Вже через тиждень (26 квітня) Львівська обласна рада погоджуватиме новий, відкорегований список об'єктів, які виставить цього року на приватизацію. Попередній, до якого увійшло 44 об'єкти обласної власності, збудив просто шквал неґативних емоцій не тільки в депутатів, а й у низки місцевих громад. Наскільки можна зрозуміти, ініціаторам приватизаційного процесу йшлося про те, щоб укласти повний перелік всього того майна, яке можна було б виставити на продаж суто теоретично, але сприйняли цей лістинґ як вказівку до дії. Відтак навколо занесення об'єктів до списку чи вилучення з нього вже понад місяць тривають бурхливі публічні та не надто дискусії.
У списку на продаж – і приміщення, котрим користає Російський культурний центр
Пункти розбрату
Первинний список потенційної приватизації з'явився наприкінці березня й одразу ж спричинив серйозний резонанс. Питання мали затвердити на сесії ЛОР 29 березня, але відклали до того часу, коли втишиться обурення частини депутатів. У найпершому варіанті списку фіґурувало 44 об'єкти, і декотрі з них просто чудові: гараж площею понад 62 метри квадратні на території департаменту охорони здоров'я у Львові на вулиці Конопницької (цей об'єкт давно перебуває в оренді й орендар хоче приватизувати нерухомість); майже 1 700 м2 торговельних площ в універмазі на площі Ринок; колишній столярний цех на Некрасова та оранжереї на тій-таки вулиці площею понад 200 м2 кожна.
Природно, що локації цих об'єктів, їх площа та інші нюанси не могли не збудити, м'яко кажучи, недовіри до ініціаторів процесу. Адже на Некрасова, приміром, цілком можна вмістити гарні приватні будиночки, а на Конопницької — торговельний заклад чи щось таке інше.
Для обговорення питання спершу зібрали президію ЛОР і одним махом викреслили зі списку 5 позицій — окрім вже згаданих об'єктів, з приватизаційного процесу вилучили приміщення колишнього центрального рентґен-радіо-фізкабінету за адресою Чернігівська, 7 площею понад 300 м2.
Однак це втихомирило ситуацію лише частково, бо у переліку залишився такий потенційно вибухонебезпечний об'єкт, як будівля колишнього кінотеатру на Короленка, що її зараз використовує Російське товариство у Львові, майже розвалені будівлі на вулиці Базарній, соціальні об'єкти в районах — аптеки, друкарні тощо.
Тоді ж таки, зважаючи на масштаби пропозицій, ухвалили рішення відбути громадські слухання і аж потім підготувати остаточну пропозицію до голосування на сесії ЛОР.
Історична подія
Учасники громадських слухань мимоволі увійшли в історію. Принаймні в цьому запевнив перший заступник голови Львівської облради Володимир Гірняк. З його слів, це перші приватизаційні громадські слухання в історії обласної ради. «Ми зібралися тут, щоби обговорити проект рішення і максимально усунути всі суперечливі моменти та з'ясувати подробиці, щоби винести це питання на сесію 26 квітня», — наголосив В.Гірняк і додав, що навіть після того список буде уточнено.
Щоправда, історичні слухання важко назвати громадськими у повному розумінні цього слова, бо більшість промовців були самі ж депутати облради. Однак навіть попри те слухання стали тріумфом демократії, бо критики на адресу укладачів списку було набагато більше, ніж похвал. Очевидно, що такий підхід зумовлений останніми тертями між засновниками нової більшості в обласній раді — «Солідарністю» та «Самопоміччю», але цим разом політичне протистояння нарешті прислужилося громаді.
Голова фракції «Самопомочі» Іванна Свистун оголосила довгий перелік ґанджів приватизаційного списку. Зокрема, зазначила об'єкти, які розміщені на території Львівської обласної клінічної психіатричної лікарні та СШ №31 на вулиці Княгині Ольги. Зі слів пані Свистун, нелогічно продавати ці об'єкти, якщо земля під ними закріплена за лікарнею та школою і через це проблеми матимуть і потенційні покупці, і користувачі земельних ділянок.
Також вона звернула увагу на те, що в попередньому варіанті списку дуже багато фактологічних неточностей або замовчувань. Це з'ясувалося після перевірки даних і теж збудило в депутатів певні підозри.
Крім того, увагу депутатки привернув пункт про приміщення на вулиці Винниченка, який хочуть продати теперішньому орендареві. «Три тисячі гривень вони платять на місяць за понад 70 квадратних метрів у центрі Львова. Це навіть не знущання, я не знаю, як це назвати», — обурилася представниця «Самопомочі» й закликала не продавати це приміщення, а передати його котромусь із підрозділів ЛОДА чи обласної ради, які нині змушені самі орендувати офіси.
