І. Галичина понесла найбільші жертви зі всїх австрійських країв в оборонї цїлої держави. Щоби бодай в части винагородити ті великанські втрати майна, домагаєть ся населенє Галичини, а в першій мірі її посли, щоби правительство винагородило ті шкоди і відбудувало Галичину грошем цїлої держави, бо Галичина понесла жертви для охорони цїлої держави.
Заступники Галичини домагають ся, щоби з державних фондів винагороджено мешканцям краю всю шкоду, яку вони перетерпіли з причини війни. Тї шкоди виносять великанські суми, найменше 6 мілїярдів корон.
Правительство не висказало ясно своєї думки, чи воно думає винагородити всю шкоду, яку спричинила війна а на разї поробило лиш кроки, щоби дати найконечнійший ратунок сим, що не можуть поратувати себе в бідї.
Вже в другій половинї 1915 р. призначило віденське правительство 22 мілїонів корон і поручило намісництву, щоби воно за ті гроші виставило будинки на поміщенє сих бездомних, що вже зовсїм не мали де перезимувати, і давало підмоги найбіднїйшим, зразу на прохарчованє, а опісля лиш на закупно найконечнїйшої одїжи, господарських знарядів, хатної обстанови.
Се т. зв. запомогова акція і будова провізоричних поміщень. Сю акцію переводила президія намісництва і староства. Вислїд сеї акції показав ся дуже нужденним. Сотки тисяч людий не мали даху над головою і зимують вже трету зиму в окопах і шатрах. Адмінїстраційний апарат показав ся неспосібним вести сю акцію.
Ми домагали ся, щоб установлено у Відни окремий уряд, що заняв би ся лиш відбудовою, а в Галичинї установлено два окремі краєві уряди: один на західну, а другий на східну Галичину, що переводив би при участи українських орґанїзацій безпосередно відбудову краю. По довгих питанях рішило правительство установити окремий уряд на цїлу Галичину і передати йому чинности, що мають на цїли відбудову Галичини на всїх господарських областях.
Сей уряд є окремим віддїлом гал. ц. к. намісництва під назвою: "Краєва Централя для господарської відбудови краю". Як віддїл намісництва підлягає Централя намісникови і віденським мінїстерствам. Вона має окремого управителя, яким є президент Станислав Ґродзїцький; крім него придїлено до Централї богато урядників з намісництва, староств і Видїлу краєвого як референтів. Централя розпадається на три головні віддїли, звані секціями: 1) будівельна секція, що займаєть ся відбудованєм спалених і знищених будинків; 2) рільнича секція має за завданє двигнути з упадку і відновити рільництво і лїсництво; 3) торговельно-промислова секція, що займаєть ся відновою рукодїла, промислу і торговлї; четверта секція є адмінїстраційна під проводом радн. намісництва Ноеля. Крім того засновано ще статистичне бюро, що має зібрати і упорядкувати всї воєнні шкоди в Галичинї, і банкову секцію, що займаєть ся удїлюванєм позичок. Кожда секція має свого окремого провідника і більше число урядників. Провідником будівельної секції є радн. двора Роман Інґарден, рільничої проф. д-р Юлїян Новак, а торговельно-промислової Роґер барон Батаґлїя.
Краєва Централя і будівельна секція є в Кракові, Краківський готель, рільнича секція в Кракові, вул. Чиста 16, а торговельно-промислова секція в Кракові, Ринок 30.
Крім урядників, що рішають і виконують придїлені їм справи, є додана до Краєвої Централї прибічна рада, що має заступати пошкодованих і боронити їх інтересів перед властями.
Прибічна рада має лиш дорадний, а не рішаючий голос. Вона висказує свої погляди на засїданях, ставить домаганя і внески, і голосує над ними, але ухвали ради не мають сили, як сойму або парляменту, лиш є висловом домагань пошкодованих, а урядники не конче мусять їх сповнити, і так дїєть ся, що вони самі видають зарядженя і навіть переводять важні справи, а радї подають лиш до відомости, що і як зарядили. Однак рада може богато вимогти, коли лиш твердо поставить справу.
