Гіпотечний чи векслевий кредит мусить спиратися на якомусь праві, котре під цю пору виглядає як мряковиння й ще не прийняло означених форм. Таксамо слід упорядкувати справу господарських взаємин, першусього з Великонімеччиною, що може наступити тільки шляхом клірінґу, конитинентів й імпортово-експортових установ. Ніхто не знає, ні знати не може, скільки фактично большевицьких грошевих знаків находиться серед населення в Україні, а безумовно большевики постійно перепачковують туди нелеґальним шляхом багато грошей. Виміну старих большевицьких грошей на карбованці треба технічно підготовити так, щоб населення могло в означеному реченці усі запаси свого гроша виміняти на нові, для чого слід створити відповідні осередки. Випущення нових карбованців й розподіл їх по цілій країні також з технічного боку не в простою і легкою справою. А щодо функціонування самого Емісійного Банку в Україні, то формально слід розвязати питання т. зв. покриття нової валюти і емісії грошових знаків на підставі скарбових і робітничих векслів Державного Комісаріяту України, отже їх висоти, способів сплати і т. д.
Як бачимо, ще багато зусиль і праці прийдеться витратити, заки Україна, замість совітських рублів і червінця, не дістане своєї нової валюти: карбованця, що тоді стане видимим знаком господарсько-фінансової окремішности нашої батьківщини.
[Краківські вісті]
19.04.1942