Володимир Путін особисто нацькував ланцюгових кремлівських гакерів на американські сайти. Такий висновок міститься в спільній доповіді головних розвідслужб США. Кремль намагався вплинути на хід президентських виборів у Сполучених Штатах. А що означатиме таке дізнання для президента-електа Дональда Трампа?
В п'ятницю, шостого січня, три американські спецслужби – Федеральне бюро розслідувань, Центральне розвідувальне управління та Агентство з національної безпеки – частково розсекретили та оприлюднили спільний звіт про втручання Москви у виборчу кампанію в США. Основну увагу в звіті приділено двом епізодам зламу серверів Демократичної партії в 2015 і 2016 роках.
Чому звинувачують саме Росію чи навіть конкретно – вище керівництво країни? Спробуємо розібратися, виходячи з оприлюднених фактів. Оскільки інкримінація в устах поважних людей пролунала досить впевнено, то можна не сумніватися, що американські спецслужби володіють навіть не стовідсотковим, а щонайменше триставідсотковими доказами провини кремлівських завсідників і особисто Путіна.
Щоправда в оприлюдненому звіті містяться лише непрямі докази. Пригляньмося до них пильніше.
У документі стверджується, що згадані кібератаки провели два гакерських угрупування: влітку 2015 року діяли гакери з групи Cozy Bear (тобто «Ласкавий ведмідь», група відома також як APT29), а навесні 2016 року – Fancy Bear (тобто «Потішний ведмідь», відома також як APT28).
Висновок про те, що до однієї з атак причетна група Fancy Bear, підтверджували також розслідування незалежних компаній, зокрема фірми SecureWorks, котра є підрозділом з кібербезпеки корпорації Dell, і компанії-розробника антивірусного програмного забезпечення ESET .
Компанія Crowdstrike, яка проводила влітку цього року розслідування на прохання Національного комітету Демократичної партії, висловила припущення, що Cozy Bear працюють під керівництвом ФСБ, а Fancy Bear – під керівництвом військової розвідки ГРУ.
Тепер же розслідування розвідувального співтовариства Сполучених Штатів остаточно підтвердили це твердження. Щоправда публічно озвучені тільки непрямі ознаки, які вказують на те, що обидві гакерські групи базуються в Росії і діють в інтересах російських спецслужб. Зокрема, висновки з вивчення гакерської активності Fancy Bear, зводяться до таких основних тез.
По-перше, гакери зламують сервери лише тих структур, які могли б бути цікавими саме російським спецслужбам. Так, об'єктами атак Fancy Bear в різний час були, поряд з американськими об’єктами, структури НАТО, уряди і оборонні відомства Грузії і України, російські опозиційні діячі.
По-друге, американська розвідка чітко встановила, що діяли не якісь ентузіасти-аматори. Це була робота добре організованої й вишколеної команди.
По-третє, досить промовистим є час діяльності гакерів. І це аж ніяк не нічний час, коли активізують свою діяльність гакери-самітники. Понад 96 відсотків зафіксованих атак з боку Fancy Bear вчинено з понеділка до п'ятниці, причому з 10.00 до 18.00 за московським часом. Тобто, гакери чітко без запізнень приходили на працю, як всі нормальні офісні працівники в Москві чи Санкт-Петербурзі, й «зі дзвінком» полишали свої робочі бюра.
Ще один доказ «кремлівськості» кібератак пов’язаний з діяльністю такого собі «гакера» на прізвисько Guccifer 2.0. Саме він нібито зливав WikiLeaks та представникам офіційної преси таємну інформацію, викрадену зі серверів Демократичної партії США. Проаналізувавши технічні дані листування Guccifer 2.0 з представниками ЗМІ, аналітики зуміли встановити, що він використовував анонімну мережу VPN, аби замаскувати свою реальну IP-адресу. Фірма ж Elite VPN, яка надавала йому такі послуги, розташована в Росії. І вона не надає послуги окремим й тим більше анонімним користувачам. Окрім того, американська розвідка чітко встановила, що за псевдо Guccifer 2.0 приховується не один самотній «джентльмен кібернетичної удачі», а ціла команда, котра володіє потужною інфраструктурою, необмеженими ресурсами й широкими організаційними можливостями.
