Палац Бадені: рятувати і ревіталізувати

Майже століття тому у розкішному палаці графа Бадені, що у містечку Коропець, розташованому на берегах Дністра, влаштовували бали і гостювали знамениті вельможі. Нині тут безлад і пустка, із даху дзюрчить дощова вода… Будівля, яка змогла пережити дві світові війни, ледь не завалилася у часи незалежної України.

 

 

Та врешті влада Тернопільщини уздріла проблему й зробила крок на порятунок історичної пам’ятки – провели роботи, які не дадуть будівлі впасти вже найближчим часом і оголосили конкурс на кращий проект ревіталізації палацу. Чиновники сподіваються на місцевий бюджет та називають прізвища потенційних інвесторів. Та чи готові останні справді вкладатися у цю справу, достеменно не відомо.

 

Унікальна резиденція графа Бадені

 

 

Коропець – невеличке містечко у Монастирському районі на півдні Тернопільщини, через яке протікають річки Коропець і Дністер. Цей населений пункт – ідеальний для розвитку туризму. Екологічно чиста місцевість, мальовнича природа Дністровського каньйону та історичні пам’ятки приваблюють туристів. От тільки дорога до Коропця – це справжнє випробування для водіїв. А ще – найбільша історична цінність краю – палац графа Бадені з кожним роком руйнується все більше і вже понад як 10 років зачинив свої двері для відвідувачів. Його величний фасад нагадує про славне минуле. А от всередину істинним поціновувачам мистецтва краще не заходити – стан графської розкоші просто таки жалюгідний.

 

«Коропець – місто, де є чудовий палац, – діляться враженнями туристи, учасники проекту «Transimperia. Мандрівка старим кордоном» після відвідин Коропця. – Поки що є. Бо палац, що на території військового ліцею, важко хворіє. Хоча його оминуло нещастя бути дико модернізованим нашими невмілими руками, бо був на балансі фінансово «нерозбалуваної» освітньої організації. Але цьому палацу потрібна негайна допомога – його заливає атмосферними водами. Ще кілька циклів з перепадами температур – і цьому палацу настане кінець».

 

У минулому цей палац славився своєю красою і багатством на всю Галичину. Маршал Галицького сейму, граф Станіслав Бадені придбав маєток у родини Мисловських у 1893 році і перебудував його у стилі віденського ренесансу. Ця літня графська родинна резиденція є зменшеною копією цісарського палацу у Відні.

 

До нашого часу збереглась овальна (королівська) бальна зала на першому поверсі палацу з високим куполом. Поруч з нею розташовані їдальня, бібліотека та каплиця. Далі – житлові приміщення. Палац збудований у класично-синкретичному стилі з розкішними бароковими ліпними геральдичними атрибутами. Особливо в палаці вражає мистецьке використання кольорової деревини для паркету та панелей на стінах. Палац двоповерховий, прикрашений різноманітними барельєфами та елементами декору.

 

 

«Цей палац – надзвичайно цінний. Він чи не єдиний в Галичині, де збережені автентичні інтер’єри, унікальні каміни, створені кращими майстрами з Австрії та Італії, – розповідає головний спеціаліст Департаменту культури Тернопільської ОДА Ярослав Пелехатий. – Сюди приїздили на відпочинок високопоставлені посадові особи Австрійської імперії. Про багатство самого графа ходили легенди. Одна із них розповідає про те, що Бадені в одній із кімнат замку хотів повністю викласти підлогу срібними монетами. Запитав поради у імператора, але той сказав, хіба якщо викладеш їх ребром – не гоже ходити ногами по імператорському обличчі. Під час Першої світової війни палац був пограбований та пошкоджений, але вельможі його відновили. Після 1940 року Коропець став районним центром і у палаці Бадені розташувався Коропецький райком компартії і виконком. Тут зберігалося багато мистецьких цінностей – старовинні картини, посуд, порцеляна, кахельні печі. Під час Другої світової війни все це було розграбовано і знищене».

 

Палац у Коропці між життям і смертю

 

Довкола палацу граф заклав чудовий парк площею близько 200 гектарів. Для цього він запросив відомого ландшафтного архітектора Рерінґа, який проектував Парк Кілінського (нині Стрийський парк) у Львові. Історики розповідають, що територія довкола палацу вражала розкішшю і красою. Ставочок з гарними скульптурами, до якого були спеціально проведені шлюзи (через них надходила джерельна вода), розкішні сходи, колекція унікальних дерев.

 

За радянських часів у цій непересічній архітектурній пам'ятці перебувала обласна школа-інтернат. У палаці обладнали спершу і спальні кімнати, і навчальні класи. А згодом перетворили лише на учбовий корпус. В одній із кімнат створили маленький краєзнавчий музей, де зібрали різноманітні старовинні речі.

 

Як зазначає Ярослав Пелехатий, під час спорудження корпусів закладу знищили значну частину унікального парку. Всередині неозброєним оком видно байдуже ставлення установи до інтер’єрів високої мистецької цінності. До прикладу електророзетки «врізали» просто в панелі із кольорової деревини, якими були декоровані стіни.

 

Згодом через нерентабельність використання приміщення палацу для інтернату – значну вартість його опалення, архітектурну пам’ятку перестали використовувати для навчання дітей. З часом дах почав протікати – проблему не ліквідовували. Чиновники пояснюють, що чи то у закладу не вистачало на це грошей, чи то просто через безгосподарність.

