У Львові почали широку кампанію, метою якої є поліпшення стану справ у пологових будинках міста та області. Громадські активісти та міські депутати наполягають на змінах, бо те, що львівські пологові не відповідають запитам часу, — очевидний факт. Чиновники ніби й готові на цю тему говорити, але радше дискутують, мовляв, не все так погано і не треба перебільшувати проблему.
Смерть дитини як каталізатор
На початку жовтня цього року в пологовому відділенні львівської комунальної лікарні №3 на вул. Раппапорта народилась мертвою дівчинка Поліна Стронціцька. Мати звинувачує у смерті дитини лікарку через те, що та нібито дала їй «неправильну» таблетку. Лікарку Оксану Колодій на час розслідування відсторонили від роботи і перевели на роботу в жіночу консультацію. Сам пологовий від 17 жовтня і до 8 листопада — на плановій профілактиці.
Акція протесту львівських породіль під будівлею облдержадміністрації
Що саме стало причиною смерті дівчинки, мають сказати слідчі й суд. Наразі є лише висновки лікарської комісії.
«Зараз ведеться слідство, і це вже остання інстанція, яка дасть висновок. Вони передадуть справу до суду, і там ухвалять рішення. Це єдиний цивілізований шлях. Управління охорони здоров'я ЛМР створило комісію, до якої увійшли досвідчені фахівці акушерства та гінекології з різних стаціонарів міста Львова. Комісія аналізувала копії медичних документів, а також усні та письмові пояснення осіб, причетних до цього випадку. Комісії не вдалось зустрітись з мамою дитини, оскільки вона від зустрічі відмовилась. За аналізом медичної документації та пояснень комісія констатувала, що на етапі жіночої консультації медична допомога надавалась відповідно до існуючих нормативно-правових актів і порушень не виявлено. На етапі надання стаціонарної допомоги допомога надавалась відповідно до вимог, протоколів та наказів. Причини антенатальної загибелі плоду комісія не може встановити без заключення судово-медичної експертизи. Своєю чергою, експертиза свої висновки надає тільки слідству», — розповів Z начальник управління охорони здоров'я ЛМР Володимир Зуб, який, як з'ясувалося, або не володіє інформацією повністю, або не цілком щирий коли говорить про спілкування з мамою, в якої народилася мертва дівчинка. "Хочу зазначити, що єдиний раз мене запросила на зустріч п. Ірина Слічна. Від зустрічі я не відмовлялась, а повідомила завчасно її про те, що я з температурою і погіршилось самопочуття. Більше ні на які комісії я запрошена не була. Всі комісії, які проходили по моїй справі були в мою відсутність", - повідомила Z Тетяна Стронціцька.
Торік у Львові зафіксували 32 випадки мертвонародження. За 9 місяців цього року — 23 випадки. Але предметом розслідування, зі слів очільника міської медицини, вони не ставали. «У різних випадках є різні причини. Специфіка цього випадку у тому, що цього ніби не повинно було статись. В багатьох випадках смерть можна передбачити, наприклад, якщо мати під час вагітності переносить важку хворобу», — пояснює Володимир Зуб.
Трагедія однієї родини спонукала багатьох звернути увагу на львівські пологові і навіть вийти з пікетом під стіни ЛОДА.
«Перший раз в житті піду в понеділок на пікет... Чому? Бо так бути більше не може... Смерть Полінки — це наслідок катастрофи, у якій перебувають всі пологові будинки Львова. Ліжка на коридорах, по 6–8 жінок в палатах, вода по годинах, старі матраси, грибок, жахливі туалети, а головне — "конвеєр", хамство і зверхність... У нас Європа чи зона АТО? Так бути більше не може... Треба просто прийти», — написала у себе на ФБ молода мама Наталка Міхнова.
Після пікету депутати та громадські активісти ініціювали обговорення в соцмережах та у стінах Львівської міської ради. Питання: які основні проблеми є у львівських пологових і як зробити ці заклади кращими?
