Вже третій раз відбулись загальні збори товариства "Просвіта" на провінції і третій уже раз явилось на зборах таке значне число членів, особливо селян і міщан, що се може як найкрасше свідчить о впливі сего товариства на нарід. З найдальших сторін вибрались селяне на збори до Тернополя і треба було подивляти их, як они дві ночи не спавши [н. пр. селяне з-під Рогатина] приїхали почути, як розвиваєсь славне товариство "Просвіта". Не дались они відстрашити слотї, що тревала цїлу ніч з понедїлка на второк, не дались заманити на збори общ. им. Качковского у Львові що відбувались того самого дня, а таки зі Львова поїхали дальше — до Тернополя. Се факт дуже відрадний. Але сей дощ, що з малими перестанками падав через цїлу ніч в околици Тернополя, таки дуже многих здержав дома, як се селяне нам говорили. Коли-б не тая слота, збори "Просвіти" числили би були не тисяч, а кілька тисячей.
Вже в понедїлок вечером почали зїздити ся члени до Тернополя. Комітет, під проводом адвоката д-ра Лошнева, витав гостей на перонї, сердечні Русини тернопільскі брали их до себе на ніч.
Ві второк зачались загальні збори поминальним богослуженєм в міскій церкві, котре відправили оо. Громницкій, Тарнавскій і Дольницкій. До парастасу станули ще оо. Амвросій Крушельницкій, Фолис і Світенькій. Церков була повна. Межи интеліґенцією бачили ми місцевого бурмістра п. Кузьминьского. Импровізований хор під проводом проф. Врецьони співав дуже добре.
О 10-ій годинї почали члени зїздитись і сходитись до гарного павільона в міскім огородї. Вхід до огорода і павільона був прикрашений синьо-жовтими хоругвами. Небавом заповнилась саля павільона битком, a велике число членів стояло ще на рундуцї та перед павільоном. Найбільше було селян та міщан, потім около сотка священиків і значне число світскої интеліґенції. На зборах явились три посли: Романчук, Барвіньскій і о. Сїчиньскій. Женщин з интеліґенції було кількадесять, a найцїкавійше те, що на зборах явилось також около пів сотки селянок і міщанок, слухали дуже уважно всяких бесїд і — як з розмови з ними ми побачили — зовсїм добре річ розуміли.
Збори відкрив короткою рускою промовою бурмістр міста п. Кузьминьскій. Яко голова Тернополя повитав він зібраних в містї і побажав щастя при нарадах і розвою товариства "Просвіта".
По нїм промовив голова товариства д-р Ом. Огоновскій. Єго промову, дуже гарно виголошену і приниману гучними оплесками, подамо окремо в повній основі. Скінчивши свою річ д-р Ом. Огоновскій представив зборам правительственного комісаря п. Пашкудского.
На внесенє голови товариства вибрали зібрані предсїдателем зборів начальника суду з Нового Торгу і б. посла п. Петра Лининьского, а на заступників посла о. Николая Сїчиньского і міщанина тернопільского п. Стефана Сатурского. П. Лининьскій, подякувавши за вибір, покликав на секретарів пп. Дроздовского і Герасимова.
Тепер мало початись відчитуванє cпpaвоздань за рік 1890. Але що кождий член мав справозданє друковане, то на внесенє проф. Врецьони рішено увільнити секретаря від відчиту справозданя [а всї читателї "Дѣла" мають се печатане справозданє, розіслане недавно яко прилога до "Дѣла"]. Лиш касієр товариства відчитав справозданє касове, з котрого виймаємо отсі дати: Приходу мало товариство "Просвіта" в 1890 роцї разом 8.469 зр. а розходу: на кошти видавництва 5.482 зр., на адміністрацію 1.928 зр., на инші видатки 1.058 зр., разом 8.469 зр. [крейцарі опускаємо]. Маєток товариства "Просвіта" з кінцем 1890 р. виносив в активах разом 34.020 зр., в пассивах 499 зр. З фондів, остаючих під зарядом "Просвіти", виносив фонд на будову дому "Просвіти" 477 зр., а на будову руского театру 1272 зр.
