Каскаду із шести ГЕС на Дністрі бути. Так вирішив український уряд, не зважаючи на заборону Івано-Франківської та Тернопільських обласних рад, негативну оцінку проекту екологами та протести громадськості.
У грудні ПАТ "Укргідроенерго" оголосило тендер на підготовку техніко-економічного обґрунтування для будівництва каскаду гідроелектростанцій на Верхньому Дністрі. Його очікувана вартість становить 155 млн гривень. Щоправда торги було відмінено, оскільки до участі допустили менше двох (тобто одна) тендерних пропозицій.
Дитяча акція протесту проти скалічення Дністра
В «Укргідроенерго» вперто торочать, що будівництво каскаду ГЕС на Верхньому Дністрі не тільки збільшить виробництво електроенергії, а й дозволить боротися з паводками та накопичувати воду з атмосферних опадів заради збереження водних ресурсів.
Натомість екологи переконані, ціна побудови ГЕС на Дністрі – підтоплені села, замулення річки, порушення екологічного балансу, зникнення червонокнижних видів та неможливість розвитку туризму. Щоб зберегти унікальну пам’ятку природи, громадські активісти, екологи, туристи та навіть політики об’єдналися у громадський рух «Вільний Дністер» і разом відстоюють у енергетиків одне з семи чудес України.
Ціна побудови ГЕС – затоплені села та знищена екосистема
Якщо ви хоч раз побували на Дністрі, то напевне ніколи не забудете цю мальовничу річку. Могутня, бурхлива, з багатьма цікавими місцинами і унікальною природою. Завдяки Дністру у довколишніх селах сформувався особливий субтропічний клімат – місцеві тут вирощують ранню городину, смачні, налиті сонцем ягоди і фрукти. Ця річка завжди відігравала особливу роль в житті людей – рятувала від голоду в тяжкі роки, завдяки природним багатствам допомагала вижити. Звичайно, пам’ятають тут і повені. Хоча у останні роки рівень води у Дністрі значно впав.
Дністер – одна з найвідоміших туристичних принад Тернопілля. Сплави на байдарках і катамаранах, походи і навіть гастрономічні мандрівки – це лише незначна частина величезного потенціалу річки, який в останні роки активно почали розвивати. Однак у столичних кабінетах на Дністер виношуюють інші плани – перетворити бурхливу річку на стабільне джерело прибутків.
Як розповідає еколог, виконавчий директор "Екологічно-гуманітарного об’єднання «Зелений Світ» Олександр Степаненко, в середній (а не верхній, як у всіх документах зазначає "Укргідроенерго") течії Дністра має бути шість гідроелектростанцій, п’ять – греблевого типу й одна – дериваційного. Верхня гребля буде встановлена біля села Вістря Монастириського району, це якраз початок Дністровського каньйону. Це територія національного природного парку, де неможливе будь-яке будівництво. Нижня гребля – це також територія Тернопільської області, а саме новостворена Мельнице-Подільська територіальна громада. Всього цей «екологічний» проект зачепить три області – Тернопільську, Івано-Франківську та Чернівецьку.
«Торік дві обласні ради – Івано-Франківська і Тернопільська – одностайно проголосували про заборону будівництва ГЕС на Дністрі, - додає Олександр Степаненко. Але сьогодні бачимо, що енергобарони в Україні не заспокоїлися і просуваються далі. Відтак уряд ухвалив державну програму розвитку гідроенергетики до 2026 року, якою начебто легітимізовано будівництво 6 ГЕСів на Дністрі. Але програма прийнята з грубими порушеннями законів України та міжнародних зобов’язань».
Плановане розташування ГЕС на Дністрі
Окрім загрози для унікальної природи та екосистеми Дністровського каньйону, побудова каскаду ГЕС змінить життя мешканців довколишніх сіл, адже історично склалося так, що люди поселялися в долинах річок.
«Передбачається підйом води на рівень 8-9 метрів, а це означає неминуче затоплення берегів, оскільки всі села розташовані в річковій долині, –зазначає пан Олександр Степаненко. – Лобісти цього проекту мабуть сподіваються, що їм вдасться якось дешево викупити ці землі, або вольовим порядком переселити людей, як це робилося під час будівництва першої Дністровської ГЕС, тоді 65 сіл Тернопільської, Хмельницької, Чернівецької областей зазнали затоплення. Тепер нема такого села, як Бакота й Ушиця.
