Юрій Таркович

 

І. Шкільництво.

 

В Києві 67 вселюдних загальних шкіл вже почало працю. Дітей у шкільному віці є понад 34 тисячі. Незадовго має почати працю 24 гімназії — 10 для хлопців, 14 для дівчат. Вже тепер організується для кожної школи окрему кухню, де дітвора одержуватиме обіди та сніданки. Найбільші труднощі тепер зі шкільними підручниками. Учительство помагає собі так, що дотеперішні большевицькі підручники відповідно змінює. Тому велике завдання відкривається тут перед Українським Видавництвом в Кракові, що є тепер одиноким видавництвом взагалі, яке може дати відповідні підручники для народніх шкіл. Підручники Українського Видавництва у Кракові цінять тут просто на вагу золота і зараз же їх передруковують. Підручники ці мають свою вартість хочаби в тому, що вони мовно відбігають від совітських в яких повно москалізмів.

 

ІІ. Музично-драматична академія.

 

Узявши за підставу києвську музичну консерваторію та театральну студію, створено нове мистецько-навчальне заведення: Музично-драматичну Академію України імени М. Лисенка. Академія готуватиме досвідчених музик, педагогів музики, композиторів, концертмайстрів, хормайстрів, диригентів, співаків, акторів, режисерів тощо. На президента Академії намічено O. М. Лисенка, сина відомого українського композитора.

 

ІІІ. Трамвайний рух.

 

Большевики при свому відступі намагалися знищити всі трамваї і тролейбуси в Києві. Це вдалося їм тільки частинно, бо українці, що працювали в трамвайному тресті, вжили всіх заходів, щоб якнайбільше трамваїв і тролейбусів залишилося цілими. Тепер вже частину трамваїв відремонтовано і на найголовніших лініях відбувається нормальний трамваєвий рух. За кілька тижнів у Києві їздитимуть всі трамваї. Треба зазначити, що в Києві з трамваями все було погано, бо доводилось чекати нераз у черзі, більше години, щоб дістатися до вагону. Майже всі трамваї в дуже поганому стані. Ні одно мале містечко десь в Німеччині не має таких поганих трамвайних возів як столиця України. Зрештою те явище зустрічається по всіх містах Совітського Союзу. Таксамо воно було з трамвайним рухом навіть у самій Москві.

 

ІV. Союз споживчих кооператив.

 

У Києві організується на велику міру союз споживчих кооператив — Київсоюз. Під управу Київсоюзу перейдуть всі колишні райхарчторги, промторги, культторги тощо. В самому Києві буде до Київсоюзу належати 12 головних районових кооператив, що будуть обслуговувати населення даного району Києва. Зацікавлення населення своєю кооперацією дуже велике, доказом чого може бути хоча би й те, що тільки в одному районі Києва за кілька днів населення склало в формі уділів понад 200.000 карбованців. Традиція української кооперації в Україні славна і велика. Тепер Київсоюз хоче цю традицію відновити.

 

V. Цукроварництво.

 

Відомо, що в Україні завсіди дуже багато цукроварень — чи не найбільше в цілій Евpoпi. Щоб знову відповідно повести виріб цукру, створено в Києві цукротрест. В систему цієї організації мало б увійти 15 цукроварень, з яких 9 зруйновали большевики. Під сучасну пору може працювати тільки 6, а решту треба буде відремонтовувати.

 

VI. Український правопис.

 

При Інституті Мовознавства Української Академії Наук організували комісію з представників Академії, відділу освіти Обласної та Міської Управи, представників, видавництв і періодичних видань. Вона має розглянути і вирішити в найближчому часі питання про державний український правопис. У цій ділянці нема тепер ніякої певної лінії, бо ніхто не знає, якого українського правопису притримуватися. Відомо, що большевики за час свого 23-літного панування багато разів змінювали український правопис тому, щоб увести в цю справу плутанину і щоб опісля впроваджувати все нові й нові російські слова. На жаль ця зараза поширилася була на Захід і наші навіть свідомі люди заражувалися нею, не здаючи собі справи з того, що діють. Ні думку українських мовознавців найправильнішим українським правописом був би ще правопис з часів Скрипника. На всякий випадок треба змагати, щоби відійти якнайдальше від всяких москалізмів, від тiєї "совєтської" мови.

 

VІІ. Всеукраїнська Вчительська Спілка.

 

У Києві зорганізували Всеукраїнську Учительську Спілку, яка має організаційно охопити все учительство України. Головою спілки вибрали професора Терпило, а до проводу учительської спілки ввійшли професори, що основували учительську спілку ще 1917 р. і за української державности. Перед Всеукраїнською Учительською Спілкою превеликі завдання, бо сьогодні український учитель — це будівничий нового українського життя. Завданням українського вчителя буде затерти сліди большевицької праці і відповідно перевиховувати українську молодь. Учительство України добре розуміє ці свої завдання і відповідно підготовляється до них.

 

VІІІ. Червоний Хрест.

 

У столиці України почав працю новозорганізований Український Червоний Хрест. Цю нову установу чекає дуже велика праця, бо тепер є мільйони людей, що негайно потребують помочі. Український Червоний Хрест вже почав свою діяльність.

 

[Краківські вісті]

 

 

27.11.1941