В осінню ніч, що лине тихим сном
Понад ліси, що червінню взялись,
Хтось Велий пише золотим пером
Про дивну північ, що була колись, —
Що так, як сонце, нам давно зійшла,
Хоч темна, та ясніша зір була...
В осінню ніч, що лине тихим сном,
Хтось Велий пише золотим пером...
_________
...В осінню ніч, в опівніч листопада,
На смілий герць пішли лицарські внуки
За ту князівну, красну і принадну,
Що шість віків закуті мала руки
01.11.41 | |