Відень, 4. цвітня 1917.
В днях від 27. включно до 30. марта с. р. відбула ся перша сесія Ради проживленя людности. Cя Рада складаєть ся з 88 членів, між ними є трьох Українцїв: Василь Струк як представитель рільництва, Василь Нагірний як представитель мійського населеня і посол д-р Микола Лагодинський як представитель промислу.
В перших двох днях переведено ґенеральну дебату і вибрано предвиджені статутом видїли комісії, а іменно видїл пpaцї і пять фахових комісій: 1) для збіжа і средств поживи, 2) для паші, 3) для худоби і звіринних продуктів, 4) Для ввозу і вивозу средств поживи, 5) для апровізаційного промислу.
В ґенеральній дебатї промовляв із сторони українських членів Василь Струк. В своїй промові поклав натиск на конечність примінюваня як найдальше йдучих средств осторожности, щоби зібрані средства поживи через недбалість виховуючих орґанів або недостачу досвіду і знаня у них не марнували ся. Дальше вказав на цїлковите зруйнованє українського населеня і домагав ся енерґічної помочи із сторони правительства, щоби українське хлїборобство було в стилї перевести весняні роботи і передержало до жнив.
До вичислених комісій ввійшли зі сторони української: Василь Струк до видїлу працї, до комісії для паш і до комісії худоби і звіринних продуктів, а дир. Василь Нагірний до комісії для ввозу і вивозу поживи.
Члени Ради, що ввійшли до неї як представителї рільництва, злучили ся в рільниче представництво під проводом президента ц. к. австрійського товариства господарського барона Еренфельза, який на початку ґенеральної дебати піднїс, що рільництво є в Радї за слабо заступлене.
Цїлий день 29. марта до полудня 30. марта радили комісії, а по полудни 30. марта відбуло ся кінцеве засїданє плєнарне. В першій мірі радили комісії над придїленими їм на першім плєнарнім засїданю внесенями членів та звітами і проґрамами представителїв правительства.
З української сторони поставив п. Струк 4 засадничі внесеня: 1) щоби війскові власти у східній Галичинї набували потрібні їм средства пожити в дорозї купна, а коли розходить ся о занятє, щоби задаткували заняті артикули половиною цїни, 2) щоби в східній Галичинї насїнє і пожива, потрібні до прокормленя хлїборобів та їх пільних робітників, як рівнож паша для тягла, були в кождім случаю вільні від реквізиціїї і викупна, 3) щоби узискані воєнними закладами обороту збіжем надвишки були уживані на знижки цїн насїнє для східно-галицького, війною найбільше знищеного дрібного хлїборобства, з решти, щоби був зложений окремий фонд на попиранє продукції збіжа, а в будучности, щоби уникати надвишок через піднесенє цїн на збіже, 3) щоби в першій мірі звернено увагу на годівлю безрог і удїлено в сїй цїли рільничим орґанїзаціям значнїйших фондів. Перші 3 українські внесеня придїлено до комісії збіжевої, послїдне для комісії для худоби.
Комісія збіжева, якої референтом на плєнарнім засїданю бувший мінїстер д-р Шрайнер, узнала внесенє до що ужитя надвишок воєнного закладу обороту збіжем безпредметовим, бо присутний на засїданю ceї комісії директор збіжевого закладу Шонка виказав з книжок, що надвижок зовсїм нема. Що до двох инших внесень, то комісія прилучила ся до них і ухвалила до мінїстра Гефера і до цїлого правительства зазив, щоби для східної Галичини з огляду на її безпримірне знищенє війною правительство зробило все, що лежить в його силї щоби помогти населеню обробити ся і відбудувати ся. При сїй нагодї зложив референт комісії Ексц. д-р Шрайнер заяву признаних і симпатії для українського населеня східної Галичини, що своїми безпримірними жертвами захистило західні австрійські краї. Сю заяву приняла Рада оплесками, а член Ради Василь Струк зложив в імени українського хлїборобства д-рови Шрайнерови і цїлій Радї подяку. Внесеня референта ухвалено через аклямацію.
