Смерть було зафіксовано в ніч на середу, 28 вересня, в шпиталі Тель-Авіва після перенесеного два тижні тому інсульту на 94 році життя.
Колишній президент і екс-прем'єр, лауреат Нобелівської премії миру Шимон Перес був одним з найвпливовіших політиків Ізраїлю і найстарішим екс-главою держави в світі.
Шимон Перес народився в 1923 році в єврейському селі Вишнево, розташованому на тодішній території Польщі (зараз – Білорусь). Коли йому виповнилося 11 років, батьки переїхали до Палестини.
Шимон Перес з юних літ цікавився політикою. Він вступив в партію-попередницю «Аводи» і з часом став довіреною особою першого прем’єр-міністра Ізраїлю Давида Бен-Гуріона.
1948 року Перес став одним з батьків-засновників Ізраїлю. Він присвятив політиці практично все своє життя і за час політичної кар'єри очолював майже всі ключові міністерства країни.
1970 року Перес став міністром транспорту і комунікацій, а через чотири роки – міністром оборони. Перебуваючи на цій посаді, Перес схвалив будівництво першого ізраїльського поселення на західному березі річки Йордан. Потім глава уряду Іцхак Рабин подав у відставку, передавши Пересу свої повноваження на декілька місяців, до перевиборів.
З 1977 до 1992 року Перес очолював партію «Авода», з 1986 до 2002 року він тричі обіймав посаду міністра закордонних справ.
Шимон Перес став одним з архітекторів мирної угоди, укладеної в Осло 1992 року. За ці зусилля він разом з Іцхаком Рабином і палестинським лідером Ясиром Арафатом був удостоєний Нобелівської премії миру. Коли 1995 року Рабин був убитий, Перес знову на деякий час очолив ізраїльський уряд.
У 2000 році Перес у віці 84 років висунув свою кандидатуру на посаду президента. Однак на голосуванні несподівано здобув перемогу новачок в політиці Моше Кацав. «Перес лідирує в опитуваннях, але ніколи – на виборах», - кепкували ізраїльські ЗМІ. Коли Кацав 2007 року був змушений піти у відставку через звинувачення в сексуальних домаганнях, дорога до посади глави держави для Переса знову звільнилася. Він перебував на цій посаді до липня 2014 року.