Крім того, існує ризик для екосистеми Дністра, адже зупиниться течія. Дністер – швидка річка, яка поки що зберігає здатність до самоочищення. Впродовж останніх 20 років ми спостерігаємо зниження водності річок України. Стосується це і Дністра. Держава в цій ситуація мала би переглянути всі свої програми водокористування й спонукати господарників до економного користування води і до приведення басейну Дністра до природного стану, тому що найкращим резервуаром природної води і її фільтром є непорушена екосистема, будь-яке техногенне втручання лише порушує здатність Дністра до самоочищення.
Якщо Дністер ми перетворимо на каскад з шести нових ставків, рано чи пізно вони будуть замулені й та органіка, яка залишатиметься на дні спонукатиме до вироблення метану – найпотужнішого парникового газу. Якщо хтось каже, що гідроенергетика є відновлювальним джерелом енергії, він лукавить…»
Екологи переконані, прийнявши рішення будувати каскад ГЕС український уряд досі не може обґрунтувати конкретну вигоду і шкоду цього проекту.
«В Києві не кажуть (бо не знають) точно, скільки буде електроенергії, скільки доріг прокладуть, яку вигоду вони будуть мати від спорудження каскаду ГЕС, - каже Василь Грубінко. - Досі наші урядовці не можуть нам сказати, скільки прибутку від знищення Дністра матиме держава. Маємо приклад Збруча, який практично знищили через перегородження і ГЕСи. У Монастириському районі Тернопілля 7 сіл не мали зовсім води і пили привозну воду, у Лановецькому – 4. Куди ми йдемо? Це реальні речі, які відбуваються сьогодні. ГЕСи провокують винекнення багато проблем і це всі знають. Тепер вже добралися до Дністра».
Не в захваті від ідеї побудови ГЕС і представники туристичної галузі, яку вже роками, більше на словах, розвивають місцеві посадовці.
«Дністер чудово підходить для сплавів, – розповідає громадський активість руху «Вільний Дністер» Борис Гора. – Тут легко організувати відпочинок і сюди вже зараз приїздить багато туристів не лише з України, а й із-за кордону. Вони цінують власне незайману автентичну красу річки, не зруйновану людиною. Коли ж на річці побудують шість ГЕС вона перетвориться на каскад смердючих ставків...»
Завдяки ГЕС – нові дороги і мости
Для представників обласної, районної і місцевої влади, а також екологів і громадських активістів спеціально організували екскурсію на Чернівеччину, щоб ознайомити їх із станом будівництва та експлуатації Дністровської гідроелектростанції.
Учасники цієї поїздки почули багато про позитив побудови ГЕС. Зокрема, про підтримку соціальної сфери прилеглих сіл.
Як зазначає заступник голови Тернопільської ОДА Іван Крисак, будівництво низьконапірних ГЕС на ділянці верхнього Дністра дозволить вирішити проблеми енергодефіциту в цьому регіоні та захисту від паводків, що завдають великої шкоди населенню, економіці та навколишньому середовищу.
«Крім того, у проекті передбачено кошти на облаштування інфраструктури прилеглих територій, а це 6 мостів через Дністер, сотні кілометрів шосейних доріг, ремонт шкіл, медичних закладів, приплив нових інвестицій у рекреаційні проекти, торгівлю, культуру тощо. Під час візиту ми побачили результат соціальних програм, зокрема побудовані об`єкти соціальної сфери (лікарня, клуб) за рахунок ПАТ "Укргідроенерго" та роль ГАЕС у соціально-економічному житті міста Новодністровськ Сокирянського району Чернівецької області», – агітує Крисак.
Однак практично не велася мова про ризики, що дуже насторожило екологів і громадськість.
Делегації з Тернопілля показували масштаби і потужності гідроакумулюючої електростанції – найбільшої в Європі і другої за потужністю у світі. А на Дністрі будуватимуть каскас ГЕС із значно меншої потужністю.
Світ відмовляється від гідроелектростанцій
У той час, коли в Україні намагаються знищити одну з наймальовничіших річок, у світі відмовляються від ГЕС. Зокрема у США демонтують греблі, щоб розвивати туризм. Екологи покладають значні надії саме на увагу світу до цієї проблеми. На даний час вже є звернення екологічних організацій до Європейського банку реконструкції та розвитку з проханням не виділяти кошти на цей проект. Адже є інформація, що саме на кредитні гроші ЄБРР планують споруджувати Дністерські ГЕСи.
