На Тернопіллі можуть зникнути найбільші річки через посуху та неконтрольоване використання водойм. Рівень води у річках Збруч та Нічлава вже сьогодні знизився до 50-80% від норми – у деяких місцях вони перетворилися на маленькі потічки. Про аномальне обміління річки Збруч «Z» повідомляв ще минулого літа. Тобі фахівці пояснювали, що явище це тимчасове і вже за кілька тижнів після публікації рівень води в Збручі дійсно піднявся. Однак з кожним роком такі обміління частішають, і причина тут не лише в кліматі.
Незаконна гребля на Збручі
«За нинішніх змін клімату вже через деякий час таких річок, як Збруч та Нічлава, скоро може не стати. А якщо нічого не робити для їх збереження, то ці процеси лише пришвидшаться», – зазначає еколог, виконавчий директор "Екологічно-гуманітарного об’єднання "Зелений Світ"” Олександр Степаненко.
Громадські активісти піднімають шум – пересихання річок провокує не лише спека та відсутність дощів, а й недобросовісні підприємці, які самовільно захоплюють землі та споруджують на них дамби.
Зокрема, на території Скала-Подільської міської ради перегородили річку Збруч без жодних документів і дозволів.
«Зафіксувавши перекриття Збруча у Бережанці неподалік Скали-Подільської ми зверталися у природоохоронні органи, які надали нам інформацію, що дозволів на роботу таких об’єктів профільні управління не надавали. Надіслали запити в управління водгоспу, екології, екоінспекцію і просили надати роз’яснення з приводу будівництва дамб. З’ясувалося, що жодних погоджень немає», - розповідає керівник "ГО «Протидія корупції та моніторинг екології «Скеля» Андрій Об’єщик.
Завдяки громадським активістам за цю справу взялася екоінспекція та правоохоронці, які констатували факт порушення. Однак це поодинокий випадок, на який звернули увагу.
За словами активістів, таких незаконних гребель десятки, і саме вони вбивають річку. Однак за екологічні порушення у нашому краю беруться в останню чергу. Зазвичай тоді, коли вони досягають вже катастрофічних масштабів.
ГЕС: більше "проти", ніж "за"
Екологи стверджують, в період рекордного маловоддя річки потребують особливого ставлення та захисту. Йдеться не лише про обмеження спорудження нових гідроспоруд, а й про перегляд діяльності існуючих.
«Збруч – річка надміру зарегульована гідротехнічними спорудами, – розповідає Олександр Степаненко. – Наразі там діє 4 ГЕС, споруджені у 1960-1970 роки, які повністю перегороджують річкове русло і утворюють водосховище. З роками воно замулюється. В період маловоддя власники електростанцій намагаються використовувати воду по максимуму для вироблення електроенергії– вони її стримують і в "години пік" скидають на турбіни. Через це надмірне стримування води у водосховищі оголюється русло нижче греблі, течія припиняється, влітку в період нересту – це масова загибель фауни, висихання русла, гниття і розкладання загиблих організмів, які несуть загрозу санітарного характеру».
Згідно з Водним кодексом України, якщо рівень сумарного річкового стоку наближується до сумарного об’єму водосховищ, створених на ньому, то будувати нові водосховища не можна, адже це руйнує екосистему річки. Однак такі заміри жодні контролюючі державні служби не проводять, стверджують екологи. Хоча, за інформацією Гідрометеоцентру, режим маловоддя за останні роки досягає рекордної позначки за останні 20 років.
«В сьогоднішніх умовах і тій ситуації, яка склалася з водою, варто робити висновки і діяти , – додає Олександр Степаненко. – Не лише не будувати нових ГЕС, а й робити реконструкцію вже діючих. Зокрема, щоби вони могли працювати без водосховищ і використовували лише частину річного стоку. На жаль, зараз ми не спостерігаємо особливої активності наших контролюючих природоохоронних органів, тому стає лячно, які будуть наслідки, коли ще й на Дністрі збудують ГЕС, зважаючи на таку культуру будівництва, господарської діяльності та дотримання законодавства. Це буде катастрофою для річки – вона перетвориться на каскад гниючих ставків».
Тернопільський став теж міліє. Міліє й «цвіте»
«Зелений тариф» від держави робить ГЕС дуже привабливим бізнесом, та тільки його користь для всіх, окрім власників, сумнівна.