Повна рада складаєть ся з 38 членів: 6 членів ради висилає Краєвий Видїл, а 32 іменує намісник. До ради входить 12 Українцїв, 25 Поляків і 1 Нїмець. Члени ради подїлені на 3 секції відповідно до трьох секцій Централї: будівельна секція складаєть ся з 11 членів, рільнича з 16, а торговельно-промислова з 11 членів. Наради відбувають ся на засїданях повної ради, на яких сходять ся всї члени і обговорюють справи всїх трьох секцій, або на засїданях поодиноких секцій, в яких беруть участь лиш члени, придїлені до даної секції.
З Українцїв входять: До будівельної секції: д-р Іван Макух з Товмача, тепер у Львові вул. Зїморовича 20, Василь Нагірний, архітект у Львові, Ринок 36. і Михайло Стефанівський, шлюсарський майстер у Львові вул. Варстатова 10; до рільничої секції: Іван Кивелюк, член Краєвого Видїлу і президент С. Г., тепер в Бялій, о. Тит Войнаровський, заступник президента С. Г. у Львові, о. Стефан Онишкевич, посол до Ради Державної в Купновичах, п. Конюшки сїмянівські, Лазар Винничук, посол соймовий з Угринова долїшн., тепер в Собутові, п. Войнилів, д-р Теофіль Кормош, адвокат в Перемишли, Василь Струк, головний секретар С. Г., тепер у Відни VIII, Piаristengаsse 56; до торговельно-промислової секції: д-р Лесь Кульчицький, директор Земельного Банку зі Львова, Денис Коренець, директор Союза торговельно-промислових Спілок у Львові, вул. Зіморовича 20, і Филип Левицький, інжинєр в Бориславі.
Краєва Централя розпочала свою дїяльність 1. червня 1916 р. В 1916 р. відбуло ся одно повне засїданє ради дня 11. серпня 1916 р., а секційних засїдань 3.
Круг дїланя повної Ценралї.
Краєва Централя має перевести відбудову знищених війною міст, громад і осель, доріг, водопроводів і т. п. і віднову рільного і лїсного господарства, рукодїла, промислу і торговлї в Галичинї. Відповідно до завдань, які вона має сповнити, розпадаєть ся Централя на три віддїли, звані секціями: будївельну, рільничу і промислово-торговельну.
Справи цїлої відбудови краю рішає і полагоджує Централя на спільних засїданях, званих президіяльними, а справи, що відносять ся до поодиноких дїлів відбудови, на секційних засїданях. Найважнїйші справи рішають ся на президїяльних засїданях повної Централї, на яких рішають лиш урядники без участи ради. Проводить на них звичайно сам намісник.
До таких справ належить загальний прелїмінар коштів цїлої відбудови, сума видатків на відбудову на один рік для кождої секції, удїлене позичок на відбудову неодиноких млинів, фабрик і промислових заведень, заключенє контрактів купна і достави будівельних матеріялів, потрібних до відбудови, закупно ріжних перевозових знарядів, закупно сирих матеріялів, машин для фабрик і рукодїл, загальні вказівки і орґанїзаційні справи і взагалї справи, яких переведенє коштує грубі мілїони.
[Дїло, 16.02.1917]
ІІ. Круг дїланя поодиноких секцій.
Будівельна секція.
Будівельна секція веде технїчну відбудову краю, то є переводить відбудову і направу спалених і знищених будинків. Вона збирає списи спалених і знищених будинків (статистику), робить взори нових будинків, обчисляє кошти відбудови, видає гроші на будову, стараєть ся о будівельні матеріяли, контрактує підприємців до будови провізоричних будинків, кермує будівельними експозитурами (своїми повітовими філїями), видає вказівки і норми для веденя провізоричних будівель і взагалї кермує справами будови краю. На разї переводить вона дальше розпочату президією намісництва будову провізоричних будинків на помішенє бездомних і їх худоби та збіжа, а зовсїм не розпочала ще дефінїтивної (сталої) відбудови краю. На провізоричну відбудову одержала вона від віденського правительства 55 мілїонів корон. За час від 1. червня 1916. до 30. падолиста 1916. призначила 46.885.725 К, а видала 28,445.446 К на провізоричну будову, а то:
на будову стоділ призначено — 14,440.099 К
а фактично видано — 10,215.260 К
на будову домів і бараків призначено — 21.587.940 К
а фактично видано — 15,064.740 К
Субвенції удїлено:
властителям більшої посїлости — 1,462.200 К
на пущенє в рух цеголень і тартаків — 41.833 К
Запомог удїлено:
на костели — 433.888 К
на керницї — 23.500 К
на фінансові підмоги і для евакуованих — 1,002.225 К
для міста Львова із загально-признаної підмоги 1,700.000 К — 200.000 К
До кінця мая 1916 р. видало намісництво на провізоричні будови 18,736.246 К.
