Сміттєва метушня

Тринадцятого лютого робоча група з науковців та чиновників, яка вивчає питання придатності ділянки в Яворівському районі для використання як полігону твердих побутових відходів, дасть свій офіційний висновок. А тим часом з'явилося вже п'ять потенційних претендентів на конкурс щодо будівництва підприємств із переробки та утилізації сміття, оголошений у грудні минулого року Львівською облдержадміністрацією. Натомість бурмистер Львова не припиняє виголошувати мантру про початок будівництва заводу ще цього року і про блокування вивозу сміття. Поки що здається, що очільник ЛОДА Олег Синютка за очками лідерує в цьому заочному поєдинку, але все може кардинально змінитися, якщо міський уряд відмовиться приймати подарунок Гройсмана на території колишнього комбінату «Яворівська сірка». А до цього, власне, все йде…

«Cірка» буде гостинною до львівського сміття?

Мишача біганина

Тема львівського сміття вкотре піднялася до самої гори — її вчора, 7 лютого, обговорювали в Києві під час наради у прем'єра Гройсмана. Керманич уряду звично пообіцяв допомогти, але водночас у стилі свого львівського вояжу ненав'язливо запропонував міській владі «не вимахуватися і слухати пісню "Валянки"».

«Перше питання, що потрібно зробити, — підтримувати Львів у належному санітарному стані. Друга позиція — вам треба терміново розпочати роботи на полігоні. Техніка ДСНС є, ми її перегнали, як обіцяли. Все, що потрібно буде додатково, ми все допоможемо. Єдине, що просив би, щоби ви фінансували ці роботи і організовували. Також дуже важливо розпочати діалог з тим районом, де виділена земельна ділянка», — цитує очільника Кабміну «Урядовий портал».

Прем'єр нагадав, що керівництво міста має «рухатися дуже швидко» і провадити переговори з громадами Яворівщини, які категорично проти будівництва на території колишнього комбінату «Яворівська сірка» будь-якого об'єкта для переробки чи утилізації відходів.

Однак із «рухатися дуже швидко» поки що є проблеми. Бо представники міської ради і групи науковців, яка вивчає подаровану державою ділянку на території колишньої «Сірки», вже заявили, що вона не надто пасує для створення там полігону — саме полігону, а не комплексу для утилізації та переробки відходів, частиною якого мав би стати й полігон. Такі думки після ознайомлення з територією публічно озвучували директор департаменту інфраструктури та житлового господарства Львівської міської ради Сергій Бабак і заступник керівника робочої групи Юрій Зима.

Сергій Бабак прямо відповів на питання, чи прийматиме місто у власність цю ділянку: «Навіщо нам її приймати, якщо вона нам не підходить?».

Та й взагалі історія з цією ділянкою геть незрозуміла — досі широкій громадськості не відомо, хто саме виступив з ініціативою розглядати саме цю ділянку як потенційне місце для нового полігону для Львова. Формально ініціатором став сам Андрій Садовий, лист якого з проханням про передання цієї ділянки вже якийсь час гуляє просторами інтернету. Однак під час брифінґу Володимир Гройсман сказав таке: «Коли Львівська міська рада не подала заявку на цю ділянку, то ми вирішили, що треба приймати рішення і примусово передали цю ділянку ЛМР».

Усім місцевим зацікавленим особам мало би бути відомо, що цю ділянку виставляли з пріоритетом будівництва сміттєспалювального заводу і зводити там навіть сучасний полігон доволі проблематично. Так само місцеві очільники прекрасно знали, що Садовий шукає велику ділянку саме під полігон і не припинив ці пошуки навіть тоді, коли ділянка поблизу Шкла була передана від Львівської ОДА.

Львівські чиновники на іспекції в Яворові

Сергій Бабак пояснював громадськості, що цю ділянку вибрали, бо дві інші пасували ще менше — біля Дрогобича надто мала площа, а мешканці Нового Роздолу категорично проти полігону на землях такого самого колишнього сірчаного комбінату через і без того важку екологічну ситуацію на цій території. Саме тому зійшлися на нібито найменш проблемній пропозиції. Але проблеми з'явилися одразу і нікуди не подінуться, бо, як підказує здоровий глузд, облаштовувати навіть найсучасніший полігон з порушенням чинних норм щодо відстаней до найближчих водойм та кількох природоохоронних об'єктів національного рівня є цілком недоречним. А отже, 13 лютого робоча група, найпевніше, висловить неґативну думку щодо цієї території, а відтак питання знову постане у всій своїй невблаганності.