13 проблем пологових
Наталка Міхнова — одна з тих, хто прийшов на пікет. Рік тому вона народила донечку. Однак для пологів обрала не Львів, а сусідній Луцьк.
«Під час вагітності мені кілька людей говорили, що в Луцьку є хороший пологовий. Спершу я була скептична, але потім мені його порадила моя лікарка. При цьому вона не радила конкретного лікаря, а просто пологовий. І я поїхала народжувати туди, хоча там немає ні родини, ні друзів», — розповідає Наталка Міхнова.
Один з головних позитивів, каже вона, у тому, що там немає домовлянь з лікарями, а отже, і тотального вимагання грошей за пологи. Зробити це вдалось одним політичним рішенням — забороною виходити не у свою зміну. Другий позитив — комфортні умови: душові й туалети в дуже доброму стані, палати максимум на дві–три особи, постійно є гаряча вода, кафе на території пологового тощо. Третій позитив — ставлення до жінки і проведення пологів. Як приклад Наталка Міхнова наводить кнопки екстреного виклику лікарів, сучасні методики акушерства. Загалом вона виділила 15 позитивів Луцького пологового будинку.
Клацніть для збільшення
Сьогодні Наталка активна учасниця руху щодо поліпшення львівських пологових, яких у місті працює загалом три: два міської комунальної власності (на вул. Мечнікова та вул. Раппапорта) і один — обласної (обласна клінічна лікарня). Ще один обласний перинатальний центр закрили на реконструкцію у вересні 2013 року, але через брак грошей її не завершили й досі.
Кілька тижнів у групі «Батьківство» на ФБ (понад 13 тисяч учасників) тривало обговорення проблемних пунктів. За перші ж дні на опитування відгукнулось більше 400 осіб і лише 5 коментарів щодо роботи львівських пологових були позитивні. Усі коментатори, кажуть активісти, дуже різні люди, які зіштовхнулись з подібними проблемами під час пологів. Більшість нарікань — на умови, натомість докорів лікарям порівняно мало. Після обговорення громадськість навіть сформувала план дій і чітко описала результат, який хоче бачити. Свої вимоги активісти оприлюднили в соціальній мережі й надіслали офіційними листами в ЛОДА і ЛМР.
«Тепер м'яч — на полі чиновників та лікарів. Чекатимемо на реакцію», — написала Наталка Міхнова. Вона вважає, що для вирішення абсолютної більшості проблем не треба реформ законодавства чи надвеликих коштів, головне — бажання змінювати. Найменше скарг, кажуть, на пологовий на Мечнікова, більше — на Раппапорта та медінститут.
Львів'янка Наталя Міхнова народжувати свою дитину поїхала до Луцька
П'ять найперших вимог щодо наведення ладу в пологових будинках міста такі:
1) цілодобове постачання гарячої води у всіх пологових відділеннях;
2) негайне і належне опорядження душових та туалетів;
3) заборона розміщення ліжок на коридорах;
4) дотримання 2-годинного «теплового ланцюжка»;
5) припинення хамства молодшого медичного персоналу.
На переконання батьків, є багато проблем, вирішення яких не потребують жодних коштів. Як приклад активістки наводять недотримання теплового ланцюжка у львівських пологових будинках. Йдеться про те, що після народження дитина має дві години бути з мамою (або ж татом). Натомість у нас вже після 15–20 хвилин немовля забирають від батьків. Для Наталки Міхнової очевидно, що тут вистачило б додаткового наказу від керівників медицини міста та області. Такий наказ треба було б максимально оприлюднити, а за невиконання — давати догани.
«Ми не хочемо перекреслити роботу лікарів чи управлінь охорони здоров'я. Зміни є, але час йде вперед, і якщо в мам є такий великий запит на прості речі, треба піти назустріч», — наполягає Наталка Міхнова.
Володимир Зуб: «Мені не соромно за умови, які є в пологових»
Про проблеми пологових та пропозиції громадськості головний медик Львова Володимир Зуб говорить дуже емоційно. Він стверджує: випадків, коли на пологах все добре, — більшість, просто люди про це не говорять. Тому чути здебільшого голоси тих, хто невдоволений.