З дотеперішної дїяльности будівельної секції виходить ясно, що вона доси не виробила сталого пляну цїлої відбудови краю, та що цїла її робота то латанина. Правда, що ceгo вона може й не могла зробити, бо віденське правительство не сказало ясно, чи воно думає відбудувати край в цїлости і якими фондами.
Справа фондів на відбудову дуже пекуча, а становище віденського правительства доси не означене що до питаня, за чиї гроші має відбудувати ся знищені села, міста, промислові заведеня, більшу посїлість, школи, церкви, громадські і парохіяльні будинки.
Одні мінїстри заявили, що сїльські громади має ся відбудувати беззворотними субвенціями, міста при помочи субвенцій і позичок з Воєнного Заведеня кредитового, а більшу посїлість позичками. Инші мінїстри неясно виявляють свою думку про сю справу і взагалї не займають ясного становища до сеї справи.
Становище Краєвої Централї для відбудови краю неясне; раз каже ся, що сїльські громади має ся відбудувати беззворотними запомогами, раз, що субвенцію на відбудову мають дістати лише рільники, що мають до 5 морґів ґрунту, а хто має більше ґрунту, мусить позичити гроші в Воєннім Заведеню кредитовім на відбудову, а всі инші міста і більша посїлість мають відбудувати ся позичками.
На засїданю прибічної ради 5. грудня 1916 заявили представники Централї ясно, що правительство мусить дати беззворотні фонди на відбудову всїх знищених частий Галичини, предложили вже навіть приблизний прелїмінар коштів відбудови цїлої Галичини на 3.010 мілїонів корон.
Становище нашої суспільности, виявлено її полїтичною репрезентацією і господарськими корпораціями, ясне: держава має відбудувати край своїми фондами.
Так само засада: хто має відбудувати знищені будинки, не усталена будівельною секцією, анї віденським правительством.
При провізоричній відбудові латало ся: провізоричні будинки ставили самі інтересовані, а правительство давало їм фонди або матеріяли; або підприємцї будували і доставляли готові будинки, або вкінци будували експозитури, а де їх не було, староства.
Ся справа мусить бути засадничо усталена.
Централя заявила ся за сим, що самі інтересовані мають відбудувати ся, а Централя має дати фонди, технїчний нагляд і поміч в доставі матеріялів. Після нашої гадки самі пошкодовані відбудують ся найдешевшим коштом і найпрактичнїйше, а лише треба їм дати фонди та спосіб роздобути матеріял, і фахову поміч та нагляд зі сторони експозитур. Лише в такім случаю, коли нема кому заняти ся будовою, то експозитура повинна заняти ся поставленєм будинків.
Тим самим участь державних чинників, як технічних, так і адмінїстраційних повинна тяжіти на відбудові як найменше. Доси знаємо з практики, що видатки на ріжних урядників пожирають великі суми з фондів, призначених на відбудову, а хосен дуже малий. Будуєть ся дуже дорого при помочи чужих підприємцїв, непрактично, а підприємцї заробляють при будовах найменше сто процент. Противно: повинно втягнути ся самих пошкодованих до роботи при відбудові, а навіть віддати велику частину нагляду Кружкам "Сїльського Господаря" по громадах, а по повітових містах філ. "Сїльського Господаря". Тим способом можна облекшити працю державним орґанам, а пошкодованим дати нагоду самим пильнувати відбудови і використати всї практичні досвіди населеня при відбудові. Богато можна оминути ошибок, які вже доси зроблено.
Про орґанїзацію і участь самих пошкодованих в відбудові подаємо низше.
