Нейтралізувати Садового

Вчорашній день, 17 листопада, мав стати днем всеосяжного тріумфу чинної міської влади, але «попущєнієм Божим» перетворився на її улюблений жанр фарсу з домішками давньогрецької трагедії. Адже попри комічні нюанси можна і треба констатувати одне — влітку генпрокурор недаремно обіцяв допомогти Андрієві Садовому в наведенні ладу у міській господарці. Дві серії обшуків у Ратуші цього тижня свідчать про те, що слова Луценка у цьому випадку не були порожньою обіцянкою — силовики так хочуть знайти компромат на очільника міської ради Львова, що чіпляються навіть за найменші, навіть за суто гіпотетичні нюансики.

Я машинально, я ненавмисно!

Для чинного міського голови трамвай на Сихів має більше значення, аніж проект євроколії зі Львова до Польщі. Бо стосується безпосередньо його політичних перспектив у Львові та й в Україні загалом. Саме тому 17 листопада мало бути днем тріумфального камбеку Андрія Садового — зранку він підписує угоду про електронний квиток, запровадити який не вимагають хіба водії приміських маршруток, а потім з усіма послами, банкірами й депутатами сідає у новенький трамвай і тріумфально рушає на Сихів. Цей день мав би бодай частково згасити неґатив, спричинений обвалом на Грибовицькому сміттєзвалищі, загибеллю людей та безуспішними спробами вивезти сміття зі Львова по всій Україні. Ну і підсолодити внутрішнього хом'ячка бурмистра, адже проект сихівського трамваю — реально перший великий інфраструктурний об'єкт, від початку і до кінця реалізований командою Садового.

Але хтось вирішив, що негоже стілько щастя львівському бурмистрові на один день, і до вагону з медом впала ложечка дьогтю. Працівники СБУ та військової прокуратури затримали начальника управління житлового господарства міської ради Юрія Гольця під час отримання ним 80 тисяч грн хабара. І сталося це затримання в четвер зранку, акурат під церемонію підписання угоди на 10 млн євро між містом та ЄБРР щодо запровадження ще одного соціально важливого та електорально привабливого проекту — електронного квитка.

Коли поважні гості походжали у приймальні міського голови, чекаючи церемонії, до Ратуші зайшли люди в уніформі з написами «СБУ» і почали обшуки. Спочатку в кабінеті Гольця, відтак перейшли до першого заступника міського голови Віктора Пушкарьова, а звідти завітали до юридичного генія міськради Гелени Пайонкевич. Операція «Шок і трепет» по-львівськи. І навіть якщо припустити, що поважні іноземні гості розминулися з представниками спецслужби, то все одно осад у них залишився. Що тим часом думав бурмистер про свого підлеглого, було б дуже цікаво дізнатися, але навряд щоб він наважився ці думки відтворити публічно.

Першим враженням після новини про Гольця була думка про операцію спецслужб, які навмисне вирішити зіпсути бурмистрові свято. Але на пряме запитання про те, хто призначив операцію із затримання саме на 17 листопада, представник СБУ під час прес-конференції заявив, що дату передання «відкату» за ремонт будинку призначив сам «винуватець» свята. Дії якого, як виявляється, документували вже понад 10 місяців.

Пізніше у телепрограмі Zaxid.net Live міський голова Львова також наголосив, що випадок з начальником управління житлового господарства — це окрема історія, вона перебуває на марґінесі складних та заплутаних стосунків Садового та київських верхів.

Щоправда, у тій-таки телепередачі Садовий демонстрував «масовий оптимізм та особисту впевненість» у тому, що запуск одного з важливих інфраструктурних проектів у місті буквально переїхав всі ці дрібні негаразди з обшуками та затриманнями.

«Таке враження, що цей трамвай переїхав всі ці проблеми. Всі ці проблеми за день-два взагалі ніхто згадувати не буде, бо дуже часто ці проблеми, цю ложку дьогтю беруть, щоби кинути в бочку меду», — нічтоже сумняшеся заявив Андрій Садовий.

Мера не відпрацьовуємо?

Але є одне але — слідство у справі Гольця триває і силовики взялися до колеґ та начальників затриманого. Як розповів перший заступник військового прокурора Західного реґіону Євген Білоусов, йдеться про посадових осіб і з управління житлового господарства, і з департаменту, до якого воно належить. Поки що про причетність до цих дій депутатів міської ради не йдеться. А на запитання про бурмистра пан Білоусов твердо відповів: «Мера не відпрацьовуємо».

Ці слова мали би внести дрібку спокою в розбурхане бурмистерське життя Садового, але це хіба лише для геть непосвячених у львівську політику. Як зізнався міський голова, «трабли» почалися після того, як фракція його партії у парламенті фактично полишила коаліцію.

«Вся ця активність силовиків почалася на початку цього року, коли "Самопоміч" вийшла з коаліції. Почалися з різних боків атаки, і я думаю, що вони зараз матимуть ще більшу силу, бо треба показати, що Львів є найгіршим містом в Україні», — зазначив Андрій Садовий в ефірі Zaxid.net Live.

Але тут очільник міста й партії трохи лукавить, бо йдеться не лише про позицію «Самопомочі» у Верховній Раді. Заміну «багнетам Садового» знайшли доволі швидко, хоча зі стратегічних міркувань ця фракція була дуже незайвою, а надто ж якби йшлося про голосування, де потрібна конституційна більшість.