Потім справозданю забрав голос посол о. Сїчиньскій і вказуючи на рубрику "запомога соймова" сказав менше-більше так: Властиво о підвисшеню запомоги для тов. "Просвіти" я тут не повинен говорити, бо яко посол маю же упоминатись в соймі, але ходить о те, щоби "Просвіта" могла на підставі голосу загальних зборів зажадати більшої запомоги. Польскі просвітні товариства дістають по кільканацять тисяч зр. запомоги, та ще жадають більше, а руске товариство дістає лише 1000 зр. Длятого самі збори повинні зажадати більшої запомоги і показати, що нарід бачить сам несправедливість, яка дїє ся рускому товариству в порівнаню з польским. Не мотивую дальше жаданя збільшеня запомоги, бо кождому мотиви ті знані, а ставлю внесенє: "Взиває ся будучій видїл "Просвіти", щоби в осени с. р. внїс петицію до сойму о підвисшенє дотеперішної запомоги з 1000 зр. на 5.000 зр." — Внесенє се принято.
При рубрицї "брошурованє і оправа книжок", на що видано 1.446 зр. 89 кр., замітив о. Сїчиньскій, щоби книжочки брошуровано тревальше. Теперішні окладинки нищать ся дуже скоро, а через те нищить ся й книжка. — Заміткою сею новий видїл має покористуватись.
Директор канцелярії п. Лаврівскій відчитав справозданє з руху книжок. В тій справі не забирав нїхто голосу.
Потім проф. Врецьона відчитав слїдуюче справозданє контрольної комісії, в котрім коротко зібрана дїяльність видїлу за послїдний рік:
"Именем контрольної комісії складаючої ся з пп. д-pa Юл. Целевича, Ив. Бічая і Гр. Врецьони, маю честь заявити, що видїл тов. "Просвіта" з тамтого року старав ся всїми силами вивязатись похвально з положеного в нїм довірія. Правильно що місяця відбував майже по два засїданя і на тих полагоджував важнїйші справи. Видав 12 нових книжочок і илюстрований Калєндар на рік 1891, значно побільшив бібліотеку і музей товариства, починив приготованя до виданя етнографічної карти Руси України, зложив анкету для будови дому "Просвіти" з салею на театральні представленя, піддержував своїм фондом і видавництвами читальнї і обі руско-народні школи у Львові особливо-ж школу им. Mapкіяна Шашкевича, управильнив запаси патріотів-Русинів і подїлив тії-ж яко фонди по мисли великодушних жертволюбцїв, може повеличатись значним зростом числа нових членів і взагалї піддержував просвіту в кождім закутку краю, де лиш яка честна душа руска зажадала корму духового.
"По переглядї касової книги і самої-ж каси знайшла контрольна комісія все у взірцевім порядку: кождий гріш приходу і розходу записаний старанно виразною рукою касієра. [Цифри доходу і розходу подані вже повисше. — Ред.]
"Маєток товариства "Просвіта" в готівцї, ульокований в безпечних паперах товариства кредитового земского і банку гіпотечного, процентуєсь правильно, збільшує ся з кождим роком і виносив в сїм роцї поважну квоту 18.400 зр. Книжки, инвентар, бібліотека і претенсії за книжки взяті в розпродаж репрезентують неменше поважну суму: 15.577 зр. 57 кр., числячи вартість книжок лиш по половинї цїни.