Виконуючими органами краєвої Централї що до будівельних справ є будівельні експозитури. Доси утворено в середній і східній Галичинї отсї експозитури:
1. Ланьцут для повітів Переворск, Ланьцут, Ряшів і Низько. Управитель ц. к. старший інжинєр Франц Полуднєвський.
2. Ярослав для повіта Ярослав. Управитель ц. к. радн. Йоахим Трачик.
3. Перемишль для повіта Перемишль. Управитель ц. к. стар. радн. буд. Евстахій Панненко.
4. Сянік для повітів Сянік, Березів і Лїсько. Управитель стар. інж. Вид. краєв. Володимир Дидинський.
5. Старий Самбір для повітів Старий Самбір, Добромиль і Турка. Управитель інж. Богуш.
6. Мостиска для повітів Мостиська, Самбір, Яворів. Управитель стар. інж. Вид. краєв. Ґембажевський Домінік.
7. Львів для повітів Львів, Городок Ягайлонський і Рудки. Управитель радн. буд. Вид. кр. Тадей Розвадовський.
8. Любачів для повітів Чесанів і Рава Руська. Управитель ц. к. радн. буд. Володислав Скочинський.
9. Камінка Струмилова для повітів Камінка Струмилова і Радехів. Управитель радн. буд. Вид. краєв. Андрей Корнелля.
10. Стрий для повітів Стрий, Сколи, Дрогобич. Управитель ц. к. стар. інж. Едвард Броварський.
11. Станиславів для повітів Станиславів, Богородчани, Калуш, Долина. Експозитура не функціонує. В повітах Kaлyш і Долина веде відбудову інж. Станко.
12. Жовква для повітів Жовква, Сокаль. Управитель експоз. архитект Людвих Бальдвін Рамулт.
[Дїло, 17.02.1917]
III. Обсяг дїланя і задачі будівельних експозитур.
1. Загальний круг дїланя: Всї технїчні і технїчно-адмінїстраційні чинности, що мають на цїли приготовити і перевести технїчну відбудову знищених війною сїл, міст і місточок, костелів, церков, парафіяльних будинків, народних шкіл і фільварків більшої і середної власности, промислових заведень, керниць, водопроводів і доріг; евіденція будівельних матеріялів і уквалїфікованих робітників в окрузї експозитури.
2. Порядок будови. Управитель Експозитури має обовязок розслїдити і пізнати розміри шкід в своїм окрузї, скількість матеріялів, які є під рукою, і які можна вскорі витворити, та уложити порядок будови після того, що пильнїйше, а що пізнїйше можна виконати.
3. Спис шкід: Статистика шкід. Експозитура є обовязана зібрати спис спалених і знищених будинків в сїльських громадах і містах після громад, а обшари двірські після повітів, і предкладати що 14 днїв Централи, а статистику костелів, церков, домів молитви і біжниць після повітів предложити намісництву.
Коли вже староство або рада повітова зібрали матеріяли що до величини шкід, то Експозитура має зужиткувати сей матеріял і ошибки справити, та предложити Централи.
4. Матеріял: Експозитура має оглянути ся за потрібними матеріялами в своїм окрузї і подати внески до Централї, як можна узискати сї матеріяли.
5. Знищені межі селянських ґрунтів: Експозитура має переконати ся на місци, чи межі селянських ґрунтів зникли, і поставити до намісництва внесок, щоби їх відновлено з уряду і без кошту.
6. Керницї: Належить в статистицї подати, чи керницї знищені і чи дасть ся їх направити.
7. Цїлий кошторис і загальна проґрама відбудови: На основі зібраних статистичних дат знищених будинків треба уложити сумаричний виказ всіх шкід і виробити загальну проґраму відбудови свого округа та подати, в кількох лїтах має ся відбудувати округ.
8. Провізорична відбудова: Експозитури мають вести дальше провізоричні будови, розпочаті староствами, та провадити нові, щоби дати людности дах над головою.
9. Плян і кошториси: В містах мають самі пошкодовані постарати ся о пляни будови і кошториси. Так само властителї більшої посїлости, парохіяльні комітети і инші. Для сїльських громад видасть Централя взори будинків на основі знижок і фотоґрафій характеристичних будівель ріжних околиць. Виконаня будівель мають підняти ся самі пошкодовані.