 

 

З часом аварійний стан палацу поглиблювався. Коштів на ремонт ні в обласному, ні в державному бюджетах не передбачували. Кажуть, що свого часу з’явилися інвестори, які були готові врятувати пам’ятку, але, на жаль, «не порозумілися» з обласними чиновниками у фінансових питаннях. Правда це чи ні, не відомо. Також розповідають про несумлінних підрядників, що неякісно виконали роботи і цим лише пришвидшили руйнування будівлі.

 

У 2013 році впала частина конструкції центрального купола, обвалилися міжповерхові перекриття.

 

Рятувати будівлю взялися щойно в грудні 2015 року…

 

«Щоб ліквідувати аварійний стан центрального купола вже витратили 1,5 млн грн., – розповідає Ярослав Пелехатий. – Однак це ще не все. Найкритичніший стан, через який палац міг розвалитися, вже ліквідовано. Але ще є недоліки, які необхідно усунути, аби вберегти цю пам’ятку. Адже дах над бальною залою теж у поганому стані. На ці роботи потрібен ще приблизно мільйон гривень».

 

Нове життя вдихнуть архітектори

 

Але вивести будівлю з гостро аварійного стану – це далеко не все, що треба зробити. Пам’ятці потрібна ревіталізація. Тож обласна рада оголосила конкурс на кращий архітектурний проект відродження палацу як культурного-освітнього об’єкту.

 

Станом на зараз палац графа Бадені належить до спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст Тернопільської області, управління якою здійснює Тернопільська обласна рада, і перебуває на балансі Коропецького обласного ліцею-інтернату з посиленою військово-фізичною підготовкою.

 

«На прохання керівництва і громади Монастириського району у вересні в області оголошено відкритий архітектурний конкурс на кращу проектну пропозицію з реставрації та пристосування палацово-паркового комплексу графа Бадені під культурно-освітній об’єкт, – розповідає заступник голови Тернопільської обласної ради Любомир Крупа. – Конкурсанти повинні запропонувати ідею й образ оновленої архітектурної пам’ятки і зможуть заробити за це від 20 до 5 тисяч гривень – залежно від місця, яке вони посядуть у конкурсі».

 

 

Особливі надії чиновники покладають на молодих архітекторів і їх креативні ідеї.

«Ми хочемо, щоби проект був відповідно візуалізований, щоби це була ескізна пропозиція, подана у 3D, щоби вона була об’ємно-просторова, і її можна було представити потенційним інвесторам», - каже Ярослав Пелехатий.

 

На відродження палацу графа Бадені вже виділили кошти із обласного бюджету.

 

«У програму збереження культурної спадщини ми заклали 1 мільйон гривень на конкурсну реставрацію палацу з пристосування палацу під культурно-освітній комплекс, – каже Любомир Крупа. – Тож тепер очікуємо на цікаві проекти від наших архітекторів. До 24 листопада ми оголосимо результати конкурсу. Він дасть нам можливість зібрати найкращі ідеї і втілити їх у проекті реставрації палацу».

 

Наразі обласна влада планує у приміщенні палацу графа Бадені облаштувати культурний, освітній і туристичний простір.

 

«На верхніх поверхах будуть навчальні аудиторії. Адже все-таки це будівля військового ліцею, де виховується і формується нова військова інтелігенція України, - зауважує Любомир Крупа. – На першому поверсі можна було б зберегти оригінальне планування, адже це був сімейний палац. Тож там ми залишимо бальну залу, їдальню, спальню, щоби зберегти автентичну атмосферу будівлі. Ми вже ведемо перемовини з інвесторами. Зокрема, сподіваємося, що до цієї справи долучиться Богдан Гаврилишин, який є уродженцем Коропця. Хочеться, щоби не говорили, що за часів незалежної України ми зруйнували архітектурну пам’ятку місцевого значення. А щоби навпаки – ми її відродили, розвивали і залишили нашим дітям у спадок».

 

 

Вже через два місяці визначать переможця конкурсу і відразу ж планують розробити проектно-кошторисну документацію та розпочати роботи. Чиновники сподіваються, що бодай малу частину їх вдасться провести ще у 2016 році. А в обласному бюджеті на 2017-й також планують передбачити на це кошти.

 

Оновлений палац став би чудовою принадою для туристів і шансом на туристичний розвиток для Коропця. Адже у селищі є чимало пам'яток, які варто оглянути: дерев'яна церква Успіння Пресвятої Богородиці (1795), церква Святого Миколая (1776), знищена в часи войовничого атеїзму в 1960–х, а відбудована у 2002 році; костел Святого Миколая (1863–1899). У Коропці сподіваються: обласна влада таки чинитиме по-новому, перейде від обіцянок до діла та таки вдихне життя у колись величний і знаменитий палац графа Бадені.

 

До слова, на Тернопільщині чи не найбільше замків і фортифікаційних споруд в Україні. За словами Ярослава Пелехатого, близько сотні історичних пам’яток в області потребують реставрації та консервації. Щонайменше у 8 замках, які перебувають у віданні Міністерства культури і на балансі Національного заповідника «Замки Тернопілля», потрібно провести консерваційні роботи та зробити їх безпечним для туристів. Адже через брак догляду та нестачу коштів багато унікальних архітектурних споруд руйнуються. У 2011 році обвалилася стіна в Бережанському замку XVI століття, а у 2013 році впала половина вежі Червоногородського палацу XVII ст. На даний час, за словами Любомира Крупи, виділено кошти лишень на порятунок палацу графа Бадені. На інші об’єкти наразі фінансування не передбачене.

 

23.09.2016