Міхеїл Саакашвілі — останній з політиків-чужоземців, запрошених до українського уряду в перший рік президентства Петра Порошенка, що залишався на посаді топ-рівня донедавна. Коли 30 травня 2015 року Порошенко відрекомендовував його на посаді голови Одеської обласної державної адміністрації, то очікувалося, що Саакашвілі повторить на рівні одного реґіону своє леґендарне «грузинське диво». Він мріяв про великі проекти, «новий Батумі», говорив про особливу роль реґіону в Чорноморському поясі, анонсував нищівний бій для корупціонерів і обіцяв наплив інвестицій.
Нині Міхеїл йде у відставку. Він не цілковито задоволений собою. Ще більше він злиться на керівництво української держави, персонально на Петра Порошенка, яке не надало йому достатньої політичної підтримки, що гірше — використало його в українських чварах.
Міхеїл Саакашвілі оголошує про свою відставку
Екс-президентові Грузії від початку було тісно в іпостасі «звичайного» голови ОДА. Він постійно виходив за межі локальної компетенції й плекав бурхливі амбіції щодо впливу на українську політику. Голові ОДА постійно закидали, що він занедбує справи, з котрими в Україні звикло має поратися президентсько-урядовий намісник. Зате в якийсь момент Саакашвілі став символом антикорупційних ініціатив в Україні, брав участь у неформальному змаганні на пост наступника премєєр-міністра Арсенія Яценюка — зрештою, на завершенні спіралі політичної кризи, не знайшов собі місця ані на центральному рівні, ані на локальному. Довелося все змінювати.
Ці нахабні пики
Вранці 7 листопада Міхеїл Саакашвілі зібрав працівників апарату обласної адміністрації для того, щоб записати телезвернення про відставку. Голова ОДА вперше за час української кар'єри публічно виступив із критикою президента Петра Порошенка. На всіх попередніх етапах, хоч би якими складними вони були для нього особисто чи для держави, Міхеїл не критикував Порошенка персонально. Натомість у понеділок Саакашвілі звинуватив голову держави, що президент підтримує на Одещині корупційні клани, а молоді чиновники, котрі прийшли в органи влади, «не лише не отримують захисту, а й є абсолютно беззахисними, тому що влада в Києві напускає на них "пресманів", "гончаренків"».
«Реально в Одеській області президент особисто підтримує два клани: клан бандитський, кримінальний, з убивць 90-х Труханова та "ізмаїльський" корупційний клан Урбанського, і всю владу в області віддали цим двом і ще їхнім союзникам-сепаратистам», — сказав Саакашвілі.
Голова ОДА поскаржився, що вже півроку не може узгодити з Києвом своїх заступників і нових голів районних державних адміністрацій. Так само не міг отримати зі столиці фінансування на ремонт дороги «Одеса–Рені» — «довгобуд», що так і залишився невтіленим. «Мені доводилося, як якомусь монгольському ханові, ставити намети на сміх всьому світу і вибивати жалюгідні копійки. Тоді як вони публікують декларації, де грошей вистачило б на ремонт усіх доріг у цій та ще кількох областях», — гнівався Саакашвілі.
Міхеїл заявив, що саме електронні декларації «цих нахабних пик» були для нього останньою краплею, яка спонукала подати до демісії.
Президент України Петро Порошенко вже заявив, що прийме відставку голови ОДА. «Ми демократична держава, і якщо він прийняв рішення почати політичну кампанію на опозиційному полі, я сподіваюся, завтра уряд підтримає його рішення про відставку з посади голови облдержадміністрації, якщо він вирішив зайнятися політичною активністю», — заявив Порошенко у вівторок в обід.
Президент дорікнув голові ОДА, що чимало реформаторів із Грузії продовжує роботу в Україні і їм нічого не заважає. «Деякі з них і далі успішно працюють в уряді, наприклад, голова Нацполіції Хатія Деканоїдзе, в НАБУ — [Гізо] Углава і багато інших. Деякі люди вирішили змінити сферу діяльності та почати політичну активність в Україні після програшу в грузинських виборах», — Петро Порошенко фактично повторив арґумент Арсена Авакова зі скандального засідання Національної ради реформ минулого року, котре закінчилося жбурлянням склянки у бік голови Одеської ОДА.
Так усе починалося...
Міхеїл Саакашвілі, вже реагуючи на слова Порошенка, сказав, що продовжить політичну боротьбу в Україні. «Всім доведеться звикнути, що я — український політик, і буду здобувати перемоги або зазнавати поразки не в Грузії, а в Україні», — запевнив екс-президент Грузії.