"Фондів під зарядом "Просвіти" єсть 8, a именно: будови дому "Просвіти", будови руского театру, имени Т. Шевченка, имени Ст. Качали, имени Франца Фронца, имени Е. Витошиньскої, Михайлової премії драматичної і имени Стеф. Дубравского. Кождий з тих 8 фондів ведесь віддїльно і уміщений єсть частію в листах заставних, а частію в щадничих книжках. Всї фонди, котрими "Просвіта" завідує, виносить квоту 9.329 зр. 64 кр.; они процентують ся правильно і сягають в сїй хвили може вже квоти 10.000 зр.
"Тов. "Просвіта" від 1874 до 1890 року видало 129 книжок популярних, представляючих вартість 12.410 зр., а з шкільними і другими книжками 18.193 зр. Всї книжки містять ся в маґазинах товариства і роздають ся членам безплатно або продають ся в канцелярії. Дуже велике число книжок товариства знаходить ся всюди по краю в комісовій розпродажи.
"Позаяк цїлий видїл вельми совістно займав ся всїми справами товариства, — позаяк кождий член видїлу займав ся порученими собі дїлами вповнї безкористовно і весь свій дорогій час і труд нїс в жертву хосенности товариства, — позаяк друковане справозданє з дїяльности центрального видїлу "Просвіти", находяче ся в руках кождого члена вповнї згідне єсть з дїйстним потїшаючим станом товариства, знаменуючим що-раз більшій розвій і що-раз більшу єго хосенність, контрольна комісія вносить: Світлий Збір зволить удїлити уступаючому видїлови вповнї заслужену абсолюторію, а Всеч. голові, секретареви і касієрови сердечну подяку за особливі безкористовні труди в користь товариства."
Зібрані удїлили видїлови абсолюторії і відспівали єму "многая лїта".
Потім зарядив предсїдатель зборів павзу, щоби члени могли нарадитись що-до вибору нового видїлу, на скрутаторів покликав проф. Громницкого, о. катих. Єзерского з Золочева, учителя Рибачка і селянина Григ. Костецкого, а адвоката д-ра Костя Левицкого попросив, щоби за той час, коли скрутатори обчислять голоси, пояснив зборам новий статут.
Устний виклад д-ра Костя Левицкого був дуже популярний. Розказавши коротко про розвій "Просвіти" пояснив бесїдник: чому змінено давний статут, а уложено новий, котрий змінює товариство на просвітно-економічне. Статут сей змінено лише для добра народу. Обсяг дїланя "Просвіти" через те розширив ся і, дасть Бог, i "Просвіта" причинить ся і до піднесеня добробиту народу. Она буде стреміти до того різними средствами, вказаними в статутї, як закладанєм шпихлїрів, крамів, кас, спілок і т. п. Тут пояснив д-р Левицкій в приступний спосіб головнїйші точки статута, візвав селян, щоби брали собі за примір Мазурів, Нїмцїв і ин., a передовсїм самі про себе лїпше дбали, a тогдї і нашему народови стане лучше. Виклад дуже подобав ся зборови і заслужив на гучні оклики "славно!"
По викладї оголошено результат голосованя на членів видїлу. Вибрані:
1. Др Ом. Огоновскій, проф. університ.
2. Олександер Барвіньскій, посол.
3. Д-р Кость Левицкій, адвокат.
4. Иларій Огоновскій, проф. ґімназії.
5. Володим. Лаврівскій, комісар пов.
6. Антін Дольницкій, адюнкт судовий.
7. Теофіль Грушкевич, проф. ґімназії.
8. Григ. Врецьона, учитель семін. учит.
9. Осип Маковей, слухач фільософії.
А на заступників видїлових:
Д-р Осип Олеськів, проф. сем. уч.
2. о. Дамян Лопатиньскій, катихит.
3. Д-р Петровскій, лїкар.
4. Д-р Олекс. Кулачковскій, канд. адв.
5. Олекса Ярема, учитель ґімназії.
Наступив вибір голови товариства.
