Не помічати чи засуджувати?

 

Загальне правило при встановленні соціальних норм гласить: аби підтримувати співпрацю всередині великої групи, потрібно надавати допомогу тим особам, що мають гарну репутацію, а не тим, які здаються поганими. Проте уявлення про те, що вважати «добрим», а що «поганим», змінюються від спільноти до спільноти, загальноприйнятої відповіді на це питання немає. А нещодавно на підставі теорії ігор вчені продемонстрували: допомагаючи «поганим», ризикуєш менше, ніж відмовляючи в помочі «добрим».




 

«Які моральні норми найкраще підтримують співпрацю між особами, котрі мають можливість їздити зайцем? – задалася питанням Татсуя Сасакі (Tatsuya Sasaki), математик з Віденського університету. – У науці дотепер немає визначеного консенсусу щодо цього, і залишається нез’ясованим, як оцінювати тих людей, які відмовляються допомагати безбілетникам».

 

Спільно з науковцями з Сока-Університету та Технологічного Інституту Шібаура в Японії дослідниця застосувала новий підхід, що відхиляється від традиційних правил оцінювання, які ґрунтуються на імперативних моральних судженнях.

 

У змодельованій популяції постійно зустрічалися попарно особи, з-поміж яких одна могла допомогти іншій (за власний кошт), інша – ні. Безбілетники якраз позбавлені цієї можливості: вони приймають допомогу від інших, але самі не готові її нікому надати.

 

Аби кількість «зайців» не зростала, їм потрібно відмовляти: допомагати слід лише «добрим», а не «поганим». Але як ставитися до тих, хто відмовляється допомогти «поганим»? Чи не ризикують вони набути негарної слави? Своїми результатами Сасакі запровадила нові моральні правила оцінювання, які назвали правилами «збереження».

 

За підсумками дослідження науковці виділили два типи людей: «безбілетники» (що відмовляються допомогти, але охоче отримують поміч) та «співробітники» (які допомагають тим, у кого добра репутація, а тим, у кого погана репутація – ні).

 

Ці правила «збереження» відмовляються оцінювати дію щодо потенційного адресата з поганою репутацією. Адже таке рішення не впливає на особу, що ухвалює рішення. Дослідження довело, що часом уникати моральних оцінок може бути найкращою політичною практикою. «Гасло «Я покараю тебе за погану поведінку, аби видаватися добрим» є, очевидно, не найкращим методом перетворити безбілетника на співробітника», – переконана Сасакі.

 

Результати дослідження мають суттєвий вплив на різні галузі науки, – наприклад, їх потенційно можуть застосувати, щоби напрацювати механізми прийняття рішення для штучного інтелекту.

 

Sasaki T., Okada I., Nakai Y. 

Warum Hinwegsehen helfen kann 

Scientific Reports, 07/02/ 2017

Зреферувала Соломія Кривенко 

24.02.2017