Ольга Жук

Уже зовсім скоро, 10 квітня, Наглядова рада Національної суспільної телерадіокомпанії України серед восьми кандидатів обиратиме голову правління суспільного мовлення. Конкурс проходитиме в будівлі інформаційного агентства «Укрінформ» публічно і прозоро та – запевняють учасники процесу – об’єктивно, на якому кожен із кандидатів матиме 20 хвилин на презентацією своєї стратегії, а також відповідатиме на необмежену кількість питань від членів Наглядової ради. Після того за голову правління новоствореного Суспільного мовлення таємно голосуватимуть.

 

«Велика вісімка». Одне можна сказати точно: майбутній голова Суспільного – на цій знимці

 

Обраний очільник керуватиме чотири роки Публічним акціонерним товариством «Національна суспільна телерадіокомпанія» (ПАТ «НСТУ»), в яке об’єднані 28 регіональних дирекцій (колишніх обласних і регіональних державних телерадіокомпаній), центральний телеканал «Культура», «Українське радіо» та «UA: Перший». У спадок від державної Національної телекомпанії України (НТКУ) новий керівник отримає 7124 працівників та 274 об’єкти нерухомості власності.

 

Усі восьмеро кандидатів запевняють, що знають, як реформувати НСТУ і створити суспільне мовлення, котре буде цікаве кожному громадянину України. Дехто з кандидатів називає команду, з якою втілюватиме стратегію, й обіцяє кардинальні зміни. Декого влаштовує все так, як є, лише залишилося трішки підучити працівників й оновити техніку.

 

«Z» пропонує читачам розлогий аналіз кандидатур, які беруть участь у конкурсі, з їхніми коментарями щодо майбутнього НСТУ.

 

Зураб Аласанія

 

 

Як ніхто інший, Зураб Аласанія знає, з чим новообраний голова НСТУ матиме справу. Він майже три роки (із 25 березня 2014-го по 1 листопада 2016-го) обіймав посаду генерального директора НТКУ.

 

У телекомпанії Зураба не любили з кількох причин. Він голосно заявляв, що повиганяє всіх, хто даватиме «джинсу», скорочуватиме тих, хто без діла ходить коридорами компанії, та йому байдужі рейтинги. З іншого боку, Аласанія викликав повагу в багатьох, бо зумів очистити «Перший національний» від концертів Михайла Поплавського і ток-шоу Савіка Шустера, позбавився замовних матеріалів і навчив журналістів робити збалансовані новини.

 

«Метод керування компанією стане ще жорсткішим. Буде ще гірше, бо тоді ми мали зв’язані руки. Зараз ми маємо робити справу, ми не богадільня, ми маємо зробити для людей продукт. Багато хто думає, що робота на НСТУ існує для них. Не так – ми є для служіння. Я буду ще жорсткіший, вибачте», – каже Зураб Аласанія у коментарі авторці цієї статті.

 

Він пояснив, що подав документи на конкурс, тому що відчуває обов’язок довести справу до кінця: «Останні роки були найважчими. Я маю довершити те, що почав». Пан Аласанія планує за чотири роки вибудувати Суспільне мовлення, щоби повернення назад уже не було.

 

«Я ні з ким в черзі не стою, я знаю, чому це роблю. Я не змагаюся. Якщо ні, то ні. Хай робить хтось інший», – сказав Зураб Аласанія і додав: має побоювання, що очільником може стати людина, яка не потрафить зробити якісне суспільне мовлення.

 

«Хто б не пройшов, ця реформа не буде швидкою. Через чотири роки тільки буде проявлятися результат. Це страшенно невдячна робота. Два-три роки голову правління НСТУ будуть крити з ніг до голови, що він неправильний», – має передчуття Аласанія.

