(По матеріалах Львівського обласного архіву)
Святкування Першого травня — це славні сторінки в історії міжнародного революційного руху, в історії боротьби робітничого класу за пролетарську революцію, за радянську владу.
Першотравневі свята в Польщі, Західній Україні і Західній Білорусії — це яскраві картини боротьби трудящих всіх національностей проти загального ворога — поміщиків і капіталістів, які протягом двадцяти років грабували і знущалися над поневоленими народами, втримуючи своє панування з допомогою безмежних насильств, катувань, шибениць і розстрілів. З року на рік боротьба ставала все впертішою, охоплюючи ширші маси робітників і селян. Зростала революційна свідомість народних мас. Про це красномовно свідчать першотравневі листівки робітників.
"В Польщі більше ніж в якійнебудь іншій буржуазній державі, — писали революційні робітники, — шаліє капіталістична реакція, сваволя жандармів і поліції. Тюрми і концентраційні табори переповнені найкращими бійцями робітничого класу.
У нас, у Східній Галичині, цей дикий терор польської буржуазії є в десять раз більший. Польські панівні кола намагаються в класову солідарність пролетаріату посіяти національну ворожнечу, застосовуючи найдикіші методи. Весь тягар цих насильств і знущань падає виключно на плечі працюючих мас.
Геть уряд буржуазії і її наймитів!
Хай живе диктатура пролетаріату!
Геть ненависть і національну ворожнечу!
Хай живуть радянські республіки Україна і Росія!
Хай живе комунізм!"
(Фонд: Львівське воєводське управління 608/21).
Робітники об'єднувались з трудящим селянством для спільної боротьби. В першотравневих листівках революційні робітники закликали селян до рішучої боротьби за землю і волю.
Першотравневі свята провадилися під лозунгом солідарності з трудящими всіх країн. Перед пригнобленими народами колишньої Польщі завжди стояв живий приклад розквіту і слави Країни Соціалізму. В одній з першотравневих листівок в 1931 році робітники писали: "...Скрізь по світі, в Європі і Америці, десятки міліонів безробітних, скрізь розвал промисловості, крахи банків, руїна селянського господарства. Скрізь голод, нужда і смерть для працюючих. Всюди скажений наступ визискувачів-гнобителів на робітників і селян, щоб на їх плечах, їх потом і муками найти собі вихід.
Тільки на 1/6 частині світу зовсім інше, протилежне становище. Тільки в СРСР немає загнивання і кризису народного господарства, а зате є бурхливий, нечуваний в історії розквіт промисловості, зріст будівництва соціалізму. Хай живе СРСР і УРСР!"
В дні Першого травня трудящі виходили на вулиці міст і сіл і демонстрували свою волю до боротьби, свою солідарність з міжнародним пролетаріатом, з батьківщиною трудящих всього світу — СРСР.
Напередодні першотравневих днів польських панів охоплював тваринний жах. Напередодні свята уряд мобілізував усі свої сили, всю державну машину, поліцію, армію, дефензиву. Все приводилось в бойову готовність. Країна наводнювалась тисячами шпигунів, що стежили за кожним рухом, за кожним словом чесних громадян. Агенти дефензиви з тривогою доносили: у Львові, Дрогобичі, Станіславі, Ровно, Варшаві робітники готуються до першотравневих страйків і демонстрацій. На вулицях, на вокзалах розкидані і розклеєні тисячі листівок. "Згідно інформацій, одержаних через командування округу в Перемишлі, таємним шляхом установлено, що до Перемишля з Лодзі вислана пачка комуністичних відозв — всього 25 кг. За воєводу — Іванов". "Вночі проти 28 квітня у Львові на костьолах, на будинках і парканах повішені комуністичні відозви... Штаб-комісар слідчого Управління". "Вслід за телеграмою від 27 квітня в справі підготовки до демонстрації 1 Травня в Самборі, повідомляю, що члени професійної спілки сільськогосподарських робітників прийдуть на демонстрацію робітників у Самбір двома колонами з 9 гмін нашого повіту. Самбірський староств Ленчевський".
"Вночі проти 1 травня в Під'яркові розкинено вздовж шляху 500 комуністичних летючок... Повітове староство".
"У Винниках біля залізничної станції знайдено комуністичні відозви до дня 1 Травня. Львівський староста".
"В звязку з 1 травня не приступили до роботи робітники в містах Самбір, Стрий, Дрогобич. Дрогобичський староста".
В страхові перед готуванням трудящих польський уряд проводив масові арешти заповнюючи тюрми тисячами робітників і селян. Так напередодні 1 травня 1939 р. у Львові було заарештовано 472 чол. (Рапорт комендатури поліції №52).
Найбільш горячково готувались панські сатрапи до Першотравневих свят в 1936 році, розуміючи, що у відповідь на розстріли демонстрацій в Кракові, Лодзі, Львові, ці свята пройдуть з найбільшого активністю.