10. Удїленє будівельного консенсу: Затвердженє плянів будови і дозвіл на будову мають удїлити громадські зверхности після обовязуючих будівельних приписів Краєвий Видїл виробить вкоротцї новелю до будівельних законів, котру мало би ся впровадити в житє цїсарським розпорядком.
Заступники експозитур мають право і обовязок взяти участь в розправах о дозвіл на будову і спротивити ся удїленю дозволу, коли будова не відповідає приписам будївельного закона що-до технїчної конструкції, санїтарних і огневих відносин.
11. Нагляд над будовами: При переведеню будови мають експозитури наглядати, щоби виконати будову після пляну і будівельних приписів, та спротивити ся будові, коли хтось не придержуєть ся приписів.
12. Поміч при позичках: Всї просьби на відбудову, які Воєнне Заведенє кредитове в Кракові надішле до експозитури до розсмотреня і заопініованя, мають експозитури безкорисно і скоро полагоджувати.
13. Взори будинків, характер околиць, новіший спосіб ставленя будинків, вимоги краси і практичности, здорові будинки: Експозитури мають зібрати в окрузї взори дотеперішних будинків, щоби до них приноровити нові будинки так, щоби будівельний характер околицї не затрачував ся. При будові мають допильнувати, щоби селяни забудовували ся красше, здорово, практично, приноровили при будові всї нові урядженя і порядки так, щоби нове село було культурнїйше, лїпше що-до зглядів на здоровлє, гарнїйше і взагалї скористало з поступу на поли будівництва.
14. Реґуляція міст і місточок і більших громад: Краєвий Видїл взяв на себе обовязок перевести реґуляцію міст, місточок і більших громад, щоби сотворити красші відносини санїтарні і огневі, а експозитури мають співдїлати при уреґульованю сих відносин.
15. Виплата субвенцій на відбудову: Що місяця мають експозитури предкладати Централи виказ, кілько кому належить виплатити на будову, а виплата наступає в міру поступу будівлї.
16. Колявдація (справдженє): По виконаню більшого числа будівель має з'їхати комісія до справдженя. Заступник експозитури подає внесок на справдженє і бере в нїм участь.
17. Місячні звіти і викази: Щомісяця має експозитура предкладати Централи звіт з поступів працї в окрузї, а що кварталу виказ виплачених запомог і позичок на будову після громад та виказ, кілько буде потрібно фондів на слїдуючий квартал.
18. Виказ будівельного матеріялу: Експозитура має обчислити, кілько буде потребувати будівельного матеріялу для відбудови свого округа, щоби переконати ся, кілько мусить спровадити і якого матеріялу, а кілько може вивести зі свого округа до инших округів. Потрібні викази має предложити Централи.
19. Загальні уваги: Централя видала отсей реґулямін для експозитур, а при кінци піднесла з натиском, що завданєм експозитур є уможливити скору і добру відбудову знищених громад; крім того мають вони служити всїм пошкодованим радою у всїх справах відбудови, відносити ся до потерпівшої людности прихильно і помагати людности на кождім кроцї у всїх справах будови.
[Дїло, 21.02.1917]
IV. Як старати ся о відбудову знищених господарств?
Доки не скінчить ся війна не хоче правительство відбудовувати знищених осель, а лише ставить будинки для тих родин, що не мають де перезимувати себе і свого інвентаря. Се так звана провізорична відбудова. Щоби бездомна людність мала де перезимувати та примістити худобу і збіже, треба для неї скоро поставити невеликий будинок, в котрім все можна примістити. Се будівлї на тимчасове поміщенє людий і інвентаря. Сеї провізорії не можна так розуміти, що ті провізоричні будівлї має ся розібрати і змарнувати тодї, коли вже приступить ся до відбудови цїлого господарства, лише поставлені тепер будинки на тимчасове мешканє перемінить ся при повній відбудові на господарські будинки, а добудує ся мешкальний будинок і прочі потрібні будинки. Тому вже при будові ceгo буднику, призначеного на тимчасове поміщенє, треба зробити собі плян, де котрий будинок має стояти і ставити сей будинок на тимчасове поміщене в тім місци, де би він міг лишити ся на будуче перемінений на стайню і не псував порядку на подвірю, та щоби його не потреба пересувати.