Після останньої наради в Гройсмана Андрій Садовий в ефірі телеканалу NewsOne сказав, що до цієї ділянці дуже багато зауважень мають екологи, але «прем'єр в цьому процесі, голова ОДА в цьому процесі, і, я думаю, ми спільно маємо вирішити це питання, щоби місто ґарантовано мало нову ділянку під розміщення полігону». Вкотре обтічно і без конкретики, наче фаховий дипломат.

Натомість Олег Синютка в прямому ефірі телеканалу «112» заявив, що наради робочої групи відбуваються кулуарно, без залучення представників ОДА та районної влади чи громадськості.

Водночас голова ЛОДА сподівається, що після зустрічі в Кабміні ситуація зміниться. На його переконання, «просто треба йти до людей і людям демонструвати комплекс по утилізації, який планується спорудити, не треба боятися людей» і «просто починати роботу», а не «говорити і ховатися».

Синютка хвалиться, що на конкурс щодо двох інших ділянок є 6 пропозицій від 5 компаній. Що це за компанії, голова ОДА не уточнив, але в позиційному протистоянні на сміттєвому фронті наразі він здобув невелику перевагу, яка може зменшитися, якщо знайдуться реальні інвестори на участь в цих проектах, але може й знівелюватися, якщо Садовий вирішить не брати ділянку в Яворівському районі. Адже за будь-яких обставин проблема львівського сміття не перестане бути головним болем для голови Львівської ОДА.   

Немає системного підходу

На жаль, активність чиновників спрямована радше на вирішення їхніх тактичних завдань, переважно рівня «як прожити наступний день і не дістати прочуханки від начальства». Натомість не видно стратегії влади на рівні області для комплексного вирішення цієї дуже болючої проблеми. Зрештою, в області немає чинної програми поводження з відходами.

Укотре повторюємо: після закриття Грибовицького звалища кілька сусідніх до Львова районів області — Жовківський, Пустомитівський та Городоцький — також опинилися у складній ситуації з вивезенням відходів. Очевидно, що їхні масштаби не можна порівнювати з львівськими, але все одно екологи рапортують про збільшення числа нелеґальних звалищ, а після того, як зійде сніг, можна буде побачити реальну картину, хто і куди вивозив сміття. Не ліпша ситуація і в інших районах області, і поки що незрозуміло, чи зможуть радикально поправити ситуацію будівництво заводу поблизу Нового Роздолу та полігон біля Дрогобича. Другий об'єкт однозначно є суто локальним і може допомогти у вирішенні проблем тамтешньої аґломерації. А от з ділянкою на території новороздільської сірки можуть виникнути проблеми через неґативне ставлення місцевих мешканців.

У Жовкві зі сміттям теж проблеми

Єдиним реґіоном, де влада справді взялася за вирішення проблеми, став Червоноград: тут місцева влада обрала іноземного партнера, і здається, що процес будівництва заводу з утилізації відходів зрушив з місця.

Тим часом частина фахівців пропонують повернутися до обласної програми поводження з твердими відходами, затвердженої колеґією Львівської ОДА ще в 2013 році, однак відхиленою обласною радою переважно з політичних міркувань.

Тоді передбачалося поділити область на 4 кластери і віддати їх в концесію керівним компаніям на десятки років із фіксованим тарифом на вивезення сміття. Як розповів один із розробників концепції Андріян Фітьо, йшлося про створення низки індустріальних парків, де були б розміщені сміттєперевантажувальні станції, а також об'єкти для сортування і побутових, і медичних, фармацевтичних та промислових відходів.

«Суть цієї програми — територія кластера передається в концесію терміном на 25 років. Управляюча компанія випускає, наприклад, облігації і розміщує у фінансових установах. І не потрібно нам шукати якихось іноземних інвесторів», — пояснює Фітьо.

Водночас менеджер екологічних проектів Генадій Боровко зауважує, що концепція заслуговує на увагу та вивчення, але її належить оновити, бо від часу розробки цього документа у світі з'явилися інші інструменти для вирішення проблеми.

Залишаюється дрібничка — переконати керівництво області та міста Львова, що та чи та концепція поводження з відходами є конче потрібною і мусить бути прийнята до реалізації якнайшвидше. А соціальні програми, в межах яких населення вчили б, як сортувати відходи і зменшувати їх кількість, мали би працювати щонайменше років десять. На жаль, не працюють вони й сьогодні, а роздільний збір сміття для багатьох мешканців Львова є повною фікцією, зважаючи на те, що під час вивезення і папір, і пластик, і органічні відходи потрапляють в один бак сміттєвоза.