 

Він написав стратегію розвитку Суспільного мовлення на 36 сторінок. За кілька днів до конкурсу пан Аласанія висловлює сумніви, що вдасться все задумане реалізувати. «Це залежить від багатьох чинників, починаючи від фінансування і закінчуючи, як влада себе поведе щодо частот – аналог чи цифра. Моя найбільша мета полягає у тому, щоб за чотири роки доскочити до цифри і жити в Інтернеті, а не в телебаченні», – пояснює Зураб.

 

Зі всіх кандидатів на голову правління він єдиний поіменно назвав команду, з якою буде будувати Суспільне мовлення, незалежне від держави (читай влади) та олігархів. До його команди, «сплаву медійності і фаховості», входитимуть: Роман Вінтонів (Майкл Щур), Саша Кольцова (солістка гурту «Крихітка» Олександра Кольцова), Юрій Макаров (керівник творчого об'єднання документальних фільмів і програм НСТУ), Микола Чернотицький (виконавчий директор Сумської філії НСТУ), Інна Гребенюк (заступник міністра аграрної політики і продовольства України – керівник апарату), а також Дарія Юровська, Владислав Грузинський, Дмитро Грузинський, Михайло Шматов, Ігор Куляс та ще близько 700 осіб по всіх підрозділах НСТУ.

 

Зураб Аласанія пропонує вже на першому етапі реформування «запуск пілотного проекту кількісного скорочення філій та об'єднання їх у великих регіональних мовників». «Укрупнена філія може розташовуватися в обласному центрі однієї з суміжних трьох (у деяких випадках двох або чотирьох) областей, в двох інших заснувавши повноцінні бюро СМ з чинним власним виробництвом і невеликими студіями», – пояснює медіаменеджер.

 

Він передбачає, що зрештою виробництво і мовлення зосередиться у восьми-дев’яти філіях регіональних центрів із повноцінними бюро Суспільного мовлення в кожній області, а згодом і корпунктами в районах нашої величезної країни.

 

Пан Аласанія відразу каже, що оптимізація колективу розпочнеться з першого дня роботи і триватиме всі чотири роки, поки він із командою буде там. Зураб передбачає опір і очікує судових справ.

 

Водночас Зураб Аласанія готовий долучитися до проведення реформи суспільного мовлення навіть тоді, якщо його не оберуть. На його думку, поради і підтримка знадобляться майже кожному. «Я знаю цю систему, а там буде шалений спротив у будь-кого, хто туди прийде. Може, крім одного, хто представляє державну систему. Є багато людей, які будуть раді поверненню цієї системи», – зазначає Зураб Аласанія.

 

Олег Наливайко

 

 

Олег Наливайко, який «представляє державну систему», є головою Державного комітету телебачення і радіомовлення. Він, як і Аласанія, декларує намір довершити розпочату справу до кінця, адже суспільне мовлення – це вимога громадськості.

 

Ще у вересні минулого року Наливайко як голова комітету завершував перший етап створення Суспільного мовлення, коли 30 юридичних осіб мали припинити реєстрацію в статусі ДТРК. Тоді Держкомтелерадіо мав видати наказ і план заходів про перетворення НТКУ в ПАТ «НСТУ».

 

Нині Олег Наливайко згадує, що на тому етапі він був переконаний у неможливості зриву реформи. Та його впевненість похитнулася, коли 1 листопада гендиректор НТКУ Зураб Аласанія подав у відставку, а на його місце претендували люди, які хотіли відтягнути реформу. «Ми ще не пройшли ту лінію, де нема назад вороття», – каже сьогодні Наливайко і запевняє, що відчуває себе відповідальним за створення Суспільного мовлення.

 

Наразі Держкомтелерадіо – акціонер ПАТ «НСТУ», комітет є розпорядником коштів на Суспільне мовлення і «Євробачення-2017». Саме Олег Наливайко щомісяця отримує звіт від виконувачки обов’язків голови НСТУ Ганни Бичок про діяльність суспільної телерадіокомпанії. Але після того, як сформують правління НСТУ і оберуть голову, центр прийняття рішень уже буде там.