Причина одна: дістало
Експерти, з якими поспілкувався Z, зазначають, що електронні декларації, котрі Міхеїл Саакашвілі називає «останньою краплею» для свого терпіння, не є поважною причиною для відставки. Це крок, спрямований на симпатії виборців, і спроба осідлати резонансну суспільну проблему. «Політика будується на чітких правилах драматургії: мусить бути кульмінація, зав'язка і розв'язка. Якщо на порядку денному нема резонансної теми, то робити серйозний політичний крок — недоцільно. Саакашвілі чекав якогось приводу — думаю, що чекав його віддавна, — і от він пішов, коли були надруковані декларації», — каже політичний експерт Вікторія Подгорна.
Політолог Петро Бурковський додає, що Міхеїл Саакашвілі віддавна знається з українським політикумом, тому не міг побачити у деклараціях чогось несподіваного для себе. «Він керував пострадянською країною, котра мала купу проблем із засиллям корупціонерів, злочинністю, зв'язками між політикумом і криміналітетом — ці проблеми є схожими для наших суспільств. Зважаючи на його політичний досвід, ця фраза про те, що щось могло бути "останньою краплею", є нещирою», — каже Бурковський у коментарі Z.
Вікторія Подгорна вважає, що Міхеїла Саакашвілі підштовхнув до відставки цілий комплекс причин: «Він зрозумів, що не може дотягнути до тієї планки, котру сам собі поставив». Політолог нагадує, що буквально минулого тижня голова ОДА оголосив про закриття в Одесі сучасного Центру надання адміністративних послуг, який був однією з візитівок у його роботі (і який відкривав Петро Порошенко зі словами, що то «один з символів реформ, символів боротьби корупцією»), через наявність нормативно-правових перепон для функціонування такої експериментальної інституції.
«Його крок можна описати одним словом: "Дістало!". Він зрозумів, що прийшов час входити у політичний раж. Він збагнув, що в тих умовах і за тих правил гри він нічого не може зробити, він зовсім недієздатний», — коментує Подгорна.
На її думку, Саакашвілі — «не зручна фіґура ні для президента, ні для будь-якого іншого українського політика». «Він узагалі не вписується в той політичний контекст, яким живе Україна. Він занадто прямолінійний і емоційний, він не підходить для людей, які грають зовсім іншу гру: кулуарну, тиху», — додає Подгорна.
Місія «Яценюк»
У своїх заявах на тему відставки Міхеїл Саакашвілі кілька разів повертався до історії з відстороненням Арсенія Яценюка з посади прем'єр-міністра. Для нього це болючий епізод, пов'язаний з першим великим розчаруванням в Україні і першим усвідомленням персональної зради.
«Коли ми говорили, що ми все змінимо, президент Порошенко мені казав, що йому заважає Яценюк. Ми створили "Рух за очищення" і ми допомогли йому прибрати Яценюка. І чим це закінчилося? Склад Яценюка трохи був посунутий складом президента в цих схемах, і як грабували, так і грабують», — заявив Саакашвілі у своєму понеділковому зверненні.
Саакашвілі в оточенні недругів: біля правої руки — Труханов, біля лівої — Гончаренко
Наприкінці 2015 року Міхеїл Саакашвілі був одним із основних таранів уряду Арсенія Яценюка. Голова ОДА нищівно критикував прем'єр-міністра, тимчасом як Петро Порошенко та фракція БПП дотримувалися негласного перемир'я з «Народним фронтом», а пізніше навіть забезпечили Яценюкові вотум довіри у Верховній Раді. Ситуація в державі виглядала вельми хиткою, і Міхеїла розглядали як можливого лідера для президентської команди на дочасних парламентських виборах. Уявний Блок Саакашвілі в соціологічних опитуваннях випереджав БПП, а сам Міхеїл мав один із найбільш позитивних балансів довіри серед українців.
Коли Яценюка все-таки відсторонили з посади, про Саакашвілі якийсь час говорили як про можливого голову Кабміну. Не справдилося. У квітні, коли визріла номінація для Володимира Гройсмана та його політичного уряду, Саакашвілі закликав Верховну Раду не підтримувати Кабмін, «який засадничо буде корумпованим». «Ми вимагаємо передусім припинити цей "міжсобійчик" і "договірняк", який ведеться за уряд», — закликав голова Одеської ОДА.
