Перебіг президентських виборів у США масово обговорювали, зокрема й користувачі Twitter'а. Проте часто жодні реальні особи не були причетні до справжніх дописів — за ними ховалося програмне забезпечення, що працює автоматично. Відстеживши мільйони публікацій, зроблених в період передвиборчої кампанії 2016 року, науковці з'ясували: майже 20% твітів писали автори-боти.
Ніде висловлювання та погляди не поширюються так швидко, як у соціальних мережах. Facebook, Twitter і компанія вже перетворилися на гучномовець і барометр суспільних настроїв, а для політиків у передвиборчій боротьбі — на важливий інструмент впливу.
Напередодні виборів у США кандидати та їхні прихильники також використовували соціальні медії, аби привабити потенційних виборців. Але проблема в тому, що ці канали зв'язку не лише підсилюють голоси людей, які свідомо надають перевагу одному з конкурентів — Гілларі Клінтон чи Дональдові Трампу. Вони публікують і дописи про політично важливі події, створені програмами-роботами. Принаймні в Twitter'і це явище виявилося масовим.
«Дописи ботів впливають на публічний дискурс, як ніколи раніше, і можуть поставити під сумнів чесність самих виборів», — вважає Еміліо Феррара (Emilio Ferrara) з Університету Південної Каліфорнії в Лос-Анджелесі.
Комп'ютерні дослідники та їхні колеґи проаналізували близько 20 мільйонів дописів, присвячених виборам у США й опублікованих у період від 16 вересня до 21 жовтня 2016 року. За допомогою алгоритмів вони намагалися з'ясувати, хто ховається за твітами: люди чи роботи.
Результат алгоритмічного вистежування засвідчив: 19 % досліджуваних повідомлень створювали комп'ютерні програми, що працюють автоматично. Йдеться про 3,8 мільйона публікацій. Соціальні роботи працювали з 400 000 індивідуальних профілів, а загалом науковці проаналізували таких 2,8 мільйона.
Цікаво те, що більшість ґенерованих роботами повідомлень позитивно відгукувалися про Дональда Трампа і зміцнювали авторитет кандидата. Натомість твітів, що сприяли б Гілларі Клінтон, було майже вдвічі менше, ще приблизно стільки ж критикували кандидатку від демократів, інформують дослідники.
Чи не найінтенсивніше програми-роботи працювали в штаті Південна Кароліна. Згідно з результатами розвідки, звідти походила більшість фейкових повідомлень про кампанію.
«Діяльність цих ботів може скерувати динаміку політичної дискусії в трьох напрямах, — розповіли Феррера з колеґами напередодні виборів. — По-перше, завдяки їм можна цільово змінювати й перерозподіляти вплив різних акаунтів. По-друге, ці роботи можуть ще більше поляризувати дебати. По-третє, вони можуть інтенсивніше поширювати фальшиві й непідтверджені факти».
Хто є сірим кардиналом, що керує автоматичними програмами, в більшості випадків визначити неможливо, інформують науковці. Та використовувати ботів було б найлегше політичним партіям, місцевому й національному урядам, людям з відповідним обладнанням.
Кілька вкрадених онлайн-картинок, переписана зі вже створених профілів біографія та вигадане ім'я — більше нічого й не потрібно для ідеального маскування. Програми-роботи працюють, зі слів науковців, так хитро, що самостійно твітять або ретвітять, поширюють і коментують дописи. Свій соціальний вплив вони можуть підвищувати завдяки діяльності реальних сторінок, коли нерозпізнаними втручаються в розмови людей.
US-Wahl: Roboter als Meinungsmacher auf Twitter
University of Southern California, 07.11.2016
Зреферувала Соломія Кривенко