Многі пошкодовані не хотять навіть з того користати, бо побоюють cя, що по війнї нїчого вже більше не дістануть на відбудову, як тепер поставить ся їм хоч би один будинок; другі знов боять ся ворожого наїзду і здержують ся з відбудовою.
Сі побоюваня неоправдані, а противно навіть шкідні. Треба користати з фондів, які є призначені тепер на відбудову. А як би навіть ворог знищив поставлені будинки, то їх ще раз відбудують.
Тому наші орґанїзації повинні взяти ся щиро до відбудови. В кождій знищеній або спаленій громадї або в кількох громадах спільно треба оснувати комітет для відбудови громади. Коли в громадї є кружок "Сїльського Господаря", то він має взяти на себе обовязки комітету відбудови. Де нема кружка, треба його заснувати, а коли би не можна ceгo зробити зараз, то треба оснувати окремий комітет. Kpyжок, чи окремий комітет має в порозуміню з громадською зверхністю списати спалених і знищених, а то окремо тих, що вже відбудували ся за позичені чи свої гроші, і подати списи до будівельної експозитури, а в котрих повітах нема ще експозитури, до староства. І жадати, щоби експозитура чи староство відбудувало cпaлених, то є дало матеріял на будову, а коли є де купити матеріял, то гроші на закупно матеріялу та гроші на потрібні видатки при будові, а звернуло кошти відбудови тим, що самі відбудували ся. В обох случаях треба подати кілько жадає ся гроший на одного господаря. Жадати на господарство найменше 4.000 К. Управа кружка або комітету з начальником громади повинна пильнувати, щоби експозитура, чи староство полагодили справу скоро і прихильно. Коли би не хотїли ceгo зробити, писати зараз жалобу до будівельної секції Краєвої Централї для відбудови краю в Кракові, готель Краківський, і то коротко а ясно, щоби можна вирозуміти, о що йде, і повідомити Тов. "Сїльський Господар" у Львові, ул. Зїморовича 20, про се що зроблено. Кружок "Сїльського Господаря", а де нема кружка, вибраний комітет мусить опікувати ся відбудовою, пильнувати відбудови дуже ревно і щиро і все докучати письмом і особисто, щоби справа не залежувала ся по бюрах. Філії "Сїльського Господаря" повинні мати перегляд всїх знищених громад і від себе вставляти, де треба, щоби власти йшли населеню на руку.
Кружки С. Г., а де їх нема, вибрані громадські комітети, філїї С. Г. і Краєве Тов. госп. "Сїльський Господар" — се інші власти, що мусять щиро пильнувати відбудови, бо инакше відбудують кого иншого, а не нашого селянина і міщанина.
При Товаристві "Сїльський Господар" є окрема технїчна Комісія, що дає пораду ві всїх справах відбудови. До неї мають пошкодовані звернути ся о пораду і поміч в відбудові.
Члени технїчної Комісії, що переводять відбудову в кількох повітах, подає такі вказівки про відбудову:
Упорядкованє села. Кожний, хто переводить відбудову, мусить звернути увагу на се, щоби будинки станули в порядку, відповідали вимогам будівельного закона та потребам господарства, то значить, стояли у реґуляційній лїнїї. Тому треба розсунути трохи давнїйше густо побудовані доми, поширити дороги, поробити нові і тим способом зискати нові будівельні площі.
Зміж або комасація будівельних парцель. Частинний зміж або кoмacaція будївельних площ є конечна при відбудові. Щоби можна перевести се в короткій дорозї, на се треба згоди інтересованих та грошевої помочи держави на викупно скравків ґрунту, які випадуть при замінї ґрунтів. Се не легко пеpевести. До ceгo треба розумних інтересованих, а таких мало в громадї. Треба цїсарського розпорядка на примусове переведенє заміни ґрунтів і частинного зміжу ґрунтів в короткій дорозї та усталеня пляну, уложеного з відпоручниками громади.
