Ними стали француз Жан-П'єр Суваж (Jean-Pierre Sauvage), шотландець Джеймс Фрейзер Стоддарт (Fraser Stoddart) і голландець Бернард Ферінга (Bernard Feringa).
Відповідне оголошення члени Нобелівського комітету зробили на спеціальній прес-конференції в Стокгольмській філармонії у середу, 5 жовтня.
Як вказано в прес-релізі на сайті Нобелівського комітету, премію 2016 року в галузі хімії присуджено за «за проектування і синтез молекулярних машин».
Молекулярні машини – це пристрої, що маніпулюють одинокими атомами і молекулами. Вони можуть переносити їх з одного місця на інше, зближувати, щоб між ними утворився хімічний зв'язок, або розтягувати, щоб хімічний зв'язок розірвався. Розмір молекулярної машини становить близько декількох нанометрів.
Серед перспективних напрямків застосування таких машин – передовсім молекулярна хірургія. Їх можна буде використати для цільової доставки препаратів (наприклад, всередину ракової пухлини, куди звичайні ліки майже не проникають), для корекції розлаштованих біохімічних функцій організму тощо.
Нобелівська премія з хімії була заснована ще 1901 року. Першим її лауреатом став Якоб Гендрік Вант-Гофф в знак визнання величезної важливості відкриття законів хімічної динаміки і осмотичного тиску в розчинах.
Минулого року Нобелівської премії з хімії удостоїлися Томас Ліндал (Tomas Lindahl), Пол Модріч (Paul L. Modrich) і Азіз Санджар (Aziz Sancar). Троє вчених незалежно один від одного описали три різні механізми репарації ДНК.
05.10.2016