Плани українського уряду вже схвилювали Молдову. Тамтешній прем'єр-міністр Павло Філіп висловив занепокоєння у зв'язку з появою інформації про наміри України побудувати шість гідроелектростанцій на Дністрі.
Днями стало відомо, Україна та Молдова створять спільну комісію для аналізу екологічних ризиків будівництва цих гідроелектростанцій
«Ми домовилися про створення спільної комісії, яка здійснила б глибокий аналіз. Навіть звертатимемося до партнерів з ЄС із цього питання для визначення наслідків, наскільки вони можуть бути шкідливими для екосистеми», - повідомив Павло Філіп після зустрічі з нашим Гройсманом.
Як наголосив пан Філіп, Дністер є джерелом забезпечення питною водою Кишинева, а також низки українських міст, зокрема Одеси.
Бомба сповільненої дії
Не лише у світі, а й в Україні починають усвідомлювати небезпеки ГЕС. Але ніхто не знає, наскільки вони масштабні. Про це не думали, споруджуючи нібито екологічні електростанції. Сьогодні ж не знають, чого від них чекати
«На даний час ніхто не може сказати: Київська ГЕС – це велике благо чи велика шкода, - каже доктор географічних наук, професор, завідувач кафедри геоекології і методики викладання екологічних дисциплін Любомир Царик. – Для цього необхідно проводити складні розрахунки. Однак у випадку аварії на цій електростанції дві третіх Києва опиниться під водою. Ніхто не може сказати, наскільки довговічні ГЕС. Вони розраховані максимум на 100 років. Перші 60 вже минули. А що робити далі? Теребле-Ріцька гідроелектростанція на Закарпатті схожа до тих, що планують споруджувати на Дністрі. Річки, на яких вона побудована, теж беруть витік в гірських масивах. Вирубування лісу, різноманітні будівельні роботи привели до того, що величезна кількість твердого стоку потрапляє в річку. У інтернеті є світлина, де маленький потічок, що залишився від річки, перетинає багатометрові відклади гідровузла, якого вже сьогодні немає.
Про Дністер кажуть також, що зрегулюють його стік і матимуть воду. Що далі? За греблею води вже не буде. Якої якості буде вода у водосховищі при температура +40. Бережани не мають очисних споруд, Монастириська, Заліщики, Борщів також. Коли стоки потрапляють у протічну воду, то з часом відбувається їх аерація, вони певним чином переробляються з допомогою протічної води. У стоячій воді вони будуть накопичуватися. Водосховище поступово перетворюватиметься у сміттєзвалище. Адже у нас відсутня екологічна культура поведінки з відходами».
Мешканці Тернопілля вже зараз бачать негативний приклад діяльності ГЕС. Депутат обласної ради Іван Навольський розповідає про складну ситуацію, що склалася з Каспері́вською ГЕС — найпотужнішою в Тернопільській області. Розташована на річці Серет біля села Касперівці Заліщицького району. Згідно з проектом, глибина водосховища становить 40 метрів. На даний час рівень замулення становить 24 метри. Це приблизно 60-70% його величини.
«Термін експлуатації водосховища – 40 років, – додає Іван Михайлович. – До повного замулення залишилося не так багато часу. Коли тоді проб’є дамбу, хто відповідатиме? ГЕС відмовляється виділяти кошти на очищення водосховища, тож очевидно, що необхідне фінансування з місцевого бюджету. Адже замулення водосховища небезпечне для людей, які живуть поряд. Прорив дамби може обернутися для них справжньою трагедією».
Доля річки в руках місцевих жителів
Згідно з законодавством, ГЕС не зможуть спорудити, не отримавши «добро» від жителів довколишніх сіл. Громадські активісти переконані, людям будуть обіцяти «золоті гори» та замовчувати ризики. Села на берегах Дністра одне за одним висловлюють своє обурення планами уряду.
Сходини села Горошова постановили усіма методами протистояти будівництву ГЕС на Дністрі
Горошова Борщівського району одна з перших збунтувалося проти ідеї будівництва ГЕС. Мешкає тут близько 2 тисяч людей. Завдяки річці у селі сформувався унікальний теплий клімат. Майже на кожному подвір’ї – теплиця. Тут вирощують ранні овочі і фрукти. Але тепер селяни не знають, що їх чекає. У рамках проекту частина Горошової може опинитися під водою. Тож люди вирішили не сидіти, склавши руки. Наприкінці січня тут почали збирати підписи і сформулювали своє звернення проти знищення Дністра. Згодом самотужки організували збори села, на які запросили представників обласної ради, екологів, громадських активістів. Не зважаючи на негоду, близько чотирьох сотень людей зібралося просто неба у центрі села – адже клубу у Горошовій досі немає.
