...На щедрий вечір, на добрий вечір —
Христився Христос, завтра на Йордан...
(Народна колядка).
Ой, на Йордані — синім Дунаю,
В землі багатій, в зорянім краю,
Зійшовся Христос із Апостолами,
З Апостолами, ще й з Ангелами!
— Чи будем, Христе, воду святити,
Чи будем грішний народ христити!
Чи будем щиро Бога молити,
Весь світ на щастя благословити!
— Освятимо ми воду цілющу,
Охристимо ми землю плодющу,
Змовим молитву за мир веселий —
За всі народи, міста і села.
— Звідки ж нам, Христе, звідки почати
Воду святити, мир ізціляти!
Чи від Йордану, чи від Дунаю,
З якої річки, з якого краю!
— Апостолове, і ви, Ангели!
Бачу я землю і кран веселий,
Зелен-долини, темнії гори,
Бистрії ріки, синєє море...
Там ми почнемо воду святити,
Там ми будемо Бога молити:
Злинем на гори і на долини, —
Благословен будь, люд України!...
Вчули Ангели — возвеселились,
Свят-Апостоли Богу молились,
А Мати Божа мило всміхнулась,
Рідного Сина к’ серцю горнула.
— Це народ Божий, як квітка, гожий,
Терпів віками кривди ворожі,
Терпів віками у тьмі, знемозі,
Та все плекав він надію в Бозі.
Святий Соборе, бий в срібні дзвони,
На України тисячні гони!
Синій Дунаю, вшир поширися,
Славен народе, возвеселися!
Вийди на гори, вийди на межі
Та вітай гостей в світлій одежі:
Божого Сина з Апостолами,
З Апостолами, ще й з Ангелами!
За всі страждання, за всі удари
Три цінні скарби приймай у дарі:
Що перший — долю; що другий — волю,
Що третій — щастя на ріднім полі!...
[Львівські вісті]
18.01.1942