 

Зі слів Наливайка, новообраному голові буде нелегко: треба вміти домовлятися і шукати різні шляхи розв’язання проблем. Олег Наливайко згадує, скільки всіляких шляхів вони перепробували разом із Зурабом Аласанією, щоби закрити як юридичні особи дві останні державні телерадіокомпанії – Севастопольську і Кримську.

 

На запитання, як він може відповісти на те, що його називають представником влади на конкурсі, Наливайко відповідає коротко: «Зараз така посада, спілкуюся з прем’єр-міністром Володимиром Гройсманом, це залишилося».

 

Він каже, що Суспільне мовлення надалі перебуватиме у стані перехідного періоду. А відтак треба йти до уряду добиватися повноцінного фінансування, переконувати Володимира Гройсмана, щоби бюджет НСТУ становив у 2017 році 1294,44 млн грн, як і передбачає державний бюджет (наразі з загального фонду на діяльність Суспільного мовлення затверджено 970,79 млн грн, бракує 323,65 млн). Наливайко згадує заяву Аласанії, який погрожував, якщо стане головою правління НСТУ, подати позов проти Кабміну «за нахабне порушення закону» стосовно недофінансування Суспільного. «Не вийде. Це популізм. Є закон», – каже Олег Наливайко, відповідаючи на запитання авторки статті. 

 

Голова Держкомтелерадіо за командою далеко не ходив. Хоче працювати з тими людьми, які сьогодні є менеджерами НСТУ: Ганна Бичок, Павло Грицак, Олександр Мельничук. Та колектив буде оптимізувати. Під час першої хвилі скорочення з НСТУ піде адміністративна частина, яка безпосередньо не задіяна у телерадіовиробництві.

 

Олег Наливайко залишить бренд Суспільного, який розпочався з ребрендингу «UA: Перший», що читається як «You are: Перший». Лоґотип «UA:» отримають всі філії.

 

Він планує насамперед «серйозно зайти в регіони» й об’єднати філії. «Є слабенька філія – наприклад, Тернопільська. Не можна всі філії підняти до одного рівня. Треба виходити з того, що в регіоні одна компанія буде сильною», – пояснює кандидат. «У нас проблема не з журналістами, а з адміністративно-управлінським апаратом. У кожній структурі по шість заступників. Ну які там заступники?» – риторично запитує пан Наливайко.

 

Серед усіх кандидатів стратегія Олега Наливайка виписана найбільш детально – на 82-х сторінках. Для порівняння, Олександр Коваленко виклав стратегію на двох сторінках, Юрій Дараган – на п’яти.

 

У стратегії пан Наливайко пропонує створити об'єднаний ньюзрум, який розташовуватиметься у приміщеннях «Українського радіо» на Хрещатику, 26. Окрім того, буде 24 регіональні ньюзруми в обласних містах (у майбутньому – і в більшості великих і середніх міст), «які будуть функціонувати як єдиний організм, готувати високоякісні новини для національного та регіональних ефірів телебачення, радіо, веб-сайту новин НСТУ, мобільних додатків та соціальних медіа, щоб обслуговувати інформаційні потреби громадян України на всіх медійних платформах, постійно та повсюдно».

 

Навіть якщо Наглядова рада проголосує за іншого кандидата, Олег Наливайко не бачить себе поза реформуванням Суспільного мовлення. «Станеться так, що якщо мене оберуть головою Спілки журналістів України чи залишуся у Держкомтелерадіо, від Суспільного мовлення нікуди не дінуся», – переконаний Олег Наливайко.

