Детективи Національного антикорупційного бюро України припинили заповнення електронних декларації через те, що форма декларації онлайн-реєстру не відповідає тій, що була затверджена НАЗК.
Про це повідомив директор НАБУ Артем Ситник у коментарі "Українській правді", відповідаючи на питання, чому лише 10 детективів наразі подали свої електронні декларації.
"Детективи НАБУ почали заповнювати електронні декларації 1 вересня, як вимагає законодавство. Втім, при заповнені було виявлено низку невідповідностей чинної форми декларації тій, що була затверджена НАЗК раніше. Відтак, леґітимність таких заповнених електронних декларацій – під питанням", – ствердив Ситник.
"Позаяк для НАБУ дотримання закону є базовою засадою, якою керуються всі співробітники бюро, ми вирішили зачекати до того моменту, як НАЗК унормує питання невідповідностей у формі декларації. Тож щойно розбіжності й технічні нюанси в роботі електронного декларування будуть виправлені, працівники НАБУ виконають свій законний обов’язок й прозвітують перед суспільством про свої доходи й видатки", – пообіцяв директор бюро.
Ситник наголосив, що внормувати вимоги до е-декларування треба негайно. "Лише за цієї умови НАБУ та НАЗК отримають правові підстави для аналізу поданих декларацій на предмет наявності в них ознак адміністративних чи кримінальних правопорушень", – заявив керівник НАБУ.
Він додав, що невідповідність декларацій належним вимогам може унеможливити притягнення декларантів до відповідальності.
Керівник Центру протидії корупції Віталій Шабунін підтвердив, що нинішня форма е-декларацій має недоліки. "Проблема технічна і вирішується притомними "айтішниками" упродовж доби. Проте якщо її не вирішити, покарати чиновника за брехню в декларації стає майже неможливо", – зазначив Шабунін на своїй сторінці у Facebook.
Шабунін наголосив, що ще 13 вересня коаліція організацій "Реанімаційний пакет реформ" виступила з публічною заявою, в котрій закликала виправити помилки системи.
"Варто зазначити, що система від 15 серпня, яка працювала у дослідній експлуатації (і не мала сертифікату Держспецзв'язку, – "Z"), цих недоліків не мала. Проблеми з’явилися після її «доопрацювання» Державним науково-дослідним інститутом спеціального зв’язку та захисту інформації КПІ", – наголосили у "РПР".
Згідно з висновками експертів, критичними недоліками системи є:
- система дозволяє суб’єкту декларування подати кілька декларацій за один і той самий звітний період;
- у системі неправильно встановлено розмір мінімальної заробітної плати, що використовується для вирахування порогів декларування. Там встановлено нинішній розмір у 1450 грн. (діє з 1 травня 2016 року), натомість має бути станом на 1 січня звітного року (1218 грн. для 2015 року, 1378 грн. для повідомлень про суттєві зміни в майновому стані, що подаються в 2016 році);
- система вказує на помилки при заповненні полів форми, однак це не перешкоджає зберегти заповнену з помилками форму декларації як чернетку. Це також може означати, що чернетка з критичними помилками або незаповненими відомостями у блокуючих полях може бути подана як декларація;
- стала недоступною контекстна довідка-підказка щодо заповнення розділів форми;
- вилучено мінімально необхідну перевірку на коректність даних:
- є можливість вказувати негативні суми та відсотки, подавати декларації за будь-який рік тощо.
"Наявність перелічених проблем може призвести до некоректного заповнення декларацій, що матиме негативні наслідки та може практично унеможливити використання електронного декларування для запобігання корупції... Це у підсумку може ускладнити або унеможливити притягнення відповідних осіб до кримінальної, адміністративної чи дисциплінарної відповідальності", – йшлося у заяві "РПР" за 13 вересня.
06.10.2016