Відповідальний за укладення списку, керівник управління майном спільної власності Львівської обласної ради Микола Бандра намагався згладити гострі кути. З його слів, цей перелік вмістив всі ті об'єкти, що їх рада може приватизувати в той чи інший спосіб. Однак він не є остаточним, і всі подальші рішення ухвалюватимуть профільна комісія та сесія.
Фрагмент документа
Пан Бандра наголосив, що умовно список можна поділити на дві частини: у першій зібрано об'єкти, які пропонують виставляти на конкурс чи аукціон, а в другій — ті, що їх можуть викупити чинні орендарі. (До речі, саме в цій частині списку були об'єкти, через які здійнявся галас і які потім вилучили).
Зокрема, у першій частині є низка цілісних майнових комплексів — переважно друкарні у районах та обласна друкарня на Пекарській у Львові. Також до першої частини потрапила будівля Російського культурного центру та об'єкти, які перебувають в незадовільному стані. Зокрема, йдеться про столярний цех та нежитлові приміщення на вулиці Базарній, 36 і 38. Сукупна площа «сусідів» становить понад 800 м2, а договір оренди підписано з ТОВ «Майстерні з ремонту та виготовлення спеціального аптечного обладання» до 2028 року з орендною платою 647 грн на місяць. За даними Миколи Бандри, приміщення перебувають в незадовільному технічному стані й можуть завалитися, тож їх краще продати.
Продавати розвалюху — це блюзнірство
Проти цієї пропозиції виступив представник фракції «Батьківщина» Ярослав Качмарик. З його слів, продавати об'єкти в такому стані не можна, бо в цьому випадку йдеться не про нерухомість, а про землю під нею.
«Не можна продавати те, що розвалюється. Це блюзнірство. Приватизацію критикували і будуть критикувати, але коли продають розвалюху, то це точно корупційна схема», — наголосив депутат.
Очевидно, що він має всі підстави так стверджувати, адже тепер об'єкти на Базарній здобули додаткові бізнесові переваги — там по сусідству відкрився великий торговельно-розважальний центр «Форум-Львів». Тож, маючи такий шматочок території, можна успішно звести якусь будівлю чи продати «майно» за добрі гроші.
Водночас пан Качмарик запропонував продати за 30 мільйонів гривень будівлю на Короленка, 1. На його переконання, за такі гроші об'єкт обов'язково куплять, а обласна рада одним махом забезпечить половину надходжень до бюджету розвитку.
Однак ця пропозиція не дістала підтримки ні від теперішніх користувачів центру, ані від представників громадських організацій, які мають свої плани щодо будівлі.
Базарна, 36 і побажання від "рук народу"
Представник Російського культурного центру бурхливо заперечив на ідею продажу й закликав не зачіпати це питання і дати можливість товариству надалі працювати в будівлі. Натомість очільник міського осередку ГО «Сокіл» Юрій Черкашин запропонував передати будівлю патріотичним та ветеранським організаціям, які здебільшого не мають своїх офісів.
Почубитися «супротивникам» не дав Володимир Гірняк, який нагадав, що з цього приводу працює спеціальна комісія, яка й вирішить, що робити з цією будівлею далі. Усі прекрасно розуміють, що поспішати з остаточним рішенням не варто, бо справа делікатна, передовсім з огляду на політичні аспекти ймовірних наслідків.
Ще один великий шматок «пирога» — це соціальні об'єкти в районах області: друкарні, бібліотеки та аптеки. Частину пунктів з переліку вже в процесі обговорення зголосилися взяти на баланс органи місцевої влади. На самому ж обговоренні селищний голова Івано-Франкового заявив, що місцева влада готова взяти на свій баланс будівлю аптеки.
З іншого боку, не можна відкидати варіант, що певна частина критиків не так прагне справедливості, як не задоволена розподілом майнових смаколиків і хоче доступу до пирога. Тут керівництво комісії та облради опиняється в доволі скрутній ситуації, бо реально монолітної більшості у раді немає через останні конфлікти між партіями президента і міського голови Львова. Відтак доводиться шукати голоси в менших фракціях, які не відмовляють собі у задоволенні отримати якісь преференції і не конче у «великій приватизації». Тому після сплеску публічної активності справа переходить у звичну кулуарну площину, і наслідки цієї роботи можна буде побачити на сесії 26 квітня.
20.04.2016