«Ми не хочемо, щоб нам знищили Дністер – будемо протестувати, їхати в Київ, лягати на землю, добиватися справедливості, – каже Олександра Лопатнюк, яка живе на березі річки. – Це така неймовірна краса – жодна людина не може пройти повз, щоб не помилуватися річкою, не помити обличчя. Це наш скарб. Через ГЕС всі ці природні багатства будуть знищені».
Люди вже побачили карту затоплення – близько 370 гектарів земель буде підтоплено. Не оминуть і їхнє село.
«Ми знаємо, що таке стояча вода і як ГЕС впливає на річку – ми не хочемо такого для нашої річки, - додає горошівчанин Василь Гуцул. – У Європі розвивають сонячну енергетику, встановлюють вітряки, а у нас роблять те, від чого у світі вже відмовляються».
«Ми зібралися сьогодні, щоб не допустити знищення Дністра, – каже староста села Марія Затолочна. – Згідно з проектом, частина будинків нашого села і городи будуть затоплені. Страшно, як доведеться покидати рідні домівки, переселятися, адже рівень води піднесеться на 8-9 метрів – це дуже багато».
Після велилюдного зібрання у невеличкому, але дуже активному селі Горошова хвиля протесту покотилася берегами Дністра. На засіданні сесії Заліщицької міської ради депутати одноголосно ухвалили рішення заборонити розміщення об’єктів електроенергетики (гідроелектростанцій) уздовж річки Дністер на території Заліщицької міської ради. Також одностайно проголосували проти будівництва каскаду ГЕС депутати Мельнице-Подільської об’єднаної громади, куди входить і Горошова. Мешканці села Іване-Золоте Заліщицького району виступили проти ГЕС. Активісти кажуть: це лише початок – якщо влада не дбає про українські природні багатства, то на їх захист стануть громади.
Що робити?
1. Громадський рух «Вільний Дністер»: акції протесту і роз’яснювальна робота
Ситуація, яка склалася довкола Дністра збурила громадськість, науковців, екологів. Більшість з них об’єдналися у громадський рух «Вільний Дністер».
«Головною метою руху є захист річки Дністер від руйнівних та протизаконних планів Уряду, якими передбачено будівництво на Дністрі, у межах Тернопільської, Івано-Франківської та Чернівецької областей шести гідроелектростанцій, – йдеться у їх першій публічній заяві. – Ми вважаємо, що реалізація цих планів загрожує руйнуванням природної та історико-культурної спадщини одного з семи Природних чудес України, Дністровського каньйону, масштабним затопленням земель у долині Дністра, перетворенням живої швидкоплинної ріки у каскад замулених ставків із стоячою водою з усіма негативними наслідками для якості води, загибелі живих організмів, порушенням природного водного режиму ріки та заповідного режиму кількох національних природних парків».
Активісти руху кажуть, що розробляють план публічних заходів на захист Дністра, зокрема акцій протесту, спілкування з владою і вже почали проводити роз’яснювальні зустрічі з населенням.
«Ми готові вдатися до радикальних методів, – каже активіст руху, турист Борис Гора. – Якщо вони не дослухаються, маніпулюють, брешуть, використовуючи адмінресурс, то ми теж не сидітимемо склавши руки. Я закликаю обласних депутатів, які нас підтримали, виділити нам транспорт, і ми поїдемо з пропагандистською метою по цих селах пояснити людям, як можна заробляти на туризмі. Так само розкажемо, що одна ГЕС – це одне-два села будуть мати мінімальну користь з неї, а вниз по течії 5-10 сіл можливо без води будуть, і втратять багато чого, так само, як і верхні 5-6, які будуть підтоплені, з болотом і сміттям».
2. Обласна рада: звернення до державної влади і міжнародних екоорганізацій
Проблемою побудови ГЕС на Дністрі займається тимчасова контрольна комісія Тернопільської обласної ради з вивчення питання щодо будівництва каскаду гідроелектростанцій з водосховищами на верхньому Дністрі. На черговому її засідання ньому були присутні депутати, представники громадськості, екологи, журналісти. Після активних обговорень проблеми вирішили сформувати звернення до Президента, Верховної Ради та Кабмін, а також міжнародних екологічних організацій. На разі через відсутність кворуму комісія не змогла прийняти звернення до керівництва держави. Засідання комісії перенести на 20 лютого.
