Від національного до глобального: все більше дослідницьких проектів стають міжнародними – і це стосується навіть несподіваних сфер науки. Йдеться про математику, ґрунтознавство, вірусологію. Кількість проектів за участі науковців з понад однієї країни в цих спеціальностях зросла більш ніж удвічі з 1990 року. На це вказують результати нещодавнього дослідження. Тож національна самостійність, якій можуть симпатизувати уряди певних країн, не є ні на часі, ні сприятливою для науки, наголошують автори розвідки.
Сучасні дослідження зазвичай переходять кордони, а дослідники-одинаки залишаються в минулому. Фото: valueline/ thinkstock.
Класичне уявлення про дослідника, що сидить в своєму кабінетику, сам собі мислить та експериментує, вже давно неактуальне. По-перше, для фізиків та астрономів сьогодні важливі великі затратні прилади, які країна самотужки не може оплатити. Найкращим прикладом у цьому випадку є Великий андронний колайдер на CERN, до роботи якого залучені десятки країн і тисячі науковців.
Та що відбувається зі спеціальностями, які обходяться без таких мегапроектів? Це питання нещодавно дослідили Кароліна Ваґнер (Caroline Wagner) та її колеги з Університету штату Огайо. Для свого дослідження вони проаналізували авторський склад публікацій за період з 1990-го по 2013-й. Всі статті були присвячені шести спеціальностям: астрофізиці, математиці, полімерним дослідженням, сейсмології, ґрунтознавству та вірусології.
Розвідка засвідчила: з 1990 року кількість публікацій, чиїми авторами є науковці з не однієї країни, зросла більш ніж удвічі в усіх перелічених галузях. Цей показник з 10% перетворився на 25%. Також за цей час суттєво зросла кількість держав, залучених до міжнародної наукової співпраці – інформують науковці.
При цьому інтернаціоналізація стоється й тих спеціальностей, від яких її не сподівалися: «Можна було б припустити, що математикам не обов’язково співпрацювати на міжнародному рівні, – каже Вагнер. – Але це не так. Адже й вони все більше об’єднуються задля спільних досліджень».
З-поміж шести досліджуваних спеціальностей, найбільше країн залучені до співпраці над проблемами вірусології. «Вони працюють разом не тому, що змушені ділитися дорогим устаткуванням, а з огляду на те, що проблеми ВІЛу, гарячки Ебола та вірусу Зіка є міжнародними – отже, з’являється необхідність обмінюватися інформацією та ноу-хау, незважаючи на кордони», – пояснила Вагнер.
Глобальна проблематика може пояснити, чому частка міжнародних проектів найсильніше зросла для ґрунтознавства: на 550% з 1990 року. «Цього ми ніяк не сподівалися, – розповіла Вагнер. – Але, здається, сьогодні кожен фах взяв курс на посилення міжнародної співпраці».
На думку дослідниці, кооперація крізь кордони є важливою для сучасних досліджень і допомагає національним напрямам та університетам. «У ХХ столітті ми ще мали національні системи, які займалися дослідженнями. Проте сьогодні домінує глобальна система, – каже Вагнер. – Наука сьогодні – глобальна справа».
Wissenschaft wird immer globaler
Ohio State University, 20/02/2017
Зреферувала Соломія Кривенко
20.02.2017