Група українських істориків, правозахисників, громадських діячів і політиків виступили на захист російського історика, голову карельського відділення товариства “Меморіал” Юрія Дмитрієва, заарештованого 13 грудня федеральною службою безпеки РФ.
"Ми розцінюємо цей арешт як репресії щодо історика-професіонала, “покарання” за оприлюднення імен і прізвищ працівників НКВД – безпосередніх виконавців репресій і винуватців загибелі сотень тисяч невинних людей", – ідеться у заяві, опублікованій на офіційній сторінці Українського інституту національної пам'яті.
Автори звернення звертають увагу, що незадовго до арешту Дмитрієва “Меморіал” зібрав і виклав у мережу інтернет базу працівників органів державної безпеки Радянського Союзу в 1935-1939-му роках. "Пан Дмитрієв та його колеги провели гігантську роботу зі встановлення імен, прізвищ, звань, місць служби та інших даних працівників радянської держбезпеки у 1930-х роках", – ідеться у відозві. Невдовзі після оприлюднення бази на адресу “Меморіалу” почали надходити “рекомендації” згорнути проект, а також погрози.
Причиною для арешту Дмитрієва стало звинувачення у виготовленні та поширенні дитячої порнографії. "Такий привід для арешту пана Дмитрієва змушує згадати практику комітету державної безпеки СРСР, який мав звичку “шити” дисидентам кримінальні статті, зокрема, В'ячеславу Чорноволу інкримінували зґвалтування", – ідеться у зверненні.
"Ситуація навколо Юрія Дмитрієва є яскравим свідченням того, що в сучасній Росії справді повертаються до практики сталінських і брєжнєвських часів із тотальним беззаконням і тероризуванням власних громадян", – наголошують автори.
Українські діячі нагадують, що постать Юрія Дмитрієва має особливе значення для України, адже саме він у 1998 році відшукав поховання жертв розстрілів у Сандармосі.
"Ми висловлюємо свою підтримку Юрію Дмитрієву та тверду впевненість у тому, що справедливість рано чи пізно візьме гору, а злочинці комуністичного режиму будуть покарані", – зазначають автори.
Листа, зокрема, підписали: Володимир В’ятрович, голова Українського інституту національної пам’яті; Андрій Когут, директор галузевого державного архіву Служби безпеки України; Євген Захаров, директор Харківської правозахисної групи; Олександра Матвійчук, голова правління Центру громадянських свобод; Іван Патриляк, декан історичного факультету Київського університету ім. Шевченка; Оксана Романюк, виконавчий директор Інституту масової інформації; Руслан Забілий, директор музею-меморіалу “Тюрма на Лонцького”; Олеся Стасюк, директорка музею “Меморіал жертв Голодомору”; Ігор Розкладай, головний експерт групи “Політика національної пам’яті” Реанімаційного пакету реформ; народні депутати Ганна Гопко, Микола Княжицький, Вікторія Сюмар (голови парламентських комітетів у закордонних справ, з питань культури, інформаційної політики) та інші.
27.12.2016