Справжній автор водневої бомби?

 

Не встигла Європейська організація астрономічних досліджень у Південній півкулі (European Southern Observatory) оголосити про відкриття найближчої до нашого Сонця екзопланети земного типу Проксима b (вона не лише подібна на Землю габаритами, а й розташована в "зоні життя" своєї зірки, тобто, може мати атмосферу та рідку воду), як варшавська Gazeta Wyborcza відреагувала на це в дуже оригіналний і несподівний спосіб. Її автор Пйотр Цєслінський написав, що якби не певні обставини, земляни вже літали би на цю Проксиму b за проектом певного польського науковця.

 

 

То й що? А те, що той науковець (польський лише частково) був колишнім львів'янином. Про нього читайте у перекладі статті Пйотра Цєслінського.

 

 

Ядерний математик

 

Якби 1963 року не підписали договір про заборону ядерних випробувань, мабуть, нині космічний корабель землян долітав би вже до найближчої до Сонця зірки Proxima Centauri (Проксіма Центавра), де саме відкрито другу Землю. Проте НАСА мусила відкласти на полицю проект ядерного приводу, створений польським математиком Станіславом Улямом, автором багатьох геніальних задумів.

 

Раніше розрахував, що термоядерна бомба проекту Едварда Теллера ніколи не вибухне, а потім запропонував відповідне рішення. Це він насправді був батьком "супербомби". Вийшло це на яв лише нещодавно, коли розсекретили документи з тих часів.

 

При нагоді Улям виробив визнаний в математиці метод проведення незвичайно складних цифрових рахунків, яких не втнути навіть за допомогою найкращих суперкомп'ютерів. Назвав його «методом Монте-Карло» (в пам'ять про свого вуйка, який до війни спустив сімейні статки в тамтешньому казино).

 

Тут на першому поверсі була (і знову є) "Шкоцька каварня"

 

 

Народився у Львові в заможній єврейській сім'ї. Як молодий амбітний математик, звичайно ж, задавав тон у «Шотландській каварні» (Kawiarnia Szkocka), де найбільші польські математики сиділи при каві та коньяку, розв'язуючи задачі й записуючи розв’язки спочатку на дошці столика, а потім у відомому зошиті в клітинку, званому «Шотландською Книгою» (Księgą Szkocką). Після війни Улям переклав її англійською й уславив у всьому світі.

 

Після закінчення навчання та докторату, не маючи – з огляду на походження – добрих шансів на посаду в нашому університеті, вирушив у подорож Західною Європою. Відвідував академічні осередки у Швейцарії, Франції й Англії, а 1935 року був запрошений до США – провів рік у Прінстонському університеті, потім його залучив до роботи Гарвардський університет. Але кожні канікули проводив у рідному Львові – востаннє пізнім літом 1939-го.

 

Дружина, французка, поховала його тлінні останки в Парижі.

 

 

25.08.2016