 

Роман Вибрановський

 

 

Керівник «Проекту комунікації реформ» Українського кризового медіа-центру, журналіст, редактор програм Роман Вибрановський пояснює, що Суспільне мовлення – це сервіс, коли людина отримує спокійну, врівноважену, збалансовану інформацію за свої гроші. На його думку, мовники у всьому світі ставлять перед собою єдину мету – заробити гроші і розважати. Натомість суспільні мовники, навпаки, – задають стандарти. Він хотів би, що НСТУ більше звертала увагу на програми про дітей, їхні проблеми з батьками, освіту, реформи. Ці непопулярні на комерційних каналах проекти, на його думку, слід подавати у різних форматах: від розважального жанру до документального.

 

Для Романа Вибрановського Суспільне мовлення – не нова тема. Він вже у 2002 році працював із командою Олександра Кривенка на «Громадському радіо». «Я це робив у 2005 році, коли разом з Андрієм Шевченком у команді Тараса Стецьківа хотів принести зміни на НТКУ, потім із Віталієм Докаленком. Мені здається, що хтось має спробувати взяти Суспільне мовлення у свої руки і зробити його», – розповідає Роман Вибрановський у коментарі авторці цієї статті. І додає – після Майдану менеджери мали б битися за цю можливість щось змінити. Йому соромно, що кандидатів на голову правління лише восьмеро.

 

Разом із Романом Вибрановським стратегію писали п’ятеро осіб, яких він подаватиме на затвердження Наглядовою радою в правління. Це Сергій Мамаєв (був редактором новин на кількох комерційних каналах, наразі директор творчого об'єднання «Новини» на «UA: Першому» з 13 лютого 2017 року), Руслан Ткаченко (продюсер проекту «Національні дебати» на «UA: Першому» та українського веб-серіалу «5 баксів.net»), Андрій Богданович (раніше заступник гендиректора Кіровоградської ОДТРК, шеф-редактор програми «Тиждень. Підсумки» на запорізькому телеканалі TV5) та Ігор Солдатенко (працював на «Громадському радіо» із Сашком Кривенком, експерт Українського кризового медіа-центру).

 

Він має на меті почати свою роботу з телевізійних і радійних новин, зробити повноцінний канал новин: «Крок за кроком, слот за слотом, година за годиною вибудовуватимемо інше бачення, іншу якість».

 

Розповідає, що їздив по регіонах і зробив висновки, що 28 регіональних мовників не можуть вижити, їх неможливо проконтролювати з точки зору якості. В обласних центрах пан Вибрановський планує створити філії-бюро «Суспільні регіони» та регіональні компанії мовлення місцевих громад. На його думку, громада сама має вирішувати, які хоче програми чи телерадіокомпанію, і відповідно їх фінансувати. З Києва фінансуватимуть лише обласні бюро, де в штаті буде 20-30 людей.

 

«Ми можемо проконтролювати телевізійні вставки з регіонів на центральному каналі, даватимемо інформаційну картину того, що відбувається за день. Ми знаємо, що людям найцікавіше – це новини. Люди в областях будуть мати той сервіс, на який вони заслуговують», – вважає Роман Вибрановський і додає, що якщо через це філії втратять ліцензії (бо, наприклад, не будуть мовити 24 години на добу), то так і буде. Він хоче, аби штатні працівники НСТУ виробляли новини та вели інформаційно-аналітичне мовлення, а сторонній продакшн забезпечував не менше 50% іншого продукту Суспільного мовлення.

 

Новий керівник, стара команда

 

Олександр Зорка, Олександр Коваленко, Олександр Зирін, Юрій Дараган роблять ставки на професіоналів НСТУ, які є «золотим фондом».

 

Олександр Зорка, який з 2001-го по 2015 рік був віце-президентом НТКУ і директором Дирекції програм НТКУ, каже, що має понад 30 років досвіду у медіа-сфері, тож знає, як будувати Суспільне мовлення. У своїй команді він не бачить нікого нового: це ті міцні добрі фахові спеціалісти, які працювали, працюють і працюватимуть у НСТУ, якщо його оберуть головою правління.

 

 

Найважливіше для очільника Суспільного мовлення, вважає пан Зорка, –  говорити з людьми, які на сьогодні працюють у НСТУ. Якщо їх забезпечити відповідною технікою, можна виробляти програми високої якості.