Ще одним більмом на оці владних верхів був і залишається особистий рейтинґ Садового. За рівнем довіри він упевнено випереджає чинних президента та прем'єр-міністра. А з огляду на дочасні вибори, про які не говорить хіба лінивий, така ситуація вимагає рішучих заходів, адже Петро Порошенко не приховує намірів залишити за собою кабінет на Банковій ще на один термін, тож конкуренти йому не потрібні категорично. Та його денна і нощна робота на благо держави залишається у затінку різних популістів і демагогів, яким український нарід чомусь хоче вірити.

Саме тому було влаштовано показовий армагеддон під час «грибовицької» сесії міськради на початку літа. Саме тому генпрокурор Луценко під час відрекомендування свого давнього знайомого та підлеглого як прокурора Львівської області наголосив на тому, що водночас із розслідуванням причин трагедії у Грибовичах його підлеглі допоможуть дати лад міській господарці. 

Тоді це звучало трохи пафосно, але підлеглі почали рити землю, аж задвигтіло. З одного боку, доволі швидко було виконано перший етап розслідування справи обвалу на звалищі, і під приціл Феміди, окрім безпосередніх керівників ЛКП «Збиранка», потрапив той-таки Юрій Голець. Але тоді його не захотіли взяти під варту. Цілком можливо, що не через те, що він ніби був дуже важливий для координації робіт зі стабілізації звалища, а з огляду на те, що вже міцно сидів на гачку в силовиків у справі «відкатів» і бракувало лише вишеньки на торт у вигляді отримання поважної суми хабара. Силовики ж бо зізналися, що 10 тисяч гривень Голець отримав у вересні цього року у службовому кабінеті і тоді його не взяли під білі рученьки.

З іншого боку, навіть два чи три затримані підлеглі не дадуть того вау-ефекту, якого можна було б досягти, полоскотавши нерви самому бурмистрові. Бо ж навіть багатомісячна сміттєва одіссея не дала бажаних результатів — Садовий другий за рівнем довіри з-поміж всіх політиків, Порошенко десь на рівні Гройсмана і Бойка, а понад 70 % громадян України впевнені в тому, що держава йде не туди. Можливо, саме тому цього тижня слідчі ГПУ з Києва прийшли з обшуком до міської ради у справі продажу земельної ділянки філії відомої нідерландської компанії СТР, яка має намір збудувати на околиці міста індустріальний парк.

Як відомо, рішення про це ухвалювала ще минула каденція міськради, але головне ж не це — під документом стоїть автограф бурмистра.

На своїй сторінці у ФБ Генпрокурор Луценко стверджував, що ділянку під парк продали за дуже заниженою ціною. 

«Сьогодні ГПУ провела санкціоновані обшуки у Львівські міськраді. З вилучених документів видно, що у вересні 2015 року Львівською міською радою одному з суб'єктів господарювання було надано в оренду земельну ділянку площею 23 га, нормативно-грошова оцінка якої склала 140 млн. гривень. 
Вже через 3 місяці (у грудні того ж року) землю за особистим підписом голови міськради продали за ціною 52 млн. грн., що на 88 млн. грн. менше її оцінки», — написав генпрокурор 15 листопада.

Згодом виявилося, що йдеться насправді про різні речі. Нормативно-грошова оцінка є для того, щоб здавати землю в оренду, але ж ділянку під індустріальний парк продали на підставі експертної оцінки, як того вимагає закон. Та судячи з поста Луценка, головне — це особистий підпис бурмистра. Подальша юридична перспектива цього провадження тепер вже під великим сумнівом, але проміжних результатів досягнуто — ГПУ показала роботу і всі про це довідалися. З іншого боку, міський голова Львова знову в тонусі, можна його трішки на прапорці поганяти гончаками.

Напевно, саме тому львівський бурмистер та члени його команди так демонстративно відмовляються від розмов про якісь президентські перспективи лідера «Самопомочі».

Дуже показовою є відповідь Садового на запитання ведучого Zaxid.net Live Олега Ониська про те, чи пов'язані обшуки та затримання з його президентськими амбіціями: «Наміри і бажання відкиньте, будь ласка, я працюю міським головою Львова. Наскільки можу, намагаюся робити свою роботу. Ті труднощі забирають багато сили і нервів. Але то є життя, і я розумію, в якій ми живемо країні. Ви, як журналісти, маєте в цьому розбиратися. А ми на цю тему поговоримо за рік відвертіше. Сьогодні не хочу».

Очевидним є те, що міський голова Львова та його політичний проект опинилися у вельми складній ситуації. Боротьба на кількох фронтах виснажує і змушує помилятися. Як показують кілька останніх місяців, порох у порохівницях ще є, але проблеми на головному фронті — у міській раді — поволі досягають критичних позначок. Нещодавні проблеми з наслідками снігопадів досить добре це показали. Передовсім йдеться про кадри, на які Садовий міг би спертися. Бо якщо кілька років тому він міг спокійно присвячуватися стратегічним питанням, полишивши поточну роботу на першого заступника, а отже, зберігаючи імідж чистеньким, то тепер доводиться самому виходити з трамваю і особисто тримати удар.