Ой на Йордані...

 

...На щедрий вечір, на добрий вечір —

Христився Христос, завтра на Йордан...

(Народна колядка).

 

Ой, на Йордані — синім Дунаю,

В землі багатій, в зорянім краю,

Зійшовся Христос із Апостолами,

З Апостолами, ще й з Ангелами!

 

— Чи будем, Христе, воду святити,

Чи будем грішний народ христити!

Чи будем щиро Бога молити,

Весь світ на щастя благословити!

 

— Освятимо ми воду цілющу,

Охристимо ми землю плодющу,

Змовим молитву за мир веселий —

За всі народи, міста і села.

 

— Звідки ж нам, Христе, звідки почати

Воду святити, мир ізціляти!

Чи від Йордану, чи від Дунаю,

З якої річки, з якого краю!

 

— Апостолове, і ви, Ангели!

Бачу я землю і кран веселий,

Зелен-долини, темнії гори,

Бистрії ріки, синєє море...

 

Там ми почнемо воду святити,

Там ми будемо Бога молити:

Злинем на гори і на долини, —

Благословен будь, люд України!...

 

Вчули Ангели — возвеселились,

Свят-Апостоли Богу молились,

А Мати Божа мило всміхнулась,

Рідного Сина к’ серцю горнула.

 

— Це народ Божий, як квітка, гожий,

Терпів віками кривди ворожі,

Терпів віками у тьмі, знемозі,

Та все плекав він надію в Бозі.

 

Святий Соборе, бий в срібні дзвони,

На України тисячні гони!

Синій Дунаю, вшир поширися,

Славен народе, возвеселися!

 

Вийди на гори, вийди на межі

Та вітай гостей в світлій одежі:

Божого Сина з Апостолами,

З Апостолами, ще й з Ангелами!

 

За всі страждання, за всі удари

Три цінні скарби приймай у дарі:

Що перший — долю; що другий — волю,

Що третій — щастя на ріднім полі!...

 

[Львівські вісті]

18.01.1942