Один мій знайомий підприємець-авантюрист зізнався мені восени минулого року, що активно міняє всі наявні в нього долари на євро. Свої дії він пояснив впевненістю, що незабаром курс євро розпочне стрімке зростання. Я тоді лише покепкував з нього й порадив трохи датися на стримання. З прочитаних мною прогнозів західних аналітиків все виглядало з точністю до навпаки: євро мав би продовжити падіння щодо курсу долара.
«Що ті твої аналітики знають? Мій нюх – значно надійніший за всіх твоїх експертів. А єври нині дешеві як борщ», – відповів мій знайомий. А треба віддати йому належне, він уже не раз дивував мене своїми віртуозними економічними передбаченнями. Зокрема, точно знав, що 2005 року треба міняти євро на долар, допоки курс був 1:1,5. І на цій операції він підняв свій капітал відсотків на 25.
Утім, минулого року, все волало про те, що дії бізнесмена-авантюриста були помилковими. Небезпека Brexit, прагнення Каталонії до незалежності, міграційна криза, невирішеність грецької проблеми, банківські потрясіння в Італії та Іспанії тощо. Практично всі експерти виходили з того, що в 2016 році євро буде падати, а долар США – рости, допоки, врешті-решт, у якийсь момент не встановився б паритет двох найважливіших резервних валют: обмінний курс $1=€1. Нагадаю, що восени минулого року справа саме до цього і йшла, за один євро вже давали менше за 1,06 долара...
Утім зненацька тренд змінився. З грудня минулого року євро почав зміцнюватися, всупереч численним прогнозам. У березні рух єдиної європейської валюти догори прискорився, і ось курс євро досяг найвищого рівня з серпня 2015 року, перевищивши під час торгів третього травня позначку 1,16 долара.
Це що ж виходить, знані світові фінансові експерти помилялися, а львівський бізнесмен-авантюрист зі своїм чутливим нюхом виявився правим? Неймовірно. А причина цього проста: змінився той чинник, на який спиралися промінентні аналітики в своїх прогнозах. Восени минулого року світовий валютний ринок Forex твердо виходив з того, що Федеральна резервна система США неминуче почне підвищувати облікову ставку. Адже упродовж семи років (майже все президентство Барака Обами) ФРС утримувала облікові ставки на фактично нульовому рівні. Навіть коли американська господарка остаточно вийшла з кризи й демонструвала всі ознаки одужання, ФРС, всупереч очікуванням, підвищила облікову ставку на нехарактерно для таких ситуацій низький базовий відсоток.
Фінансисти все ж очікували, що, з огляду на зміцненням американської грошової одиниці, ФРС почне стрімко піднімати облікову ставку принаймні цьогоріч. Експерти говорили навіть про ймовірне чотирикратне зростання. Якби ці очікування справдилися, то це неминуче спровокувало б притік міжнародного капіталу в доларовий простір. Що, своєю чергою, безумовно спричинило б стрімке зростання курсу американської долара, особливо щодо євро (адже основна маса капіталу перетекла б саме з єврозони).
Таким є «золоте правило» фінансового ринку: капітал завжди перетікає туди, де відсотки вищі. А за реалізації описаного сценарію, в Сполучених Штатах вони б стали відчутно вищими, ніж в євроленді. Адже Європейський Центральний Банк досить прозоро натякнув, що, навіть попри підняття облікових ставок за океаном, Європа має намір продовжувати політику «наддешевих грошей».
У цьому контексті варто зазначити, що в грудні 2015 року Федеральний резерв США дійсно підняв ставку. Утім підняття це було надто незначним. Причому керівництво чітко дало зрозуміти, що, зробивши перший крок, з другим поспішати не буде. Директор ФРС Джанет Єллен (Janet Yellen)пояснила цю неквапність наміром «не нашкодити не надто стійкому розвитку американської та світової економіки».
Нині ми маємо вже травень, а облікові ставки у США все ще на рівні минулорічного грудня. Саме тому на Forex подорожчання долара змінилося зниженням його курсу. Світовим експертам залишилося хіба що знаходити красномовні пояснення причин несправдження власних прогнозів.
«Долар падає, оскільки ринок утвердився в своїй точці зору, згідно з якою протягом цього року відбудеться лише максимум одне підвищення облікової ставки», – виправдовується валютний аналітик Commerzbank Антьє Префке (Antje Praefke). «У даному випадку ми маємо справу радше зі слабкістю долара – наслідком обережнішої відсоткової політики американської ФРС», – продовжує тему експерт німецької інвестиційної компанії Union Investment Франк Енґельс (Frank Engels).
Який стан справ ми можемо констатувати на даний момент? Долар, який неухильно зміцнювався з весни 2014 року, коли ФРС вперше стала натякати на можливість підвищення ставок, нині слабшає. Водночас інші світові валюти зростають в ціні. Мова не лише про євро, але й, приміром, про фунт, єну, швейцарський франк. До речі, курс японської грошової одиниці щодо американської стрибнув на торгах другого травня до максимуму за останні 18 місяців. Тут, правда, позначилося ще й те, що Центробанк Японії, всупереч очікуванням учасників ринку, в кінці квітня утримався від активізації заходів зі запомповування в господарку «наддешевих грошей». Тому то інвестори й почали скидати долари заради придбання єн.
То чи варто наслідувати приклад львівського бізнесмена й терміново міняти долари на євро? Радше ні, аніж так. Принаймні поки що, до кінці червня, допоки не минули дві знакові дати, які можуть суттєво вплинути на курс євро-долар.
Перша з них – це 15 червня. Саме цього дня відбудеться наступне засідання Федеральної резервної системи США, на якому й буде розглядатися питання підвищення облікової ставки. Чи схилиться керівництво ФРС до рішення «здорожчити» долар? Нині вже ніхто не береться прогнозувати напевно.
Друга визначна для світових валют дата – це 23 червня, коли у Великій Британії відбудеться референдум щодо ймовірного виходу країни з Європейської Унії (так званий Brexit). Якщо британці проголосують за сепарацію, то експерти прогнозують значну девальвацію єдиної європейської валюти. Адже багато інвесторів почнуть посилено позбавлятися вкладень в єврозоні, навіть попри те, що Об’єднане Королівство до неї не входить.
І тут мова йде вже не тільки про Brexit. Позитивна відповідь на британському референдумі може спровокувати ефект доміно. Він стане особливо потужним, якщо на тлі міграційної кризи до влади в ключових європейських державах прийдуть праві й ліві популісти, для котрих характерна євроскептична риторика.
07.05.2016