 

На думку Олександра Зорки, покращити контент, не змінивши кількості колективу, – нереально. «На сьогодні у штаті накопичено 400 років відпустки на 1400 працівників. Ці 400 років треба компенсувати людям, відпустити їх. Це триватиме три роки. Раніше навряд», – коректно описує оптимізацію.

 

Він буде змінювати «заскорузлий принцип радянських часів», під яким розуміє перебування співробітників НСТУ у штаті. На думку пана Зорки, всі співробітники мають бути звільнені на підставі власноруч написаних заяв із державної установи і прийняті у ПАТ «на підставі власноруч підписаних контрактів».

 

Щодо того, як виглядатиме структура Суспільного мовлення, пан Зорка у стратегії пише, що суспільний мовник включатиме у «тканину» свого мовлення практично кожен із регіонів України, тобто регіональні філії не ліквідовуватиме. «Мова йде не лише про інформаційні випуски. Подібні включення будуть ефективними і під час організації спільних дискусійних "майданчиків" на телебаченні та радіо, і, нарешті, як самостійний і самодостатній репортаж з місця подій», – йдеться у стратегії Олександра Зорки. Згідно з його задумом, сторонній виробник буде надавати 50% «непрофільного» контенту НСТУ, зокрема окремі програми та фільми.

 

Телепродюсер і режисер Олександр Зирін каже, що ключові моменти його програми – виробництво і технічне переоснащення. «Вся організація виробництва НСТУ буде базуватися на принципах продюсерського виробництва», – сказав Зирін на дебатах між кандидатами, котрі кілька днів тому, 5 квітня, провели ГО «Інститут свободи слова» і Єдиний координаційний центр «Донбас».

 

 

Олександр Зирін не називає своєї команди, не говорить про скорочення і змінення структури Суспільного мовлення. Він вважає, що Суспільне мовлення має бути спокійне і солідне. Завдання НСТУ – швидко побачити серйозну проблему, розкласти все по поличках і подати без істерик, спокійно.

 

«Основна мета реорганізації національного мовлення – виведення мовників ПАТ "НСТУ" на чільні місця в аудіовізуальному просторі та суспільному житті України», – написав у стратегії Зирін.

 

Кандидата на голову правління НСТУ не цікавлять новини, які вироблятиме Суспільне мовлення, бо це, як він каже, займає всього 2% ефіру. На його думку, 98% – це дитячі, спортивні, розважальні, інтелектуальні програми, які повністю зникли з ефірів. Саме їх він хоче відновити.

 

Також Олександр Зирін має на меті добудовати концертну студію в телекомплексі на Сирці в Києві та проводити там не менше ніж 50-60 масштабних фінансово привабливих концертних подій щороку. Він буде реалізовувати проекти у сфері концертно-гастрольної діяльності в системі НСТУ, організовувати та проводити видовищні події із залученням творчих колективів, які працюють у складі компанії.

 

Начальник цеху електростанції НСТУ Олександр Коваленко теж не буде нічого змінювати у структурі НСТУ. У своїй команді бачить тих менеджерів, які сьогодні працюють у НСТУ. Також пан Коваленко запропонує всім кандидатам на голову правління НСТУ долучитися до його команди.

 

 

Він не проводитиме оптимізації. Вважає, що сьогоднішніх співробітників НСТУ достатньо трішки підучити на додаткових тренінгах: «Наші люди здібні для всього виконання».

 

«Ми будемо робити передачі власного виробництва. У нас можна одночасно робити дев’ять програм. Ще я хочу зробити наші програми майже цілодобовими», – пояснив пан Коваленко і додав, що для цього в подальшому, може, і розширить штат.

 

Він засмучений, що сьогодні на  «UA: Першому» немає жодної дитячо-пізнавальної програми. З них і починатиме.