Внесенє в справі побираня хову безрог було предметом нарад комісії для худоби. Комісія узнала слушність сього внесеня, а особливо для східної Галичини, де деякі повіти стратили 90% стану безрог з перед війни. Комісія узнала також потребу годівельних акцій і в инших напрямах, та зажадала розширеня внесеня В. Струка на сї области і вибрала його в сїй цїли своїм референтом на плєнарне засїданє. На плєнарнім засїданю приняла Рада доповнене і розширене після бажаня і вказівок комісії внесенє В. Струка одноголосно. Се внесенє (компромісове) домагаєть ся:
1) попираня хову безрог через достарченє паші, а в краях, що лежать близько боєвої лїнії і в наслїдок війни особливо потерпіли, в котрих годівля безрог має таке значінє, як прим. в східній Галичинї, також через достарченє рільничим орґанїзаціям на сю цїль значнїйших фондів;
2) переведеня мелїорацій полонин, приверненя хову овець і кіз та ужитя сїножатий і пасовиск в ловецьких peвіpax на випас худоби;
3) відстрілу дичини в цїли узисканя мяса на поживу і ограниченя ловецьких ревірів в користь годівлї худоби;
4) поширеня плеканя дрібних звірят домашних і дробу;
5) обезпеченя цїн на худобу і мясо на Угорщинї до цїн обовязуючих в Австрії;
6) обезпеченя правильного стяганя товщу, молока і яєць та мяса;
7) щоби правительство зажидало від рільних орґанїзацій внесеня що-до акції годівельних і обороту худобою, а від орґанїзацій консументів внесень що до роздїлу звіринних средств поживи, та щоби при переведеню сих акцій послугувало ся сими орґанїзаціями. З прочих важнїйших внесень належить піднести:
1) внесенє комісії збіжевої, щоби весь ячмінь молоти на муку і вимелювати його до 67%. Із узисканих 30% отрубів одержує властитель 20% а 10% переходить до розпорядимости Централї паш;
2) внесенє комісії паш. щоби солому і сїно заняти для централї паш, яка при тім має послугувати ся рівнож орґанїзаціями;
3) внесенє видїлу працї, щоби утворити окрему фахову комісію для угля і транспортів (внесенє пос. Діяманда);
4) внесенє видїлу працї в справі переведеня наміреної правительством акції помочи для незасїбного населеня через доставленє дешевої поживи в границях призначеної на сю цїль квоти 300.000.000 К і доповненя сеї квоти надвижками в цїнах для заможнах верств суспільности. В дискусії над сими внесенями на видїлї жадав В. Струк, щоби сею акцією було обняте рівнож населеня східної Галичини, особливо сїльський пролєтаріят і евакуовані в краю розміщені;
5) опінїя видїлу працї про орґанїзацію урядів загосподарованя по громадах, повітах і краях, опертих на видїлах (комітетах) загосподарованя по громадах, повітах і краях з узглядненєм істнуючих орґанїзацій гуманїтарних і станових та жнивних комісій;
6) опінїя видїлу працї в справі нового суспільного управильненя цїн на средства поживи і денної потреби та рільничих і промислових продуктів.
Над послїдною справою будеще радити Рада прокормленя людности на слїдуючім повнім засїданю, яке заповіджено на конець цвітня або початок мая. Видїл працї має зійти ся в другій половинї цвітня с. р.
Нарадам Ради проводив президент граф Ляріш Меннїх, а в йoгo заступстві віцепрезиденти: д-р Шрайнер, Д-р Форшт і заступник бурмістра Відня Госс.
Мінїстер Гефер виголосив на першім плєнарнім засїданю довшу проґрамову промову та брав весь час участь в нарадах плєнарних і комісій. Кромі нього були на нарадах присутні представителї всїх мінїстерств і ц. к. уряду виживленя.
[Дїло]
10.04.1917