У Львові демонтували пам'ятник Тудору. Відбулося це відповідно до ухвали Львівської міської ради. В такий спосіб спершу експерти спеціально створеної комісії, а за ними й депутати «поквитались» з письменником за його радянську спадщину. Це при тому, що формально Степан Тудор під закон про декомунізацію не потрапив. До того ж широкої дискусії щодо доцільності такого кроку та альтернатив у суспільстві так і не вийшло.
Знимка ZiK
«Пам'ятник демонтували і перевезли до Львівської національної ґалереї мистецтв імені Бориса Возницького. Демонтаж відбувся спокійно. Врешті, ми і не очікували несподіванок, оскільки прихильників того, щоб Тудор залишився на місці, було доволі мало і ми мали офіційний документ Львівської міської ради про демонтаж. З Ларисою Разінковою було домовлено (тепер вже колишньою директоркою ґалереї. — «Z»), що пам'ятник зберігатимуть у фондах музею. Можливо, нове керівництво (від учора ґалерею очолює Тарас Возняк) матиме інше бачення», — розповів «Z» начальник управління культури ЛМР Михайло Мороз.
Вчорашній день (7 вересня), коли демонтували пам'ятник Тудору, став також першим днем опорядкування площі Маланюка.
«Демонтаж був складовою проекту з реконструкції площі, — розповіла керівниця Галицької районної адміністрації міста Львова Ірина Іванчина. — Вчора там почались роботи».
Зі слів Ірини Іванчиної, на площі заплановано замінити покриття, відремонтувати парапетні стіни, облаштувати ґазони, хідники і зробити нові вуличні меблі. Крім того, на оновленій площі планують поставити питний фонтан. Розмістять його не в центрі, а на марґінесі оновленої площі. До слова, розміри самого простору змінювати не будуть — площа залишиться в тих межах, що й нині. Коштуватимуть роботи з облаштування площі міському бюджету 831 тис грн.
Нагадаємо, дискусія щодо можливого демонтажу пам'ятника Тудору у Львові спровокована подями 9 травня цього року. Того дня люди в балаклавах і з арматурою прийшли до пам'ятника Степанові Тудору, а точніше українському письменнику та філософу Степанові Олексюку, який більше відомий загалу за літературним псевдонімом Тудор. Група молодиків, що назвались представниками батальйону ОУН та членами ГО «Сокіл», зробили спробу знести пам'ятник. Пояснювали свої дії тим, що чинять це в межах декомунізації і нібито зносять пам'ятник особі, яка насаджувала радянську ідеологію і навіть складала розстрільні списки.
Питання, що ж робити з пам'ятником на одній із площ у центральній частині міста, почала обмірковувати спеціальна робоча група, яку створили у Львівській міській раді з представників влади, громадських діячів, активістів і науковців. Рішення ухвалили менш як за три тижні, а згодом його підтримали й депутати. Хоча з такою позицією були згодні не всі. Нагадаємо, як писав «Z», частина літературознавців та істориків не висловлювали однозначних оцінок ролі Степана Олексюка та ваги його спадку.
Про непідтвердженість багатьох звинувачень заявляв також і відомий літературознавець професор Микола Ільницький:
«Це був дуже освічений і дуже талановитий чоловік. Пам'ятник є мистецьким твором. Його статті, новели, роман — це дуже талановиті речі. Я не бачу підстав знімати його пам'ятник. Він друкував дуже хороші статті про Антонича. Мені здається, що він має заслуги перед літературою. Щодо антицерковної діяльності, йому справді закидають роман "День отця Сойки". Але це перший роман внутрішнього монологу. З художньої точки зору — це високовартісний роман. А неґативні церковні герої ще нічого не означають».
Знимка ZiK
08.09.2016