Пошкодовані нехай самі беруться до відбудови. Експозитури не мають великого числа робітників, надзирателїв-інжинєрів, тому віддають радо будову цїлих домів, чи лише деяких частий будинку в акорд; коли самі пошкодовані хотять будувати ся, дають їм потрібні матеріяли, робітників і гроші. Централя усталила кошти будинку о розмірах 5.30 метрів ширини і 13.80 довжини або 73 квадр. метрів простору по 65 корон на 4.500 корон, тому радо допоможе пошкодованому субвенцією в висотї 3 до 4.000 К., то є дасть таку субвенцію, яку то суму мусїла би сама видати на будівлю.
Тому ті господарі, що можуть і мають спромогу самі будувати ся, нехай беруть ся самі до працї. Розумнїйший і охочий до працї нехай зладить виказ пошкодованих з громади, подасть висоту грошевої підмоги, дотеперішну поміч при відбудові і кошти будови та внесе просьбу разом з виказом до будївельної експозитури, котра ствердить то все і подасть до краєвої Централї до затвердженя та виплати потрібних фондів чи то на руки експозитури, чи комітету, або на руки самих інтересованих, о скільки вони вже виконали будївлю.
Хто не може сам будувати ся, той може будувати ся, той може дістати з експозитури поміч в робітниках і матеріялах. Експозитура може сама виставити будинок у власнім зарядї, або віддати будову підприємцям. Будівлї віддані в підприємство мусить затвердити Централя.
Коли господар хоче більший будинок поставити, як Централя тепер ставить, то се може зробити, але надвишку коштів мусить сам покрити.
[Дїло, 27.02.1917]
V. Кінцеві вказівки.
З поданих вказівок виходить ясно, що кождий повинен користати з помочи, хто лиш може. Пошкодовані повинні самі брати ся до відбудови, наші підприємці і майстри нехай лучать ся в спілки для будови домів, нехай купують лїси, тартаки, будують цегольнї, вапнярки і взагалї приготовлюють цїлий апарат, потрібний при відбудові.
Розумнїйші люди по громадах мусять також заняти ся відбудовою наших громад і пильнувати, щоби будували ся в реґуляційній лїнїї і придержували ся будівельного закона, та щоби характер нашого селянського будівництва не затрачував ся. Однак мусять пильнувати, щоби нові хати мали відповідну висоту 2.70 м. від підлоги до стелї, вікна були досить великі, 90 цм. ширини і 1.10 м. висоти або 1.20 м висоти і 1.10 ширини; двері 2.20 м вис. і 90 м. шир., або 1.80 вис. і 90 цм. ширини; малий комин, піч з анґлїйською кухнею та дах, критий по можности матеріялом незапальним. Треба пильнувати, щоби господарські будинки стояли окремо від мешкального дому і щоби була взірцева гноївня.
Щоби можна вести добру господарку, треба розложити будинки на подвірю відповідно до потреб господарки. Сего часто не можна зробити, бо будівельні парцелї є за вузькі. Тому мусить ся перевести бодай частинну комасацію будівельних парцель.
Треба дбати про красу домів. Не забувати, що взірцеве село мусить мати церков з приходством, школу, громадський дім з побічними будинками, читальню, захоронку, спільну пекарню, купальню, публичні керницї, порядну дорогу з деревляними хідниками, а все те так уставлене в громадї, щоби було і гарно і відповідало потребам.
З якого матеріялу будувати. Нинї дерево коштує великі гроші, тому треба використати глину до будови. Треба ставити цегольнї приватні чи спілкові, виробляти цеглу до будови. Краєва Централя допоможе значними фондами до будови цеголень. Де є добрий пісок, можна вирабляти з него бетони до будови. Дахи крити черепом а глини або цементовими дахівками. Закладати дахівкарнї цементові, де є лиш добрий пісок. Всї матеріяли будівельні виробляти в себе в дома, щоби гріш лишив ся в себе в дома, а не йшов у чужі руки. При великім запотребованю матеріялів все треба виробляти машиною: цегли, дахівки, вікна і двері. Найкрасша нагода двигнути свій промисл. Кожда громада, чи більше громад спільно повинні взяти ся до закладаня промислових заведень для виробів цегли, дахівок, дверий, вікон і взагалї матеріялів до будови, а краєва Централя дає гроші на закладанє промислових заведень і фахову поміч.
Реґуляція знищених громад. Краєвий Видїл переводить при помочи своїх інжинерів реґуляцію знищених міст, місточок і більших громад та переводить даром поміри. Всї більші громади, що бажають упорядкувати у себе відносини, повинні віднести ся до Краєвого Видїлу в Бялій з домаганєм перевести реґуляцію громади.
