Ми одержали цїкаве та рідке виданє, недоступне для ширшої публики, але варте того, щоби про нього знав і наш загал. Є се "Розвага"— калєндар полонених Українцїв на роки 1916 і 1917, виданий в однім із таборів російських полонених вояків-Українцїв. "Розвага" — велика книжка на 344 ст. 8о складана з працї самих полонених і видрукована у примітивній ручній друкарнї. Є в нїй і вірші, і оповіданя, і спомини, і статї на всякі теми, — взагалї зміст книжки дуже ріжносторонний і цїкавий. Є се правдива памяткова книга роботи "Союза визволеня України" в таборах полонених. Відкриваєть ся калєндар статею О. Чемари "Хто ми" (ст. 38—46), в котрій подані найконечнїйші відомости про Україну й український народ.
За нею слїд згадати про більшу статю Г. Трутня "Розвиток національно-полїтичного житя на Українї" ст. 74—91, в якій коротко, але досить докладно розказана історія новійшого руху на рос. Українї від відроженя до нашого часу. По короткім історичнім вступі йдуть такі роздїли: 1) Лїтературне відродженє, 2) Кирило-Методієвське брацтво, 3) Національне житє в 50—70 рр., 4) Драгоманів (з портретом), 5) Національно-революційні партії, 6) Український рух від 1905 р. до війни і 7) Союз визволеня України. Далї відмітимо статї Д. Гаркуші "Боротьба за землю", ст. 159-168 — домаганя укр. селянства й погляди укр. партій на аґрарну справу, І. Павлюка "Як нам бути й чого домагати ся, коли повернемо до дому", ст. 236—246, яка трактує про національно-українські обовязки полонених супроти рідної України по поворотї з війни до дому, І. Лівобережця "Жидівське питанє на Українї", де виясняєть ся жидівська справа з поступового укр. погляду.
Є також у калєндарі статї на економічні теми, як ст.: Я. Галайди, "Із історії хлїборобства", Л. Маркіяновича, "Як добути з малого господарства великий дохід", Я. Рійка "Бжільництво на Українї", дві статї П. Ставенка, "Що таке кооперація", та "Про кооперації за кордоном і на Українї". Поза тим є статї про театр, про кобзу і кобзарів, про школи на Українї, національний герб то що.
Дуже цїкавий віддїл споминів, як от. І. Лївобережця "Зі спогадів про лубенських "Союзників і Ко" — про подвиги чорносотенцїв у 1903—1905 рр. у Лубнях на Полтавщинї, статя варта сторінок українського "Билого", І. Надднїпрянця "Крівавий день" (про погром), П. Виборця, "Як я перевів вибори" (до 4-ої Думи), Я. Галайди, "Мобілїзація". З часів війни має цїлий ряд інтересних оповідань, на пр. Я. Янченка "Великдень у Львові" (зі споминів з часу рос. окупації). П. Сохи "Кинула свій край" (картинка з житя волинських утїкачів), Л. Маркіяновича "Полковник Августов", Г. Червоного "Зустріч" (Українця салдата з полоненим Українцем, австр. офіциром). Цїкаві побутові малюнки з таборового житя: Г. Червоного "Москаль наглив" і "Америка виручає", та В. Кобки "Утїк і не оглянув ся".
Всї ті оповіданя варті передруку в нашій пресї. З численних віршів заслугує на увагу невеличкий, але гарний вірш П. Сохи "У хатї" (картина з війни) і М. Стратийчука "Зустріли ся" — про зустріч рос. і австр. Українцїв на полї бою.
Поза тим у калєндарі є ряд загально-інформаційних статейок і заміток: Вкінцї помїщена ширша статя "Що кождий Українець повинен прочитати з рідного письменства". Сумна хронїка: 1) "Наші національні втрати за час теперішної війни" — короткі некрольоги визначних укр. дїячів, що померли в 1914—1916 рр. і 2) Спис полонених табору, що покінчили житє в полонї.
Прикрашають книжку численні образки, між ними деякі пера таборового артиста. Йому ж належить і гарний титуловий рисунок на окладинцї.
Взагалї цїлий калєндар робить дуже симпатичне вражінє і свідчить, що наші земляки не стратили даром часу в полонї, а богато чого научили ся й вернуть домів свідомими народними робітниками.
[Дїло]