ЗСУВ

Трагедія на Грибовицькому сміттєзвалищі, яка забрала чотири людські життя, підняла на поверхню цілий комплекс проблем — від фаховості управління і небажання брати на себе відповідальність за рішення чи бездіяльність політиків та управлінців до палкого бажання втопити політичних конкурентів і заробити бали навіть на людських трагедіях.

Підпал чи нещасливий випадок?

Пожежа, що виникла минулими вихідними на звалищі у Грибовичах, не була якоюсь надзвичайною. Як стверджує начальник головного управління ДСНС у Львівській області Сергій Дмитровський, пожежі на звалищі виникають ледь не щороку і рятувальники мають чіткий механізм роботи у таких випадках. З його слів, у понеділок зранку ніщо не віщувало біди, адже пожежники гасили вогонь на тому схилі, який по обіді обвалився.

«Наші працівники гасили вогонь на самому верху, бо техніка туди дістатися не могла. Ніщо не вказувало на те, що ця частина сміття може обвалитися», — розповів очільник львівських рятувальників під час сесії Львівської обласної ради.

Однак у понеділок по обіді частина сміттєвої гори посунула вниз і накрила чотирьох людей — трьох пожежників та еколога з ЛКП «Збиранка». Щодо еколога рятувальники не мали певності на сто відсотків, і щойно у вівторок підтвердили, що шукають вже чотирьох, а не трьох людей.

Представники МНС припускають, що причиною зсуву могла стати пожежа: сміття вигоріло всередині, пожежа порушила якийсь внутрішній баланс і гора сміття обсягом понад 100 тисяч кубометрів шугонула вниз, частково накривши гудронові ставки неподалік.

Представники міської влади в один голос твердять, що реальною причиною зсуву є підпал, внаслідок якого виникла пожежа, і так далі, однак не кажуть, кому був потрібен чи вигідний такий крок. Міський голова Львова Андрій Садовий лише натякнув, що підпал на звалищі трапився в дуже відповідний час — коли влада Львова вийшла на фінішну пряму в переговорах з Європейським інвестиційним банком щодо кредиту на вирішення проблеми звалища.

На сесії обласної ради Сергій Дмитровський сказав, що має власну версію того, що сталося, розповів її представникам слідчих органів і саме тому не може оприлюднити — щоб не нашкодити розслідуванню. Натомість т.в.о начальника головного управління Національної поліції у Львівській області Дмитро Загарія заявив, що слідство вивчатиме всі версії і, зокрема, перевірятиме діяльність ЛКП «Збиранка» та Львівської міської ради.

«У рамках кримінального провадження будуть вилучені всі документи про сміттєзвалище за всю історію його існування. А висновки слідчих будуть залежати від екологічної інспекції, органів місцевого самоврядування тощо», — наголосив Дмитро Загарія. З цієї заяви зрозуміло, що слідство триватиме довго, адже потрібен час для низки спеціальних дій, зокрема експертиз.

Загрози довкіллю та людям

Фахівці кажуть, що найбільшою досі загрозою, яка вже реалізувалася, є продукти горіння від пожежі, бо ж у диму, який протягом двох діб прямував на Львів та прилеглі села, було найбільше шкідливих речовин.

Однак це не все. Сміття засипало частину гудронових ставків, відтак їхній рівень піднявся. Саме тому побіч пошуку пожежників пріоритетом у роботі рятувальників та комунальних служб є зміцнення дамби — вилив фільтратів у сусідні річки мав би дуже неґативні наслідки для довкілля. Найрадикальніші голоси вживають словосполучення «екологічна катастрофа», однак поки що вони не превалюють у загальній масі.

Поки рятувальники звозять пісок та глину до дамби, виявилася ще одна проблема: у лівому боці звалища виявили тріщину, яка розширювалася сьогодні протягом дня і, зі слів Дмитровського, мала 6 см завширшки. До чого це може призвести — наразі важко прогнозувати, але наступний зсув ймовірний. Тому сьогодні зменшили число рятувальників біля важкої техніки й посилили заходи безпеки.

З огляду на техніку безпеки до пошукових робіт допускають лише фахівців, а інших охочих допомогти залучають до зміцнення дамби. Влада і рятувальники закликають львів'ян підвозити на місце рукавички, респіратори та питну воду.

Хто винен і хто відповість

На це питання мало б дати відповідь слідство, але, зважаючи на всі попередні розслідування довкола звалища, на швидку відповідь чекати не варто. Три роки тому прокуратура області подала в суд на бездіяльність ЛМР, і суд його задовольнив. Однак міська рада подала апеляцію і перемогла. Касаційна інстанція також стала на бік міської ради. Тож низка вимог та рекомендацій до міської влади Львова, переважно слушних та необхідних, залишилися невиконаними.

Представники львівського політикуму, передусім опозиційних сил в обласній та міській радах, у тому, що сталося, звинувачують теперішню владу і наполягають на провині чинного міського голови Андрія Садового, який, як стверджує партія УКРОП, «відшив» понад 40 інвесторів, які хотіли будувати новий полігон і дбати про переробку сміття.