Так, все це, як вже було зазначено, є лише непрямими доказами причетності Кремля до кібератак на Сполучені Штати, їхню виборчу систему. Зі зрозумілих причин спецслужби не могла собі дозволити публічно розкрити жорсткіших свідчень, котрі, можемо припустити, були отримані оперативним шляхом через аґентів та інші розвідувальні засоби. Але саме ці «таємні» доказі й дозволяють розвідникам робити такі сміливі звинувачення щодо Путіна та його оточення.
Тепер спробуймо поміркувати, як Білий дім та Конгрес США мали б відреагувати на цей, можна сказати, «шокуючий» звіт. Фактично чинний президент Барак Обама вже відреагував, запровадивши нові санкції проти Росії та вигнавши 35 російських дипломатів з країни.
Але значно гостріше питання полягає у діях майбутнього президента Дональда Трампа. Він у контексті доповіді спецслужб потрапляє в доволі пікантну ситуацію. Адже факти, викладені розвідкою недвозначно свідчать, що своїми кібератаками Кремль намагався підіграти на користь Трампові у президентській кампанії й відповідно – на шкоду Гілларі Клінтон.
Чи була кремлівська допомога суттєвою? Чи допомогла вона виграти саме республіканському кандидатові? Особисто я без вагань відповів би на це питання позитивно. Пригадаймо хоча б епізод з конвенту Демократичної партії, який пройшов 25-28 липня в Філадельфії. У цей вирішальний для евентуального президентства Гілларі Клінтон день у Демократичній партії розгорівся скандал. Він був пов'язаний з публікацією на WikiLeaks понад 19 тисяч листів з внутрішнього листування співробітників Демократичного національного комітету. З цих листів, викрадених кремлівськими акерами, випливало, що партійні апаратники віддавали перевагу Клінтон перед Берні Сандерсом, котрий був її головним суперником у боротьбі за висунення від партії кандидатом на пост президента. Сандерс теж був доволі популярним серед демократів, а тому відкриття цієї інформації ледь не спричинили розкол у партії. Неймовірними зусиллями керівництву вдалося запобігти найгіршому сценарію.
Урешті-решт Клінтон тоді отримала свою номінацію, але осад залишився. Велика частина симпатиків Демократичної партії була демотивована. А Трампові для перемоги тільки цього й було потрібно. Як на мене, саме ця обставина й спричинила такий стан справ, коли, володіючи перевагою у понад два мільйони первинних виборців, Клінтон ганебно програла за кількістю своїх обраних членів у Колегії виборців.
То ж чи означає доповідь спецслужб, що перемогу Трампа слід поставити під сумнів й можливо провести повторні вибори? Радше ні. Принаймні і чинний президент Барак Обама, і представники розвідувального співтовариства, і навіть кандидат-невдаха Клінтон в один голос стверджують, що доповідь готувалася абсолютно не з цією метою. Що майбутнє президентство Трампа ніхто не ставить під сумнів. Принаймні поки що.
Водночас перед майбутнім президентом виставлено чіткі лімітатори його діяльності. «Фактично, зусилля великої кількості експертів, політиків, спецслужбовців в США спрямовані (свідомо чи несвідомо, організовано чи нескоординовано) не на підрив довіри до Трампа (американський політичний клас все ж таки знайомий з поняттям відповідальності), а на те, щоб підпорядкувати дії Трампа на російському напрямку певному простому алгоритмові – росіяни здійснили на нас атаку, і якщо ти, Дональде Трампе, не при справах, то доведи це активними діями у відповідь на кібер-агресію РФ. Одним словом, доведи, що ти любиш свої конституційні обов’язки більше, ніж Путіна», – так досить переконилво пояснив ситуацію голова «Майдану закордонних справ», досвідчений дипломат Богдан Яременко.
Тобто, навіть якщо припустити, що Трамп мав намір, керуючись якимись своїми прагматичними мотивами, піти на зближення з Кремлем, то тепер це йому буде реалізувати практично неможливо. Будь-який його контакт з представниками російського істеблішменту відтепер розглядатиметься через призму зазначеної доповіді спецслужб. Тому для користі свого ж реноме Трампові доведеться вести себе максимально жорстко з Кремлем, аби не дати підстав для зайвих підозр і звинувачень.
08.01.2017