прадід у капелюсі але погляд у нього пожухлий
на фотографії літо – трава зеленим кожухом
– баня церковна покрита звичайною бляхою
покривали півліта базарські майстри
і фарбували її мабуть разів зо три –
у капелюсі й костюмі виглядає мені комахою
церква на фотографії придавила його плече
звідки він повертається якщо так пражить й пече?
і нашо йому ті яблука у целофанній торбинці?
він що бував з Респалдізою у Львові і Відні
а нині в костюм убрані плечі його столітні
і вже він у Божій шухляді – на визначеній Ним полиці
щодня убирався в костюм і йшов до склепу* за хлібом
довго він йшов гостинцем – останнім базарським літом
відпочивав дорогою – вітався з кущем і хмаркою
пережив Першу і Другу (війни) і першу і другу (дружин)
може Господь хотів щоби він усіх пережив
тому зупинив механізм в наручнім його дзиґарку
сини його з невістками: мій дідо Василь – і стрий Микола
приходили по неділях а внуки майже ніколи
дочки його із зятями – з Заліщик і Чернівець
Юлька й Марія що потім продала родинну хату
що вони завинили столітньому татові
і чи їх тягнуло у той буряківський кінець?
а він що усім дав кардинальську породу
ніс свої яблука на Спаса для беззубого рота
чистив костюми – тримав капелюх на цвяшку
маючи за плечима ціле століття саду
і вічніть яка чекала його у Божій шухляді
вшита з тонкої матерії з синього адамашку
тримався лише за палицю тесану із акації
кришились кістки в колінах позбавленій кальцію
запікав собі яблука порався з ними в брайтурі**
костюм у шафі почищений – і капелюх на місці
для хліба насущного пенсія кожного місяця
а для потіхи – перестарілі кури
____________________
* Склеп – магазин
** Брайтура – духовка
Світлина – Сергія Мацка
11.06.2016