«Є таке химерне уявлення, нібито малі ГЕС – це екологічно чиста електроенергія. Це помилкове і шкідливе твердження, – каже начальник управління екології та природних ресурсів Тернопільської ОДА Орест Сінгалевич. - ГЕС надто дорого обходяться нашому краю, адже порушується екосистема річки, водою заливаються значні території, які можна використовувати у сільському господарстві. Ми вже маємо гіркий досвід Дніпра, тож сьогодні потрібно буде добре думати, перед тим як будувати нові ГЕС. Світ уже давно використовує для створення енергії сонце та вітер. На Тернопіллі для цього є всі умови, але, на жаль, цю нішу поки у нас не розвивають».
Відродити річку важко
Зникнення річок – біда для довкілля та екосистеми. Коли річка висихає – її русло швидко заростає. Їй потім дуже важко повернутися до свого природного стану навіть за умови аномально високих опадів.
«Як тільки стає мало води, а вода тепла, і у ній є надлишок органічних речовин, адже у водойми дуже часто потрапляють і стічні води з комунальних підприємств, а також стоки з полів з мінеральними добривами насичують воду сполуками азоту, – роз’яснює Олександр Степаненко. – Це стимулює ріст водної і болотяної рослинності. І тоді воді дуже важко пробити зарослі рослинності. І якщо вода з’виться, то вона буде шукати інші шляхи і розмивати береги».
За офіційною статистикою, наразі маємо одну річку, яка припинила свій сток. Це ліва притока Дністра річка Мурафа, яка знаходилась на межі Хмельницької і Вінницької областей. Сьогодні ця водойма є лише на карті. Критично близька до зникнення й Нічлава на Тернопіллі. У її верхній течії є каскад ставків. Кожен з орендарів для потреб рибного господарства намагається перегородити річку і втримати воду в ставку. А нижче цього ставка Нічлава вже не тече.
«Я побував нещодавно на ставкових господарствах у селах Коцюбинці, Крогулець і Чагарі Гусятинського району. То там можна це спостерігати – якщо в ставках рівень води ще тримається, хоча він на 1-1,5м впав, аніж кілька років тому. А нижче цих водоймищ русло річки зростає – через нього можна пройти, не замочивши ніг», - зазначає Олександр Степаненко.
Натомість Орест Сінгалевич переконаний, що одним із факторів, який загрожує Збручу, є відсутність очисних споруд у містечках, через які протікає річка. Зокрема у Гусятині і Скалі-Подільській. Щоправда цю проблему поступово намагаються вирішити.
«У Скалі-Подільській розроблено два проекти каналізаційних очисних споруд, – каже чиновник. – Сподіваємось у 2017 році ці роботи будуть профінансовані з державного бюджету. У Гусятині селищна рада вже завершує капітальний ремонт одного з коридорів очисних споруд, який зможе повністю забезпечити потреби міста».
Врятувати водойми
Щоби водні артерії краю залишилися не лише на карті, а й у природному середовищі, потрібен ретельний контроль, свідомі господарі й активна позиція кожного з нас.
«У всіх цих сферах потрібно вводити особливий – бережливий режим роботи, – переконаний Олександр Степаненко. – Зокрема, обмежити рубки лісів в місцях витоків річок. Адже якщо у лісі є природне джерело, яке живить річку, то дерева навколо виконують функцію його захисту. Якщо їх вирубати, а рештки звалити в джерело і затовкти бульдозером, то джерело завмре, а річка перестане існувати. Поки що така практика процвітає. Великої шкоди завдала меліорація в радянські часи. Це осушення боліт і заплавних долин річок. Болота потрібні для підтримання нормальної життєдіяльності річки – вони як губка накопичують води під час великої води, а з настанням посухи її віддають».
Представник обласної влади Орест Сінгалевич запевняє, разом з громадськістю і місцевим самоврядуванням рятуватимуть річки краю.
«Ми не можемо вплинути на глобальні процеси, але можемо запобігти різноманітним несанкціонованим втручанням, регулювати спуски і набирання води у господарські стави, запобігти засміченню прибережних смуг і самого русла річки побутовими відходами, адже це особливо небезпечно у період маловоддя, – каже Орест Сінгалевич. – В області створена робоча група з питань здійснення контролю в сфері охорони довкілля і використання природних ресурсів. До її складу увійшли представники і контрольних, і правоохоронних органів, а також громадські активісти. Тож уже на наступному засіданні ми будемо обговорювати цю проблему та план усунення правопорушення у господарській діяльності на річках».
А поки у стінах Тернопільської ОДА будуть радитися, як рятувати водойми, у Києві вже вирішили таки дозволити будувати аж сім (!) ГЕС на Дністрі. Тож, ймовірно, Збруч – не єдина жертва «екологічної» електроенергії, і Тернопілля поволі з легкої руки державних мужів перетворюватиметься на пустелю.
19.08.2016