Пос. Сїчиньскій поставив внесенє, щоби й на дальше вибрати дотеперішного голову товариства д-ра Ом. Огоновского, за котрого товариство так піднесло ся. і справдї з поименного голосованя картками вибрано одноголосно головою д-ра Ом. Огоновского, за що він подякував словами: "Прийміть, панове сердечну подяку від мене за те, що вибрали мене головою. Се вже чотирнацятий раз уважаєте мене гідним заняти се місце. Стою мов жовнїр на вартї небезпечній, я змучивсь вже маючи крім "Просвітних" занять ще богато инших і вже міг би мене заступити якійсь молодшій чоловік. Однакож годжусь з Вашою волею, приймаю вибір Ваш і ще раз Вам дякую."
Відтак відчитано привітні телєґрами і письма. (Ми подамо их завтра.)
Опісля на внесенє головного видїлу, відчитане д-ром Ом. Огоновским, именовано з одушевленєм почетними членами товариства пп: посла Олександра Барвіньского, писателя Михайла Комара, писателя Василя Чайченка, Василя Тарновского, о. Іос. Заячківского з Лопянки, Ивана Борисикевича, посла Юл. Романчука і о. Іос. Витошиньского з Денисова. "Многая лїта" і "славно" так і греміло в сали, a міска музика перед павільоном заграла також арію "многая лїта."
До контрольної комісії вибрано професорів Юл. Целевича, Саля і Громницкого.
(Конець буде.)
[Дѣло, 09.09.1891]
(Конець.)
Наступили внесеня членів.
П. Бородієвич, учитель з Денисова, звернув увагу на редаґованє книжочок "Просвіти". "Я — казав він — уже 27 лїт учителем. Нарід свій пізнав я на-скрізь. Знаю, що єму треба і чого він домагає ся. Треба єму просвіти, що двигла би єго морально й матеріяльно. Товариство наше вступило на тую дорогу і тим вимогам відповідає, однакож робить при тім і похибки. Всяка наука приймає ся тогдї, єсли подаєсь в зовсїм зрозумілій бесїдї, і лише такі книжочки, зовсїм зрозуміло написані, нарід радо читає. Тимчасом в книжочках "Просвіти" писаних писателями з-за кордону попадають ся слова україньскі, галицко-рускому народови незрозумілі." На доказ навів бесїдник оден уступ з книжочки "Про городовину", де приходить не каждому зрозуміле слово "товщій", — і зажадав, щоби видїл товариства брав на взгляд лише нарід в Галичинї, бо й так на Україну книжочки наші не йдуть.
О. Евст. Цурковскій з Настасова вичислив широко, коло чого вже "Просвіта" потрудилась, видаючи книжочки, і дав такі указки на будуче: Треба би, щоби книжочки не були все натури еґоїстичної, то значить, щоб не показували заодно, як один чоловік має з сего або з того користати, але щоб они також учили пожертвованя для справи загалу. Притім книжочки "Просвіти" — то матеріял не повязаний оден з другим, отже треба, щоби видїл видавав як давнїйше, "Письмо з Просвіти", котре би видавництва доповнило. [Славно!]
Посол Барвіньскій, навязуючи свою промову до слів п. Бородієвича, відповів, що коли би прийшлось оперти ся на жаданю п. Бородієвича, то треба би окремі книжочки видавати для Лемків, Гуцулів, Подолян і т. д., бо они мають декотрі свої слова, не всїм зрозумілі. Тимчасом мова наша письменна спільна і одна на Українї, в Галичинї і Буковинї. Єї треба збогачувати з уст народу, а єсли би лучились слова в книжочцї написані н. пр. Українцем, що для Галичан були би незрозумілі, то зарадити сему найлекше так, що треба се слово в замітцї пояснити.