Міхеїл Саакашвілі був розчарований не лише своїм місцем у прем'єріаді, а й тим, що його команда почала зазнавати утисків. У квітні голова ОДА оприлюднив свої вимоги до президента: дати персональну оцінку звільненню Давида Сакварелідзе з прокуратури, припинити цькування реформаторів, очистити правоохоронні органи на Одещині, дати згоду на кримінальні справи проти міського голови Одеси Труханова та інших одіозних місцевих політиків, «реально розпочати реформи».
Сьогодні Міхеїл Саакашвілі зізнається, що саме тоді він був готовий іти у відставку. «Президент прекрасно знає, що я хотів піти у відставку ще півроку тому, але він мене умовив залишитися обіцянкою реформ. Просто цього разу я вже не був схильний вірити обіцянкам», — пояснив свою мотивацію екс-президент Грузії.
Чи «Рух» іще рухається?
Народний депутат Мустафа Найєм заявив на тлі резиґнації Міхеїла Саакашвілі, що саме переговори голови ОДА з Адміністрацією Президента півроку тому стали на заваді об'єднанню партії «Демократичний альянс» та «Руху за очищення» (партія «Хвиля»). «На Банковій вдалося вмовити губернатора не форсувати цей процес, відтак результати багатоденних переговорів були перекреслені, а проект заморожений», — розповів Найєм, один із лідерів «Демальянсу».
Мустафа стверджує, що Саакашвілі добре усвідомлював, що за його плечима «провадяться ігри» і голову ОДА намагаються використати — «спершу як таран проти Арсенія Яценюка, пізніше як локомотив для альтернативного політичного проекту».
«Сподіваюся, відставка — це щирий крок, який допоможе Міхеїлу Саакашвілі збагнути, чого він хоче насправді, й використати свою політичну вагу у правильних цілях», — прокоментував Найєм.
Саакашвілі в момент найбільшої популярності руху
Якщо весною рейтинґ умовного Блоку Саакашвілі сягав 10 %, то останнє соціологічне опитування показує для партії «Хвиля» лише 1 % (можливо, додатковою причиною є слабка знайомість виборців із цим брендом).
Петро Бурковський вважає, що рейтинґовий злет Саакашвілі був зумовлений гостротою тодішнього моменту — існував ризик дочасних виборів. «Міхеїл Саакашвілі мав дуже добрі стартові позиції, бо був вакуум довіри до наявних політичних лідерів, також існувала імовірність виборів. Щойно сформували новий уряд, то питання виборів відпало — і це відразу позначилося на рейтинґах усіх політичних сил. У такі періоди виборці вважають, що їм нема сенсу висловлювати свої електоральні преференції. Це вплинуло і на позиції партії Саакашвілі, котра позиціонувалася як новий молодий проект», — пояснює Бурковський.
На його думку, ще однією причиною падіння рейтинґу Саакашвілі є те, що він став об'єктом масової медійної атаки від недругів. Тут окремо треба згадати про кампанію медіа-холдинґу Ігоря Коломойського, особливо телеканалу «1+1». «Коли не маєш достатньо політичної підтримки, а на тебе постійно йде шквал неґативу, то втримати позиції дуже важко. Частково відповідальність лежить на ньому особисто. Він узявся за багато напрямків одразу, але жоден не довів до кінця. Розпорошення зусиль при раптовій зміні політичної кон'юнктури спричинило до того, що він залишився на самоті», — констатує Бурковський.
Експерт вважає, що Міхеїлові Саакашвілі буде важко відвоювати свої попередні позиції. «Він має всі можливості, щоб зберегти ядро прихильників. Але для того, щоб повернути попередні позиції, доведеться не лише старатися самому, а й вдало використовувати помилки своїх опонентів (можливо, це буде новий корупційний скандал), щоб перейти в атаку», — вважає Бурковський.
Вікторія Подгорна певна, що якщо Міхеїл Саакашвілі хоче розвинути політичну кар'єру в Україні, то мусить набутися послідовності. «Український виборець є доволі консервативним. Він нормально сприймає емоційність, але цінує не просто емоційний сплеск — а послідовність у кроках, коли за емоціями стоять реальні дії. Люди розчаровані, бо побачили якісь політичні ігри, а не реальну боротьбу з корупцією [яку анонсував Саакашвілі]. Фактично те, що робив Саакашвілі, це була робота не з суспільством, а з політичними елітами. Якщо він хоче результату, то мусить звертатися до суспільства», — резюмує експерт.
08.11.2016