Збомбардований мир

Спроба США і Росії домовитися про перемир'я в Сирії провалилася. Багатостраждальне Алеппо знову зазнає масованих авіаударів  з боку російської та асадівської авіації. Сирійський вузол заплутався ще дужче.

Хоча здавалося, що от-от ситуація може піти оптимістичним сценарієм. Дев’ятого вересня світові інформаційні аґенції подавали радісні реляції, що після тривалих перемовин у Женеві американський держсекретар Джон Керрі і російський міністр закордонних справ Сергій Лавров зуміли узгодити свої позиції щодо сирійського врегулювання. 

У чому полягала суть домовленості Вашингтон і Москва. По-перше, звісно, припинення вогню союзниками Сполучених Штатів у Сирії та урядовими військами сирійського президента Башара Асада. Відсутність стрілянини дозволило б гуманітарним організаціям довести продовольство та інші необхідні речі цивільному населенню в охоплених війною районах. Адже, наприклад, в місті Алеппо, справа вже доходила до гуманітарної катастрофи.

По-друге, якщо б перемир'я протривало бодай тиждень, то справа б навіть дійшла до спільної воєнної акції росіян і американців проти терористичних угруповань. Мова йде про загони «Ісламської держави» та місцевих осередків «Аль-Каїди». Але якщо з ІДІЛ все більш-менш зрозуміло, то з організаціями, які можна залічити до «Аль-Каїди» могли б виникнути проблеми. Справа в тому, що послідовників Бен Ладена в Сирії є цілий спектр. Частина з них схиляється до співпраці з проамериканською поміркованою опозицією, частина, як от «Джебхат Ан-Нусра» – тяжіє до ІДІЛ. Чи вдалося б їх точно ідентифікувати й сепарувати – велике питання. Хоча на даний момент воно вже не актуальне.

Перемир'я зірване й ситуація стала навіть гіршою, ніж була до домовленості в Женеві. 17 вересня американська авіація здійснила атаку на позиції урядової сирійської армії, прийнявши її помилково за загони бойовиків-терористів. У Росії ж не вірять виправдовуванням американців і вважають, що ця атака була зумисною.

Остаточно ж поховав женевські домовленості напад на гуманітарну колону ООН 19 вересня. Колона, сформована за допомогою ООН та національного товариства сирійського Арабського Червоного Півмісяця (SARC),  зазнала авіаудару, коли рухалася в місто Урум аль-Кубра на південний захід від міста Алеппо на допомогу приблизно 78 тисячам ізольованих цивільних мешканців. Авіабомбами було пошкоджено або знищено щонайменше 18 з 31 вантажівки. Внаслідок авіаудару загинуло щонайменше 20 людей, в основному водії і співробітники SARC.

Вашингтон зразу ж звинуватив у нападі на колону російську або сирійську урядову авіацію. Адже в сирійських повстанців – що в поміркованих, що в джихадистів – немає ні бойових літаків, ні гелікоптерів.

Росія заперечує свою причетність до цього інциденту, який так чи інакше можна назвати воєнним злочином, відповідати за нього раніше чи пізніше доведеться в Гаазі.  Москва придумує найрізноманітніші версії того, що сталося, аби лишень відвести від себе підозри. І ситуація тут дуже нагадує трагедію з малайзійським авіалайнером збитим над Донбасом.

Як дослідили експерти розслідувальної групи Conflict Intelligence Team (CIT), один з прихильників Асада буквально через години після бомбардування колони написав у Twitter’і, що, за інформацією, яку він отримав від бійців проасадівского ополчення «Бригади "Баас"», російська авіація знищила поблизу Алеппо колону терористів «Джебхат Фатах аш-Шам» з боєприпасами і зброєю. Утім відомо, що жодна інша колона, окрім гумконвою ООН, того вечора не зазнавала нападу. Тож з високою ймовірністю можна стверджувати, що його джерело помилилося щодо приналежності колони, і насправді російська авіація знищила не терористів, а саме колону з гуманітарним вантажем.

Пригадаймо, як аналогічним чином «спалилися» проросійські бойовики на Донбасі, сприйнявши збитий рейс МН-17 за військово-транспортний літак ЗС України й написавши про це в соцмережах.

Далі Москва намагалася придумати найрізноманітніші версії інциденту. Представники Міноборони Росії один наперед одного почали заявляти, що колона зазнала не авіаційного удару (який прямо веде до Москви), а артилерійського. Утім і ця версія досить швидко була розбита експертами-розслідувальниками з Bellingcat. Вони довели, що на місці інциденту найдено фрагмент осколково-фугасної авіабомби ОФАБ-250-270 – некерованої бомби радянського, а пізніше – російського виробництва.

Окрім того, на одному з відео, яке було знято в момент вчинення авіаударів, чути гул літаків, і чутно також, як оператор говорить арабською мовою: «Російські військові літаки».

Водночас американські радари США зафіксували присутність в цьому районі двох російських Су-24, які є на озброєнні і в російського контингенту в Сирії, і в урядових сирійських військ.  Але, як відомо з багатьох джерел, сирійські пілоти ніколи не літають парами, вони завжди роблять поодинокі вильоти, а парні вильоти характерні саме для ВКС Росії.

Словом, Кремль вгруз тут у неприємності конкретно. Зрештою, після укладання згаданої угоди в Женеві, фактично жодне експертне середовище не висловило хоч якогось оптимізму щодо тривалості перемир’я в Сирії. Надто відмінні позиції і цілі сторін.

Фактично Росія і США ведуть в Сирії дві абсолютно різні війни. Росія прагне зміцнити режим Башара Асада і не допустити його падіння. Оскілки це означало б втрати впливів у регіоні. А США намагаються передовсім знешкодити «Ісламську державу», а також усунути Башара Асада.

Росія на словах також, нібито, протистоїть ІДІЛ, але насправді всі її військові зусилля спрямовані передовсім проти поміркованих повстанців, котрі воюють з Асадом. Фактично Москва своєю підтримкою врятувала режим Асада, значно активізувавши військові дій в регіоні. Наслідком цього стало ескалація конфлікту, мільйони біженців, затягування війни на невизначений термін.

Варто визнати, що Росія фактично скористалася непослідовністю політики Барака Обами в Сирії і обмеженнями на участь Сполучених Штатів в конфлікті, які Білий дім сам наклав на себе. А що довше триває війна і що неконтрольованішою вона стає, то більше користі Кремль зможе витягнути для себе.

 «Неможливо досягнути успіху на перемовинах, якщо лише Сполучені Штати є єдиною стороною, яка намагається домогтися миру», – зазначив американський держсекретар Джон Керрі після зустрічі в Нью-Йорку з російським колегою Сергієм Лавровим. Таким чином він недвозначно натякнув, що Кремлю мир в Сирії не потрібен.