після найновійших вістей, які ми старали cя зібрати — в остатних часах предприняв чимало річей, для розвою єго дуже користних.

 

Директор и. Иван Биберович (мимо клопоту родинного — недуги сина) енерґічно старає ся о зараду різним нинїшним недогідностям.

 

Як відомо нашим читателям, дирекція оповістила відозву до молодого жіноцтва руского, щоби маючі условія (приятну зверхність і добрий голос) зголошували ся на кандидаток на артистки нашого театру. Можна сподївати ся, що знайдуть ся такі Русинки, бо бувають у нас дївчата сироти або убогі, що, замість бути тягаром родинї, могли би на рускій сценї честно заробити собі на удержанє і якійсь гріш зложити. A cпpaведливо замітив вчора наш Вп. дописуватель з Городенки, що вже раз повинен уступити пересуд, мов-би то званє "актора" чи "акторки" було якесь не поважне, — противно, оно дужо поважне, хиба що яка одиниця сама, своїм поведенєм, уймає собі поваги. Солідного житєм a совістного трудом артиста, а так само і артистку цїлий світ поважає і цїнить их заслуги для суспільности.

 

Дальше треба піднести, що дирекція заанґажувала тенора співака п. Карпиньского і він уже в Городенцї виступав в "Запорожци за Дунаєм" і в "Баронї циганьскім". П. Карпиньскій виступав уже давнїйше на нашій сценї, а опісля продукував ся і на сценї Скарбківскій у Львові. П. Карпиньскій має теноровий голос гарний. Давнїйшими часами не доставало єму лише рухів; може бути, що тепер під тим взглядом виправив ся. Заанґажованє п. Карпиньского принесе полекшу співакови п. Ольшаньскому, — зможуть ролями подїлитись. В "Різдвяній ночи", опері Лисенка, виступить в Коломиї п. Карпиньскій в роли Вакули (а п. Борковскій в роли старого козака).

 

З новостей відограє наш театр по раз першій підчас побуту в Коломиї штуки "Мартин Боруля", комедію Карпенка-Kapoгo і "Пилип Музика" Янчука (автора штуки "Вихованець", котра, грана в сїм роцї по різних містах Галичини, всюда здобула собі незвичайну симпатію). До "Мартина Борулї" і "Пилипа Музики" стараєся дирекція о нові декорації.

 

Кромі повисших двох штук, уже вивчених артистами, приготовляють ся дальші дві новости, а именно: "Цирулик Севільскій" опера Россінього і "Утрачений рай" драмат Фульдого, до котрого темат взятий з интересуючого нинї живо цїлий культурний світ питаня соціяльного робітничого.

 

Нинїшний режісер нашого театру п. Янович, на котрого всї покладають великі надїї, — і тїшимо ся, що вже вчерашна допись з Коломиї підносить труд п. Яновича — привіз из Россії від тамошних україньских труп театральних взірцї мужеских і жіночих україньских костюмів. Для виготовленя жіночих костюмів замовила вже дирекція потрібний матеріял в "Гуцульскій Спілцї" в Коломиї. Дуже се добре, бо дотеперішні україньскі костюми на рускій сценї не були етноґрафічно вірні, на що знатоки нераз звертали увагу.

 

Дальше з великою приятностію годить ся піднести факт, що — як довідуємось — персонал нашого театру постановив завязати свою читальню на статутах і статути мав уже відослати до намістництва для потвердженя. Читальня, розумно поведена, богато зможе причинитись до фахового і загального образованя наших артистів і артисток, у Русинів і Русинок скріпляти почутє народне і патріотизм, a кромі того піддержувати згідність, приязність і солідарність персоналу театрального.

 

До Львова прибуде наш театр аж в зимі з початком великого посту.

 

При нагодї згадаємо також, що на конкурс розписаний видїлом краєвим на рускі штуки драматичні для одержаня трех премій (300, 250 і 200 зр.) вплинуло — як довідуємось — кілька штук до видїлу краєвого. Речинець уже скінчив ся з кінцем вересня, а до розсудженя приступить комісія в грудни с. р.

 

[Дѣло]

14.10.1891