Поміч при відреставрованю публичних будинків. Церкви, приходства, школи, читальні, громадські будинки можуть одержати також поміч з Експозитури при реставрації. Треба віднести ся через Експозитуру до краєвої Централї для відбудови краю і поджати, чого і кілько потрібно на направу. Ходить о се, щоби хтось заняв ся направою сих будинків і часто пригадував краєвій Централї і Експозитурі свою просьбу о поміч при направі, бо в нинїшних часах при великій працї і браку персоналу не одна справа забуваєть ся в Експозитурі чи Централї.
Поміч для публичних керниць. Краєва Централя признає фонди на направу публичних керниць і на будову нових. Зверхности громадські повинні жадати помочи від краєвої Централї через Експозитури, а де їх нема, через староства, на будову публичних керниць.
Інформованє інтересованих. Технїчна комісія для відбудови сїл при Краєвім Товаристві господарськім "Сїльський Господар" у Львові ул. Зіморовича ч. 20. має давати поясненя в справах відбудови наших громад в щоденних часописях і в окремих листках.
До прибічних рад повітових і громадських комітетів відбудови, філїй і кружків "Сїльського Господаря" вибирати людий фахових, відданих справі, рухливих і не байдужих; їх обовязком є пильнувати й боронити справи та обстоювати за пошкодованими, а не, як доси. відносити ся байдуже до справ відбудови.
Які зміни треба поробити в орґанїзації Краєвої Централї для відбудови краю, щоби зближити уряд до пошкодованя?
Краєва Централя для відбудови краю є в Кракові. До неї трудно дістати ся. Тому треба подїлити Централю на дві части: одну часть лишити в Кракові для відбудови західної Галичини, a другу часть (філїю Централї) перенести до Львова, для відбудови східної Галичини.
На чолї львівської філїї повинен стояти Українець, що щиро заняв ся би відбудовою рідного краю.
Будівельні експозитури обнимають по кілька повітів. Пошкодовані не можуть побачити навіть управителя будівельного уряду, а не то з ним говорити і порадити ся. Він не може обїхати всїх громад, бо далеко лежать від його осїдку, а не стає йому часу на далекі обїздки.
Будївельна експозитура повинна обнимати найбільше один повіт, а навіть дуже знищений повіт повинно подїлити ся на кілька округів і до кождого округа придїлити окремого будївельного урядника, щоби він міг допильнувати будівель, а пошкодовані могли з ним без труду і кошту зійти ся і полагодити свої справи.
В східній Галичинї повинно ся поручити відбудову краю українським технїчним силам.
Повітові правічні ради при староствах.
В кожнім повітї повинна урядувати при експозитурі або старостві прибічна рада, що має заступати пошкодованих перед урядом і боронити населеня перед властями.
Склад ради: Відповідно до знищеня 8 до 12 членів; склад національний після знищеня населеня по національній приналежности. Членами прибічної ради вибирати найрозумнїших членів громадських комітетів, і то таких, що розуміли ся би на будові.
Круг дїланя: Заступати населенє в його домаганях перед полїтичними властями при відбудові повіту; дбати про рівномірне розложенє відбудови на всїх пошкодованих в повітї; допильновувати поступів відбудови в цїлім повітї; удїляти рад і уваг, як найскорше і найпрактичнїйше перевести відбудову: експозитурам чи староствам та Краєвій Централи предкладати свої поміченя, ради і жалоби, та пильнувати, щоби похибки усунено.
В справах торговлї і промислу та ремесла і рільництва є рада дорадним орґаном для фахових органів при старостві і в тій цїли має обовязок заступати населенє з його домаганями перед фаховим орґаном староства та удїляти населеню відповідних рад і інформацій.
Засїданя відбувають ся раз в місяць, а в міру потреби і частїйше.
Доси не покликано повітових прибічних рад при є експозитурах зглядно староствах, хоч така орґанїзація застережена в статутї для Кpaєвої Централї. Треба наставати, щоби тим способом населенє мало також голос при відбудові знищених громад.
[Дїло, 28.02.1917]
28.02.1917