П. Бородієвич обставав при своїм, а посол Сїчиньскій підпер єго, яко педаґоґа. Пос. Барвіньскій — сказав бесїдник — має рацію яко писатель, але товариство повинно станути на тім засадничім становиску: там, де йде о елементарну просвіту, о вщіплюванє засад, будженє чувств у народу, там треба конче уживати матерної мови в найтїснїйшім значіню того слова. Замітки п. Бородієвича треба увзгляднити, а бодай згодитись з радою посла Барвіньского. Бо дай Боже, щоби ми колись могли видавати окремі книжочки для Лемка, Гуцула, Подолянина, — наша єдність з Україною на тім не втратила би. Літературна мова може йти своєю дорогою.
О. Світенькій вказав на те, що товариство "Просвіта" поки-що може видавати лиш одні книжочки для всїх. Так зле не єсть, щоб их нарід не розумів. Селяне наші розуміють н. пр. дуже добре Шевченка, хоч він Українець. Слова поодинокі — не така велика перепона в зрозуміню; єсли их вже догадатись не можна, то можна их пояснити. А товариство поки що одно для цїлої Галичини і матеріяльних средств не має на такі спеціяльні видавництва. Се треба відложити на пізнїйше.
На внесенє проф. Врецьони замкнено дискусію, а голова д-р Ом. Огоновскій заявив, що видїл скористає з заміток бесїдників.
Селянин Павло Думка підпер внесенє о. Цурковского, щоби "Просвіта" видавала свою часопись, в котрій порушувано би справи читалень, справи хорів, спілок, крамниць і т. п. Через те знали би члени "Просвіти", як що розвиває ся. При тім п. Думка візвав селян, щоби самі дбали про свої читальнї, хори і т. п., та не давали им заснїтитись.
Підносилось ще голоси, щоби для успішного ширеня просвіти товариство "Просвіта" порозуміло ся з иншими рускими товариствами та зажадало, щоби бодай в тих школах, де вже єсть викладовий язик рускій, той язик шановано, бо инакше й просвітні стараня не будуть мати доброго успіху. Також підношено, що для руских домів здались би рускі образи, а не якісь нїмецкі або польскі.
О. Юрій Чубатий жадав, щоби "Просвіта" видала відозву в справі посередниченя селянам, що переносять ся в инші сторони [як се дїєсь н. пр. в Збаражчинї]. Селяне нинї віддають ся в опіку жидівску і при тім тратять.
О. Дудрович жадав, щоби "Просвіта" в окремій книжочцї пояснила рух еміґраційний до Америки.
О. Цегельскій з Струсова радив видати книжочку, де би показано, що всї забобони — то бляґа.
Д-р Ом. Огоновскій запевнив бесїдників, що всї ті замітки возьме видїл під розвагу.
Опісля на внесенє п. Ґецева замкнено дискусію, а голова Ом. Огоновскій замкнув збори, подякувавши зібраним за численну участь а п. бурмістрови Кузьминьскому за відступленє салї.
На збори наспіло 18 телєґрам і чотири письма. А именно:
Перемишль: Культурним місіонарам Руси-України братній привіть! Нехай просвітні струї нашого товарвства розливають ся по всїх усюдах нашої землї, нехай они — замість братоубійної межиусобної крови — зрошують наші ниви, а о будучність не будемо тремтїти! — Русини перемискі.
Перемишль: Боже Вам помагай, дорогі Земляки, до великого дїла для добра руского народу! — Дмитро Левкевич.
Станіславів: Славному товариству "Просвіта" сердечний привіт і низькій поклін! Освічуючи нарід і підносячи єго економічно, доказуємо дїлом, що ще не вмерла Україна! — Д-р Бучиньскій, д-р Конкольняк, Лукич, Порайко, Гузар, Макух, Туркевич, Мартинець, Стахевич, Левицкій, д-р Мандичевскій, Недїльсвій, Кокорудз, Борис Зарицкій.
Станіславів: Чолом Вам, батьки народу! Нас тутка зворушив вічевий наш дзвін. Щоб світло настало, зродило свободу, в слїд з вами посполу пійдем на вздогін! — Станіславівска філія "Просвіти".