 

Пан Коваленко розраховує, що радіо буде спрямоване на молодшу аудиторію, а телебачення – на старшу.

 

Кандидат береться здійснити повне переоснащення обладнання НСТУ. Для цього йому вистачить бюджету, а на оновлення знадобиться 4 роки. Коваленко у стратегії пропонує змінити автопарк на гібридні електромобілі, побудувати місце культурного відпочинку для співробітників, на території «UA: Першого» встановити світломузичний фонтан і облаштувати невеликий сквер.

 

Юрій Дараган, який на останньому місці роботи працював головним продюсером СТС (Суми), наголошує, що має 27 років стажу, тож йому є чим поділитися.

 

 

Він має однодумців у НСТУ, які будуть членами його команди. Зі стратегії дізнаємося, що він оптимізує колектив – та поки що не каже, на скільки і як саме. Планує розвивати загальнонаціональні канали та зберегти регіональні філії НСТУ. На оновленій сітці загальнонаціональних каналів будуть представлені слоти для регіональних мовників. Вагому частину програмного продукту вироблятимуть аутсорсингові компанії на конкурсних засадах.

 

Погляд із Польщі

 

 

Пан Марек Сієрант – громадянин Польщі, який три роки живе в Україні й каже про себе, що є польським українцем. Українську мову і традиції вивчив завдяки бабусі-українці. «Діти хочуть жити в Польщі, а я – в Україні. Сьогодні моя родина живе зі мною у Києві», – каже Марек.

 

У Польщі він був продюсером на каналах Polsat і Polsat News, в Україні встиг попрацювати головним інформаційним продюсером Espreso TV, головним продюсером служби новин на телеканалі 3S.tv (Студія Савіка Шустера) та тренером для майбутніх журналістів і ведучих на «1+1». 

 

Про функцію Суспільне мовлення каже: «Це не комерція, і не таке телебачення, яке знаємо після радянського періоду. Суспільне мовлення має бути з об’єктивними новинами, торкатися різних проблем, підтримувати патріотизм, захист держави. На регіональному мовленні мають бути власні осередки з ньюзрумами, має зберігатися регіональна мова», – описує свою стратегію пан Сієрант.

 

Він каже, що міг би це розвивати, бо має досвід роботи у західних ЗМІ, у тому числі в Польщі. «Хочу побачити нормальне Суспільне телемовлення, якого, на жаль, немає в Україні. Досі його не бачив, тому вирішив взяти участь у конкурсі та зробити його. У комерційного телебачення є "ластівочки". Та це олігархічні канали, які не є об’єктивними. Суспільне мовлення має бути подалі від політиків і олігархів», – вважає польський українець.

 

Пан Сієрант не хоче говорити про скорочення: «У мене нема такої інформації, які мають кандидати з Держкомтелерадіо чи ті, що керували цією компанією». Спершу проведе аудит, а тоді вже зробить більш чіткий план.

 

Його команда складатиметься з українців та іноземців, яких не називає. Пан Сієрант порахував, що ті кошти, які йдуть на Суспільне мовлення від держави, не такі, як би хотілося. Тож він пропонує, щоб НСТУ більше заробляла на рекламі. Частину фінансових потреб забезпечить абонентська плата. «У першому році абонплата складатиме 75 грн на місяць, це буде сума від домогосподарства. Від абонплати будуть звільнені пенсіонери, ветерани АТО і люди з особливими потребами», – пропонує Марек Сієрант.

 

На цьому його ідеї не обмежуються: «Хочу створити академію при НСТУ. Це буде справжня школа, яка закінчуватиметься екзаменами. Будемо вчити монтажу тощо. Такі школи важливі і престижні для Суспільного мовлення. До них можна запрошувати людей з цілого світу. Є багато АТОвців, які могли б навчатися у цих школах. Для них це могла би бути терапія. Такі програми реалізує Америка та Британія. Ми в Польщі того не маємо, бо не маємо війни».

 

07.04.2017