Але чинний міський голова чи не єдиний публічно визнав свою частку провини за те, що сталося, на відміну від інших владних мужів. Очевидно, що частка загальної провини лежить на всіх очільниках Львова, головах ЛОДА та керівниках обласної ради. Вони усі мали час для того, щоб вирішити цю проблему. Чинний голова облради Олександр Ганущин може скільки завгодно говорити про те, що його обрали геть нещодавно, але той самий Ганущин був не останньою особою в адміністрації за часів покійного Петра Олійника й депутатом облради багатьох скликань. Голова ОДА Олег Синютка сім років був першим заступником Садового і за всіма формальними ознаками чудово володіє ситуацією щодо цієї проблеми, адже не один раз над нею працював. «Свободівець» Руслан Кошулинський, який під час сесії у полемічному запалі розказував, що сам водив інвесторів до Садового, тримаючи в руці стос паперу з переліком рішень обласної ради щодо Грибович, був керівником найбільшої фракції у ЛМП попереднього скликання, а потім ще й заступником спікера парламенту. А його однопартійці очолювали екологічну комісію у Верховній Раді та профільне міністерство.

Цей ланцюжок можна продовжувати до безконечності, бо більшість очільників області та депутатів різних рівнів не перший рік перебувають на посадах у виконавчій чи представницькій владі. І питання про те, що заважало чи заважає зараз об'єднатися, щоб вирішити проблему, є геть не риторичним і свідчить про рівень відповідальності перед виборцями та громадою загалом.

Щоправда, міський голова Львова, який так бадьоро почав понеділок з розповідей про кредит у 40 мільйонів євро на закриття грибовицької проблеми і майже відсутність проблем із вивозом сміття, по обіді раптом «здувся». Він просто зіґнорував позачергове засідання сесії міської ради, де мали виділити 14 млн для потреб рятувальників, які працюють на звалищі.

Секретар міської ради Анатолій Забарило, відповідаючи на питання, а де ж Андрій Садовий, оповів, що той має зустріч з владиками, але причину тієї зустрічі не повідомив. І не знати, чого більше було в такому кроці міського голови — демонстрації своєї переваги над депутатами чи реального страху тримати публічно удар в аґресивно налаштованому середовищі. Цілком може бути, що йдеться саме про страх, бо ще за дві години перед сесією люди, близькі до Садового, натякали, що сесії може й не бути.

Але група активістів та депутатів на засіданні, яке все ж почалося, оголосили, що на сесію внесуть питання про недовіру Садовому і що той зник з радарів. Питання таки внесли — «за» проголосували 35 депутатів, але коли дійшло до діла, то підтвердили свою позицію лише 14. Саме тому можна вважати цей випадок сиґналом для Садового, що треба виявляти трохи більше миролюбства, бо останнім часом він перестав «бачити береги».

Хай там як, але відсутність Садового геть не пішла йому на користь. Таке враження, що в команді Андрія Івановича не дуже й знають, як загасити цю пожежу. Натомість інші політики (і опозиційні, і провладні), користаючи з моменту, роблять мерові пропозиції, від яких він не зможе відмовитись.

«Садовий сам собі копає могилу, і поки не зрозуміло, чому він так робить», — прокоментував Z неявку міського голови на сесію один з депутатів.

Окрім швидкого голосування за виділення коштів для рятувальних робіт, решта сесії була яскравим розгулом демократії чи відьомського шабашу (залежить від погляду на подію) — смітники перед трибуною з геть неполіткоректними написами «Рижу худобу в тюрму» та «Хотів відкату — тепер сідай за ґрати», десятками «небайдужих» громадян міцної статури, які ліпше би пасували до походу футбольних фанатів чи турніру з єдиноборств, аніж до сесійної зали, реґулярними криками «Ганьба!» та спробами зачинити депутатів у сесійній залі, що провалилися завдяки впертості депутата Козловського та двох тренованих хлопців, які його всюди супроводжували. Але, випустивши пару, всі учасники дійства розійшлися задоволені: камери зафільмували активних громадян і свідомих депутатів, Садового «заклеймілі пазорам», хоч і не висловили йому недовіру. Виконана бодай програма мінімум.

Натомість за дужками залишилося багато питань, що їх, власне, мали б розглянути депутати міської ради. Наприклад, чому багато років попри реґулярні пожежі біля звалища немає не те що пожежного поста, а бодай пожежної водойми — з тамтешніх брудних ставків воду не можна брати, бо вони псують техніку. Чому на такому «сейсмічному» об'єкті немає реальної огорожі та охорони і процвітає чорне сортування вторсировини та металів, які приносять організаторам цього бізнесу десятки, якщо не сотні мільйонів гривень буквально з повітря? Чому пожежники гасять звалище водою і пішки, а не забезпечені авіацією, яка має працювати в таких випадках? Чому замість виконувати приписи прокуратури, міська влада оскаржує рішення? Чому не створено комісію міськради для розслідування всіх обставин трагедії на звалищі? Таких питань є більше, і всі вони не надто приємні, але для багатьох політиків міського чи обласного масштабу людські смерті та екологічні лиха є передовсім приводом для збільшення популярності, а не потребою задуматися над тим, що і як вони роблять у місцевих радах.