Найбільшим результатом минулих проміжних американських виборів стало те, чого не сталося, – "червоної хвилі" реваншу республіканців. О так, GOP – "Велика стара партія" – повернула контроль над нижньою палатою Конґресу, але на проміжних виборах президентська партія завше втрачає: за Трампа республіканці втратили 42 місця в Палаті представників, демократи за Білла Клінтона – 54, за Барака Обами – 63. Ще не пораховані втрати за Байдена оцінюються лише в 10–12 місць – і значною мірою завдяки Дональду Трампу, кажуть навіть республіканські політичні аналітики.
І річ не тільки – а може і не стільки – в популістській аґенді, яку він нав'язував своїй партії, а у його активній участі в партійних праймеріз: основним критерієм висуванця від Республіканської партії мала бути беззастережна лояльність особисто до Трампа, тобто що радикальнішим був кандидат, що сильніше він просував абсурди Трампа про "вкрадені" вибори, то кращі він мав шанси виграти партійну номінацію. У результаті кандидатами від республіканців ставали не ті помірковані, що могли розраховувати на голоси незалежних виборців, а найбільш радикальні, яких підтримали зачаровані магією Трампа учасники партійних праймеріз.
Після 8 листопада Трампова магія розсіюється, ідея перемоги через максимальну поляризацію не пройшла перевірки виборами: програла ціла плеяда особисто Трампом помазаних претендентів – і особливо в тих округах, де прогнозувалися рівні шанси кандидатам двох партій.
Прореспубліканська Wall Street Journal в редакційній статті називає Трампа найбільшим лузером Республіканської партії, вказуючи, що після неочікуваної перемоги над Гілларі Клінтон він завалив вибори і в 2018, і в 2020, і в 2021, і в 2022 роках. І наводить свіжі приклади.
У Нью-Гемпширі підтриманий Трампом республіканець Дон Болдук програв сенатору Меґґі Хассан (44% проти 54%) – у той же час губернатор-республіканець Кріс Сунуну переміг із відривом у 16%.
В Арізоні підтриманий Трампом республіканець Блейк Мастерс програє сенатору Марку Келлі 51% проти 46%. Суперником Мастерса на праймеріз був губернатор штату Дуг Дусі, що у 2018 році переміг з відривом у 14%, але він не підтримував Трампову конспірологію, і Трамп оголосив йому війну; партія втратила сенатора і можливість уже отримати контроль над Сенатом.
У Пенсільванії підтримуваний Трампом республіканець Мехмет Оз програв Джону Феттерману 47% проти 51%, при тому, що Феттерман відверто слабкий кандидат: лівак, підтримує Medicare for All і заборону фрекінґу, а ще пережив інсульт. Проте опонент Оза в праймеріз Девід Маккормік не сказав, що вибори 2020 року були вкрадені, тому Трамп підтримав Оза.
У Джорджії підтриманий Трампом республіканець Гершель Волкер відстає від сенатора Рафаеля Ворнока 49,4% проти 48,5%; у грудні, щоправда, буде другий тур (який і визначить більшість у Сенаті) – але тільки завдяки тому, що лібертаріанець Олівер забрав у демократа свої 2,1%. А от республіканський губернатор Браян Кемп виграв переобрання з перевагою у 8%.
В Огайо підтриманий Трампом республіканець Дж. Венс хоча здобув перемогу над конгресменом Тімом Раяном 53% проти 47%, але порівняно з 26 відсотками переваги губернатора-республіканця Майка ДеВайна це виглядає як мале пиво.
Даг Мастріано, губернатор Пенсільванії, якого Трамп підтримав, програв із розривом 14%.
У Мічигані Трамп допоміг Джону Ґіббсу перемогти конгресмена Пітера Меєра на праймеріз, оскільки Меєр проголосував за його імпічмент. Ґіббс програв із розривом 13%.
Про все це лапідарно висловився ветеран (п'ять каденцій) вашингтонської політики сенатор-республіканець Ліндсі Грем, заявивши в ефірі телеканалу NBC: "Червоної хвилі нема, це факт"; висловився з посмішкою, оскільки публічно не виступав проти Трампа винятково з лояльності до рідної партії.
Деніел Геннінґер, консервативний американський коментатор, констатує: "Якщо ми щось навчилися про сучасну політику США, – то це того, що якщо Трамп буде балотуватися, то фреквенція демократів стрімко зросте. Коаліція, яка стояла за сплеском Трампа 2016 року – від твердого центру до ультраправих, – розпалася".
Тому основний висновок цих виборів: магія Дональда Трампа має свої межі, й уявити, що він повернеться в Білий дім через два роки, стає все важче.
"Ми збираємося вигравати стільки, – сказав якось Трамп, – що вам знудиться вигравати". Можливо, саркастично зауважує WSJ, республіканці нарешті знудяться програвати.
Тому вони звернули свою увагу на Флориду – місце, де республіканці отримали вражаючий успіх. Але не завдяки, а всупереч Трампу, який не підтримував свого колишнього послідовного соратника губернатора Рона Деаантіса, зірка якого починає затьмарювати колишнього президента. Він молодший, прагматичніший, володіє ширшим словниковим запасом – і має амбіції.
Сайт ставок, де експерти голосують грішми, тобто несуть фінансову відповідальність за свої прогнози, ElectionBettingOdds.com, вказує, що шанси Рона Десантіса бути кандидатом на президента від республіканців у 2024 році підскочили на 13%, а шанси Трампа впали на 19%, тобто їхні показники зрівнялися.
Для Джо Байдена це одночасно і файна, і зла новина. Суперництво Десантіса з Трампом розірве Республіканську партію – Трамп уже погрожує компроматом на Десантіса. Але якщо Десантіс зрештою переможе Трампа, Байдену буде важче виграти своє переобрання. А в тому, що він цього прагне, сумнівів майже нема, хоч у 2024 році йому буде вже 82 роки. Вік, втім, турбує Байдена найменше; різні ляпи, що приписуються його нібито деменції, траплялися з ним навіть тоді, коли він був удвічі молодший – такий у нього психологічний типаж. За аурою доброзичливого старушка, яку він випромінює, ховається чіпкий, хитрий гравець.
10.11.2022