Самбір: Наймолодша з доньок шле своїй матери першій сердечний привіт! Не загинем! — Самбірска філія "Просвіти".
Броди: Радуй ся і ликуй, Подільска земле! Витаєш нинї в своїй столици вірних синів матери Руси! В послїдній хвили перешкоджені пробути, засилаємо Вам, братя, щиро сердечний привіт. Най жиє Русь-Україна! Най жиє і цвите наша "Просвіта"! — Щуровичі коло Бродів: Михаїл і Савина Левицкі, члени "Просвіти".
Заршин: Щасть Боже! Ми духом з Вами! — Русини від Сянока.
Скала: Вам, світлі робітники і участники, шлем щирий привіт, a Вашим трудам "помагай Біг!" — Никола, Іосиф, Теодора Анастазієвскі.
Калинівщина: Сердечний привіт! Щасть Боже до позитивної працї! — Русини з Будзанова.
Перегиньско: Слава Вам, народні борцї, за просвіту темного брата! Будїть скоро цїлу Русь, бо всїх нас нищить тьма проклята! — Иван Вашкевич.
Куликів: Кріпкій союз і щира любов до нашого народу мусить побідити наших противників. Духом з Вами! — Радецкій, Крайчик.
Боднарів: Щасть Вам Боже, славні Русини, до доброго дїла! Я духом в Вами! — Михайло Ярків, писар громадскій і господар в Мислові коло Калуша.
Горлицї: Поздоровляємо Вас з далекої сторони! Нехай цвите і розвиває ся "Просвіта" для добра дорогої вітчини і народу! — Від "дванацятки": Партицкій, Нижанковскій.
Комарно: Просвічаймось, а колишня наша слава не загине! Я з Вами духом! — Білиньскій.
Золочів: Скріпляйтесь, мужайтесь, дорогі братя, радьте щасливо над добром народної просвіти аби поломінь каганця народного освітила найдальшій закуток, аби найтемнїйшій брат пізнав своє бутє. Душею з Вами! — Русини золочівскі.
Судова Вишня: Честь щирим другам, високо піднїсшим прапор народної працї і приступаючим до ухвал над добром меншого брата, до котрих і ми духом прилучаємось та кличемо: щасть Боже! — Т. Савула, М. Плувак — за Братство церковне в Дмитровичах.
Ярослав: Священьство ярославске шле привіт!
Скалат: Вашій праци, змагаючій до просвіти народу, шлемо братній привіт! — Скалатскі Русини.
Перемишль: Світлому товариству, що зібралось нинї в столици Подільскої Руси, нашій найбільшій надїї і кріпости, що реальним і єдино спасенним шляхом прямує в нарід, а з народом між инші культурні народи, посилають щирий і сердечний привіт — Основателї філії "Просвіти" в Перемишли.
Войнилів: І ми з далеких підгірских сторін засилаємо Вам, зібрані братя, наш щиро-рускій привіт! Дай Боже, щоби наша "Просвіта" росла, процвитала на хосен бідного народу, а на славу цїлої Руси-України. Ми духом з Вами! — За видїл товариства "Світ" в Войнилові: о. Яков Мандзїй, голова; Авдрій Возняк, секретар.
Войнилів: Не можемо бути на зборах, тому шлемо Вам щирий привіт. Ми духом в Вами! — Члени "Просвіти" з Войнилова: Вас. Гречух, Гнат Борисик, Гаврило Коваль, Никола Дурбак, Михайло Самотовка.
Чернівцї: Світлим зборам Вп. членів добре заслуженого товариства "Просвіта" щирий привіт і сердечне помагай-Біг до дальшої, для руского народу найважнїйшої роботи ревного проповідуваня щирої правди і науки. — Від буковиньскої сестрицї "Рускої Бесїди" в Чернівцях: Ом. Попович, голова.
[Дѣло, 10.09.1891]
10.09.1891