3. Національний природний парк «Дністровський каньйон» – слабкий гравець у цьому протистоянні
У ситуації, що склалася НПП «Дністровський каньйон», на жаль, практично нічого зробити не в змозі. Згідно з відповіддю «Укргідроенерго», участь НПП «Дністровський каньйон» у розробці техніко-економічного обґрунтування необхідна в разі проведення вишукувань на територіях, земельні ділянки яких у встановленому порядку оформлені як землі природно-заповідного фонду. На інших землях, права парку на які не оформлені згідно з чинним законодавством, його участь або відмова від участі у вишукуваннях ніяк не обмежують розроблення ТЕО, хоча ПАТ «Укргідроенерго» зацікавлене в такій участі і співпраці з метою об'єктивної оцінки впливу", – повідомляє «Економічна правда».
Як розповідає начальник наукового відділу НПП «Дністровський каньйон» Олександр Вікирчак, на жаль, поки що національний парк не має державних актів на право власності на ті землі, які нам відведені згідно указу Президента. Це доволі непроста процедура. На даний час парком підготовлена відповідна документація і надіслана в Кабмін. Вона перебуває на стадії розгляду. Наступний документ, який дасть нам право бути повноправним господарем земель парку – це проект землевпорядкування. Це доволі вартісна процедура, адже конфігурація парку надзвичайно складна, а згідно законодавства кожен квадратний метр території потрібно відповідно оцінити і нанести на карту. Тому у цьому протистоянні НПП «Дністровський каньйон» доволі слабкий гравець.
Екологи: «Альтернативою гідроелектростанціям може стати сонячна енергія»
Науковці та екологи в один голос заявляють про негативний вплив спорудження ГЕС для річки, про низку законів, які порушують в цьому випадку, а також пропонують значно дешевшу альтернативу цьому проекту.
«Указом президента у 2010 році було створено Національний парк «Дністровський каньйон» [указ Віктора Ющенка від 3.02.2010 — Z], – зазначає Любомир Царик. – Сьогодні ж на території цього парку уряд хоче будувати ГЕС. Нам потрібно звертатися до Конституційного суду, аби він вирішив, що важливіше – Указ Президента, рішення Кабміну і його програма розвитку гідроенергетики, яку прийняла Верховна Рада. Аналогів унікальної ділянки Дністра, яка є на Тернопіллі, немає в Європі. На Дністровських стінках збереглася недоторкана рослинність. Їх є на території області 13. Врешті ми їх зробили заповідником. А тепер сучасне покоління – освічене, комп’ютеризоване хоче знищити цю унікальну природу. Ми пропонуємо знайти альтернативу. Район Дністра – найтепліший у області. Тут можна спорудити сонячну електростанцію, так звану СЕС. Вона буде давати на виході трохи менше електроенергії, але на її спорудження потрібно втричі менше коштів. Якщо на ГЕС необхідно 1,1 мільярда, то на СЕС – 520 мільйонів».
Екологи закликають керівництво України прислухатися до їх застережень і апелюють до законів, які урядовці безкарно порушили.
«Уряд України, прийнявши в липні 2016 року програму розвитку гідроенергетики, порушив низку законів, – додає Олександр Степаненко. – Такий документ повинен пройти громадські обговорення, експертизу, погодження дотичних установ. Маємо документальні відповіді від Міністерства екології та природних ресурсів України, Державного агентства водних ресурсів, які підтверджують, що до них не надходив проект цієї програми. Дністер – транскордонна річка (верхня і найнижча течії – Україна, середня і нижня – Молдова). Тож перед тим, як реалізовувати програму, уряд України повинен був її погодити з молдовською стороною. Цього не було. 13 липня 2016 року програма була висунута на голосування урядом «з голосу» в злодійський спосіб. Жоден науковий заклад і державна структура її не погодили. Зараз ми вимагаємо або в судовому порядку, або добровільно Кабміном скасувати цю програму. Ми розпочинаємо діяти в правовому полі, але не зупинимося перед радикальними засобами громадянського протесту, якщо влада залишатиметься глухою».
До слова, на офіційному Інтернет-представництві Президента зареєстрована електронна петиція «7 кроків для збереження річок України», в якій йдеться зокрема і про заборону ГЕСів на Дністрі. Наразі петиція набрала 1877 голосів з 25 тисяч необхідних. Залишається ще 56 дні, тому представники руху закликають людей проголосувати та підтримати петицію.
17.02.2017