Львівське сміття стало мемом загальноукраїнського масштабу — факт подорожей місцевих сміттєвозів по всій країні в шуканні нових звалищ нічого, крім насмішок з мешканців міста та його влади, не збуджує. Однак львів'янам не до сміху — соцмережі рясніють фотографіями з переповненими майданчиками для сміття, життя мешканців сусідніх зі смітниками будинків перетворюється на «запашне» пекло, а вирішення проблеми так і немає. Головне ж питання — що нас чекає у майбутньому? Адже львів'яни обертів не зменшують і щодня продукують понад 600 тонн сміття, яке вивозити, як виглядає, нема куди...
Львівське сміття: Quo Vadis?
Таємничі мандри львівського сміття
Найсвіжіша новина, через яку не знаєш, тішитися чи плакати, — сміття зі Львова дійшло до Чорного моря. Однопартієць нашого бурмистра, міський голова Миколаєва пан Сенкевич, погодився прийняти трохи відходів зі Львова. Щоправда, тамтешні депутати обурюються таким вчинком і хочуть провести позачергову сесію, на яку кличуть і Садового. Тож наразі мандрівки довжиною у понад 900 км в один бік — ще непевна річ..
Водночас Діївський полігон твердих побутових відходів на Дніпропетровщині вже не буде приймати сміття зі Львова, бо закінчилася відповідна угода. Про це розповів заступник міського голови Дніпра Михайло Лисенко, передає «Радіо Свобода». З його слів, угода була укладена тільки на два місяці, тобто до вересня. Йшлося про 9 тисяч тонн відходів зі Львова, з яких завезено вже 8,8 тисячі тонн.
Заступник дніпровського міського голови зауважив, що приймання сміття зі Львова було вимушеним заходом і розпорядження про це видав Кабінет Міністрів. Звідси можна зробити висновок, що «мандри» львівського сміття були сплановані централізовано, щоб не допустити реального сміттєвого колапсу в місті Лева.
Напрямки вивезення сміття зі Львова залишаються ледь не державною таємницею. Заступниця очільника міської комісії з питань надзвичайних ситуацій Ірина Маруняк розповіла, що львівське сміття вивозять на полігони області та за її межі, однак куди саме не сказала. Вона пояснила, що це не справа міста. Питання вирішують оператори ринку, приватні компанії, які буцімто самі шукають напрямки для вивезення відходів.
«Це питання перевізників. Одні перевізники такі домовленості мають і їх дотримуються. В інших є певні проблеми: блокуються ті чи інші сміттєзвалища, не дають можливості вивозити сміття», — додала Маруняк.
Антисміттєві дружинники на Дніпропетровщині
А як же тоді постанова Кабміну, про яку згадує заступник міського голови Дніпра? Отже, хтось із цих двох чиновників подає, скажімо так, недостовірну інформацію або не бачить всієї картини. Поки що питання залишається без відповіді.
Пані Маруняк обіцяла до вечора понеділка вреґулювати проблему, та судячи з того, що робиться біля сміттєвих контейнерів нині (вівторок, 13 вересня), до вирішення питання ще далеко, а Львів нагадує Неаполь під час страйку сміттярів.
За наші гроші — хоч на Місяць
Звичайно, можна вправлятися у чорному гуморі, можна зловтішатися з капарника Садового, але проблема від того не зникає — сміття зі Львова треба вивозити. На жаль, кампанія з блокування вивозу відходів зі Львова за полігони області, яку з радістю влаштували політичні супротивники бурмистра, дала куди більший результат, ніж сподівалися організатори — хотіли накапостити міському голові, а насвинячили всьому місту, бо ж тепер, щойно мешканці якогось міста чують про те, що до них привезуть сміття зі Львова, вони автоматично виходять на акції протесту. Прикладів можна наводити багато: так було з Києвом, так трапилося з Луцьком, Житомиром, зрештою в Дніпрі склалася така сама ситуація, не згадуючи вже про менші та набагато ближчі до Львова міста.
З іншого боку, не можна замовчувати й реальну безпорадність міської влади, питання тільки в тому, чи це навмисно робиться задля якоїсь невідомої загалові мети, чи це брак управлінських кваліфікацій. Чиновники запропонували, а депутати погодили вділити понад 21 млн гривень на компенсації вивізникам сміття за поїздки на дуже довгі дистанції. Так, певною мірою це збило напругу, але ж немає нічого постійнішого за тимчасове. Вже середина вересня, а наші відходи й далі вивозять за тридев'ять земель. І за наші гроші. При тому, що вчора пані Маруняк сказала, що місто мало би знову підкинути грошей операторам сміттєвого ринку.
У масштабах світу трохи більше 20 мільйонів гривень не є сума, однозначно. І навіть у масштабах України вона може вразити хіба як хабар, на якому зловили ще одного «анциболотника». Але для бюджету Львова це таки зовсім не дрібниця.
Для прикладу, на ремонт автомобільних доріг та мостів у міському бюджеті на цей рік передбачено 219 млн гривень. Тож отих понад 20 мільйонів — це десята частина від згаданої суми. За 27 мільйонів місто запланувало відремонтувати частину вулиці Київської, а 25 мільйонів передбачено на ремонт частини вулиці Котляревського.
Врешті, йдеться не лише про дороги. В загальному фонді видаткової частини бюджету на цей рік передбачено 7,4 млн грн на утримання шкіл-інтернатів і трохи більше 8 млн грн на дитячі будинки. Хтось має сумніви щодо того, що додаткових 20 млн грн для таких закладів були б геть не зайвими? Також цими коштами можна було б великою мірою вирішити питання заміни старих вікон по освітніх закладах, адже у багатьох школах чи дитсадках це питання досі актуальне або ж традиційно вирішується коштом батьків.
Від сміття не втечеш
І що найцікавіше, жодного складу, так би мовити, злочину тут немає — процедура перекидання грошей відбулася згідно з чинними нормами. Тож кримінал можна відшукати хіба в тому, що хтось із перевізників махлює з документами — приписує собі кілометражі задля компенсацій за паливо чи возить сміття ближче, натомість акти виконаних робіт подає невідь звідки, щоби на повітрі «зрубати бабла». Але це тільки припущення, бо ж про якісь розслідування правоохоронних органів з цього приводу поки що не чути.
Цілком ймовірно, що така поведінка міської влади спричинена тим, що вона плекає надії таки повернутися на звалище у Грибовичах. Перша спроба наприкінці літа закінчилася повним провалом, однак процес таки йде.
Ірина Маруняк підтвердила інформацію про те, що створено робочу групу з чиновників та мешканців довколишніх сіл, які намагаються дійти до спільного знаменника. З цього приводу відбулося вже кілька зустрічей, під час яких місцеві мешканці показали своє бачення майбутнього звалища. За даними поінформованих джерел вони вже не так радикально протестують проти будівництва сміттєпереробного заводу, але при тому висувають дуже чітку вимогу — перемовин із Садовим вони не хочуть з огляду на низку факторів. Отож третьою стороною в процесі є обласна влада, представникам якої воленс-ноленс доведеться згладжувати гострі кути, щоб нарешті досягти компромісу.
P.S. Поки у Львові чекають на гроші з Європи, міська влада Дрогобича створила робочу групу, що розгляне пропозиції інвесторів, які зацікавлені у побудові сміттєпереробного заводу в місті. Як повідомляє прес-служба львівського осередку партії УКРОП, уже зараз є понад 5 компаній, охочих інвестувати в будівництво такого підприємства.
Фото — ZIK, gazeta.ua
13.09.2016