Про це йдеться в матеріалі німецької газети Die Welt, написаному на основі журналістського розслідування.
Мова йде про вихідців з Сирії, Лівану і Афганістану. Безробітні біженці, котрі отримали в Німеччині дозвіл на перебування й відповідно увесь соціальний пакет допомоги, часто їздять у відпустку в країни, звідки вони втекли. Після закінчення відпустки вони без жодних проблем повертаються до Німеччини. Причому на співбесіді у німецькому Федеральному відомстві з питань міґрації та біженців (Bundesamt für Migration und Flüchtlinge – BAMF) ці особи доводили, що на своїй батьківщині вони зазнають страшенних переслідувань.
Про ці випадки видання довідалося від прохачів притулку в Німеччині. Наявність такої практики підтвердили газеті й у Федеральній аґенції зайнятості. «Такі випадки трапляються. Але в нас немає аналітики і статистики з цього питання, тому немає точної інформації», – повідомила представниця аґенції.
Німецьке законодавство про соціальну допомогу (Hartz IV), дозволяє особам, котрі її отримують, полишати на 21 день територію країни без штрафних санкцій. Причому закон про захист персональних даних забороняє відповідним відомствам вимагати у біженців інформації про місце вакацій.
«Особи, котрі мають статус біженця, повинні повідомляти лише про факт тимчасового полишення місця свого проживання й приблизний термін відсутності, але не про місце відпочинку. У нас немає законних підстав вимагати від них такої інформації», – повідомили виданню в BAMF.
Хоча на рівні Європейської Унії ухвалено норми про те, що поїздки біженців в країни, де їх нібито переслідують, призводять до скасування статусу біженця. Проте навіть коли співробітники Федеральної аґенції зайнятості дізнавалися в ході розмови з біженцями про їхні поїздки на батьківщину, вони, згідно зі законом ФРН про збереження приватних даних, не мали права передавати цю інформацію іншим відомствам. Лише зараз відповідні німецькі відомства намагаються змінити такий стан справ.
13.09.2016