Російський "Сбєрбанк" повідомив про підписання договору з продажу української дочірньої структури – ПАТ "Сбєрбанк" (Україна). Всі акції товариства викупить консорціум із "Норвік Банку" (Латвія) та білоруської приватної компанії.
"Закриття угоди очікується у першому півріччі 2017 року після отримання схвалень угоди фінансовими та антимонопольними регуляторами відповідних юрисдикцій, враховуючи Латвію та Україну", – ідеться у повідомленні російського банку.
Нинішні власники запевняють, що українська філія має вдосталь належних ресурсів для виконання своїх зобов'язань перед приватними і корпоративними клієнтами. "Сподіваємося, що рішення про продаж нашого дочірнього банку сприятиме розблокуванню його офісів і відновленню нормальної роботи, що дозволить клієнтам банку продовжити безперешкодно користуватися послугами одного з найбільш стабільних і ефективних банків України і закладе основу для його подальшого розвитку", – ідеться у заяві.
AS Norvik Banka у своєму прес-релізі підтверджує, що банк і його основний акціонер, громадянин Великобританії Ґріґорій Ґусєльніков, підписали угоду про участь у консорціумі. Натомість мажоритарним акціонером буде ще один громадянин Великобританії Саїд Ґуцерієв і підконтрольна йому білоруська компанія (син російського бізнесмена Міхаїла Ґуцерієва, власника компаній "РуссНєфть", "Русскій уґоль", "Мостпромстрой", "Бінбанк").
Нові власники запевняють, що угода "дозволить запропонувати українським клієнтам обслуговування, побудоване на європейських принципах якості, прозорості та доступності, зберігши технологічний рівень банку, створений "Сбєрбанком" Росії".
Очільник банку Олівер Брамуелл сказав, що "ми підтримуємо європейський вибір країни", – звучить кумедно, з огляду на коріння бізнесу Ґусєльнікова і Ґуцерієва. "Українська економіка пройшла найнижчу точку кризи, і ми віримо у майбутнє економічне зростання і потенціал цієї країни", – сказав Брамуелл.
Водночас, український інвестиційний банкір Сергій Фурса (колись працював на Sberbank CIB) висловив скепсис з приводу цієї угоди, натякнувши на те, що Україна дозволила російському банку комфортно вицофнутися з ринку.
"Очевидно, що покупець банку – чисто номінальний. Цим акціонерам той банк і 100 років не потрібен. І його купують на велике прохання когось у Кремлі. Або самого Кремля. І тепер важливо зрозуміти, що буде далі. Є два варіанти. Вони його купують, щоб "злити". Або щоб притримати до кращих часів. Очевидно, що ці люди не вливатимуть коштів у банк. І тут, звісно, дуже важливо чи входить в умови угоди заборгованість "Сбєрбанку" перед материнською структурою, або ж її "списали". Адже купувати актив із велетенським мінусом, майже мільярд доларів боргу, – геть пропаща справа. І очевидно, що кращі часи для російських інвесторів настануть в Україні не скоро. А отже, банк або "розпилюватимуть" на частинки і продаватимуть портфелі, щоби і "обнулити" або вийти. Або дозволять упасти", – пише Фурса на своїй сторінці у Facebook.
Зі слів банкіра, Україна тримала "Сбєрбанк" "за одне місце" і дотепер російська структура просто зазнавала постійних збитків, не наважуючись прикрити свої філії в Україні. Події, що настали після блокади, дозволили банкові піти з ринку з мінімальними втратами.
"Для того, аби угода завершилася, мусить бути схвалення НБУ. Можна припустити, що регулятор не погодив би такої угоди в будь-якій іншій ситуації. Бо надто непевними є нові акціонери. Та є політичне становище. І проблема. Особливо у вигляді цеглин у центральному офісі банку. І проблем із МВФ, котрий просить навести лад. За таких умов, при політичному тискові, на таку угоду може погодитися і МВФ, і НБУ. Вибираючи менше зло. І "Сбєрбанк" може з втекти з України. З радістю втекти", – підсумовує Фурса.
Тиждень тому голова правління "Сбєрбанку" Ґерман Ґреф заявив, що банк займається пошуком варіантів "максимально швидкого виходу з українського ринку". "Сподіваюся, що нам таку можливість надасть українська влада", – сказав Ґреф.
28.03.2017