Командир X корпусу видає наказ: "На бажання пана воєводи Львів. В звязку з днем 1 травня наказую таке:
1. В день 1 травня ц. р. підготувати в казармах по одному полку піхоти на гарнізон, які, в разі потреби даного старости, мають бути надіслані на допомогу цивільній владі.
2. Обмежити відпуск рядових з казарм від 21 год. 30 квітня до 6 год. 2 травня.
3. Визначити в кожному гарнізоні по одному офіцеру для зв'язку з місцевим старостою. В день першого травня вони триматимуть зв'язок між адміністративною владою і військом. Комендантам гарнізонів розробити диспозиції і держати війська напоготові. Командир X корпусу. 27 квітня".
Польський уряд був недосить певний також щодо війська і тут проводив певні заходи.
"...Відносно 1 травня відомо, що серед жовнірів повинна бути проведена велика агітація: усна, через брошури, відозви, транспаранти, написи на казармах і т. д.
В такому випадку наказую:
1. Коменданти гарнізонів посилюють оборону військових об'єктів — арсеналів, порохових складів, казарм тощо, починаючи чи з 12 години 30 квітня до 6 години 2 травня.
2. В день 1 травня наказую припинити всякий рух рядових по вулицях.
3. Офіцери інформаційних відділів на р. час від 30 квітня до 3 травня загострюють пильність і всі спроби агітації серед війська припиняють негайно.
4. Тримати напоготові озброєні частини і в разі вимоги, допомагати цивільній владі встановлювати спокій і порядок. Командир 5 корпусу Чернєвський. Львів".
Так готувався уряд до дня 1 травня. І в ці дні військо і поліція широко застосовувалися. Кінна жандармерія і поліція нагаями і шаблями розганяли демонстрації, військо стріляло в безборонних демонстрантів. "Коли почав говорити з трибуни робітник, поліція зробила напад на трибуну. Прикладами карабінів прокладали вони собі шлях до трибуни... Другий напад зробила поліція на червоний прапор. Били прикладами не тільки чоловіків, але і жінок". (З газет).
"Біля Великого театру крім учасників демонстрацій зібралось біля 3.000 чоловік. Були проголошені промови, потім оркестр грав "Інтернаціонал" і "Марсельєзу". Група будівних робітників почала виголошувати: "Хай живе вільна Іспанія!", "Хай живе Сталін!". Відділ поліції почав розганяти демонстрацію. У відповідь демонстранти почали кидати в поліцію каміння. При появі кінного затону поліції демонстранти відступили". (Комендатура поліції №57, 1938 р.).
В одному місці на вул. Сапєги наймитами поліції в натовп було кинуто 5 бомб. В наслідок вибуху було поранено багато людей, з них 45 чоловік забрала швидка допомога. (Слідче управління держ. поліції, рапорт №116, 2/5 1938 рік).
Але ніщо не могло перешкодити революційному пролетаріатові відзначити день 1 Травня. З року в рік зростала кількість демонстрацій і поршотравневих страйків, зростала кількість їх учасників.
Так, в 1932 році з телефонограми львівській комендатурі поліції видно, що у Львові в демонстрації брало участь 8.200 чоловік, в Бориславі 4.900, у Дрогобичі 4.600 і т. д.
В 1936 р. львівський староста доносить, що "О 12 годині похід в кількості 10.000 чоловік з прапорами і плакатами пішов до Великого театру". (Слідче управління, рапорт №113, 2/5 1938 р.).
В 1937 р., (рапорт №116 2/5 1938 р.) в Першотравневі демонстрації у Львові взяло участь 17.000 чоловік. В 1938 і 1939 роки участь в демонстраціях у Львові приймало до 40.000 робітників.
Особливо великі демонстрації відбули ся в 1938 р.
Агенти з тривогою доносили:
"Борислав. Участь в демонстрації взяло 10.000 чоловік". "Дрогобич. Кількість учасників демонстрації досягала 10.000". "Яворів. — В першотравневому поході взяло участь 1.000 чоловік, несли прапор з написом: "Пролетарі всіх країн, єднайтеся!". "Самбір. — В першотравневому поході взяло участь 1.000 чоловік". (Фонд: Львівське воєводське управління, спр. 666).
На прапорах і плакатах робітники і селяни писали лозунги, за які вони боролись. "Пролетарі всіх країн, єднайтеся!", "Геть капіталістично-поміщицьку Польщу!", "Хай живе великий Радянський Союз — батьківщина всіх знедолених!", "Хай живе єдина Українська Радянська Республіка!".
Трудящі боролись і перемогли. Настали дні, коли робітники, селяни, трудова інтелігенція колись поневоленої землі можуть вийти на вулиці оновленних міст і сіл разом з усім радянським народом, продемонструвати свою міць, свого любов до батьківщини, до партії Леніна-Сталіна, свою солідарність з міжнародним пролетаріатом, що й досі томиться в застінках тюрем і концтаборів, голодує і вмирає на фронтах другої імперіалістичної війни.
[Вільна Україна]
29.04.1941