Чиновник дорікає активістам, що вони не говорять про позитиви Львова. Як-от щорічне зниження смертності немовлят.
«Щороку у Львові зменшується малюкова смертність. Але часто це нікого не цікавить. У будь-якому пологовому будь-якої країни світу є поняття дитячої смертності. Це і перинатальна смертність — показники, які характеризують роботу акушерсько-гінекологічної і дитячої служби. Наш показник кращий, ніж в середньому по Україні. Коли я починав працювати, більше 10 років тому, було 60 малюкових смертей за рік, торік же їх було 55, у 2014-му — 52. Наш показник — 6,1–6,2 %. Цього року — 5,8 %. У тому ж Луцьку ці показники гірші, аніж у нас», — наголошує Володимир Зуб.
З його слів, кожен випадок смерті в міському управлінні розглядають окремо. За час своєї роботи посадовець пригадує лише два випадки, коли батьки подавали матеріали щодо смертей малюків у правоохоронні органи і за цими матеріалами провадилися розслідування. Це справи останніх двох років, розслідування тривають.
«Лікарі помиляються в будь-якій країні, і цього не уникнути. Приклади описані в книзі відомого англійського нейрохірурга Генрі Марша. У всьому світі за помилки лікарів не судять. Можуть бути накладені фінансові відшкодування за рішенням суду на лікарню. Але в нас бояться про це дискутувати, на відміну від Заходу. У нас суспільство ще цього не розуміє і не хоче про це говорити», — каже Володимир Зуб.
У міському управлінні про багато проблем знають і запевняють, що їх вирішення не завжди легке. Разом з тим звинувачують активістів в перебільшенні проблеми.
«Половина того, про що говорять, не відповідає дійсності. Ще з 2008 року ми почали реформи. Вже тоді у нас були ліжка-трансформери та індивідуальні пологові зали. Ми все робили, і ремонтували поступово. І сьогодні мені не соромно за умови, які є в пологових. Найбільша проблема — це люди. Жаліються на санітарок, які хамлять, можливо, на лікаря, що вимагає гроші. Хоча я знаю, що не особливо вимагають. Родичі самі дають. Така практика у Львові є дуже давно, — зазначає Володимир Зуб. І додає: — Мені би найбільше хотілось, щоб працівники чесно виконували свою роботу».
Діалог можливий?
«Я попросив, щоб мені передали усі матеріали. Ми все уважно вивчимо. Що з цього буде доцільним, буде впроваджено», — пообіцяв головний медик міста.
На пропозиції громадськості чекають і в обласному департаменті охорони здоров'я. Зі слів в. о. директора департаменту Ірини Микичак, офіційно оформленого бачення громадськості вони наразі не отримали.
«В багатьох випадках чиновники в діалозі займають очікувальну позицію. Ми озвучуємо проблему, вони кажуть, що знають про неї, але бачать перешкоди і не завжди хочуть їх усувати. Наприклад, говоримо про те, що гарячу воду на Раппапорта подають за графіком лише кілька годин на добу. Пан Зуб каже, аби її включити, потрібні гроші, а отже, треба звільнити частину персоналу. Але чому не шукати інших шляхів, чому не виступити перед депутатами і не сказати, що для цього потрібно 300 тисяч гривень? Я не думаю, що депутати відмовлять у такому важливому питанні. Але спроб не було», — констатує Наталка Міхнова.
За тему пологових Львова взялись і депутати міської ради. За зверненням ГО «Батьки в дії», яка також вже не перший місяць порушує ці питання, гуманітарна комісія ЛМР спільно з начальниками та головними лікарями відвідають 4 листопада Луцький пологовий будинок, а потім почнуть перевірку львівських.
ДЛЯ ДОВІДКИ
Зі скаргами та пропозиціями щодо роботи медичного персоналу пологових відділень Львівщини можна звертатись за телефоном: +38 (032) 276-45-92.
04.11.2016