Прадід у капелюсі

прадід у капелюсі але погляд у нього пожухлий

на фотографії літо – трава зеленим кожухом

– баня церковна покрита звичайною бляхою

покривали півліта базарські майстри

і фарбували її мабуть разів зо три –

у капелюсі й костюмі виглядає мені комахою

церква на фотографії придавила його плече

звідки він повертається якщо так пражить й пече?

і нашо йому ті яблука у целофанній торбинці?

він що бував з Респалдізою у Львові і Відні

а нині в костюм убрані плечі його столітні

і вже він у Божій шухляді – на визначеній Ним полиці

щодня убирався в костюм і йшов до склепу* за хлібом

довго він йшов гостинцем – останнім базарським літом

відпочивав дорогою – вітався з кущем і хмаркою

пережив Першу і Другу (війни) і першу і другу (дружин)

може Господь хотів щоби він усіх пережив

тому зупинив механізм в наручнім його дзиґарку

сини його з невістками: мій дідо Василь – і стрий Микола

приходили по неділях а внуки майже ніколи

дочки його із зятями – з Заліщик і Чернівець

Юлька й Марія що потім продала родинну хату

що вони завинили столітньому татові

і чи їх тягнуло у той  буряківський кінець?

а він що усім дав кардинальську породу

ніс свої яблука на Спаса для беззубого рота

чистив костюми – тримав капелюх на цвяшку

маючи за плечима ціле століття саду

і вічніть яка чекала його у Божій шухляді

вшита з тонкої матерії з синього адамашку

тримався лише за палицю тесану із акації

кришились кістки в колінах позбавленій кальцію

запікав собі яблука порався з ними в брайтурі**

костюм у шафі почищений – і капелюх на місці

для хліба насущного пенсія кожного місяця

а для потіхи  – перестарілі кури

____________________

* Склеп –  магазин

** Брайтура – духовка

Світлина – Сергія Мацка