У Львівській міські раді пропонують новий спосіб співпраці з громадськістю — при кожному управлінні хочуть створити окрему громадську раду. В такий спосіб, кажуть посадовці, забезпечать прозорість діяльності й налагодять комунікацію з громадськістю. За задумом, увійти до рад мають представники профільних громадських організацій або ті експерти, яких вони порекомендують.
Нагадаємо, що в сусідньому Тернополі цю ідею реалізували ще в лютому цього року. Щоправда, там ці дорадчі утворення називаються не громадськими радами, а експертними — Громадські ради у міській раді Тернополя створювали ще 2010 року, однак тоді на стадії втілення ідея провалилася.
Тепер у Тернополі працює 8 Експертних рад — по одній на кожну постійну комісію міської ради. А у Львові Громадські ради створюватимуться не при депутатських комісіях, а при управліннях, яких у міській раді є аж 32. «Z» з'ясував, як можна долучитись до ухвалення рішень у Ратуші, й знайшов «ложку дьогтю» у «бочці» добрих намірів міського уряду.
Від п'яти і більше
Кілька місяців у Львові тривали дебати щодо створення при міській раді громадського консультативного органу. Громадські активісти пропонували створити одну раду, яка би працювала або при депутатському корпусі, або при виконавчому комітеті Львівської міської ради. Створення єдиної ради, казали вони, дозволило б вирішувати комплексні питання, а не ділити їх на окремі напрямки.
Однак у міській раді пішли іншим шляхом.
«Якщо створити одну раду, у ній було би більше ніж 100 представників громадськості. Вона була би великою і неефективною, — пояснює «Z» начальник відділу громадського партнерства ЛМР Орест Файфурка. — Натомість профільні ради можуть справді бути дієвими: вони професійно працюватимуть з питаннями, у яких добре розуміються».
Отож після багатьох суперечок, 31 березня, львівські депутати затвердили Типове положення про Громадську раду при управліннях Львівської міської ради.
«Ухвалено дуже важливе рішення, яке фактично дозволяє мешканцям і громадським організаціям реалізувати їхні права на участь у місцевому самоврядуванні, передбачені в Конституції та Статуті міста», — стверджує керівник КУ «Інститут міста» Олександр Кобзарев.
Відповідно до ухвали, передбачено два механізми створення громадських рад: або з ініціативи керівника управління, або з ініціативи п'яти громадських організацій. «Тобто якщо ми маємо, наприклад, управління освіти, і є ГО, які працюють у цій сфері, і вони вважають, що можуть щось додати, щось зробити, то можуть ініціювати створення такої ради. Така ж можливість передбачена щодо кожного управління», — розповідає Олександр Кобзарєв.
Це означає, що бути учасником громадських рад зможуть лише ті, хто є представниками громадських організацій, або будуть від них делеґовані. Зі слів Олександра Кобзарева, до складу громадських рад не зможуть входити посадові особи Львівської міської ради та міські депутати, однак вони відкриті для представників громадських організацій, асоціацій, спілок, журналістів, активістів. «Обов'язкова вимога — це рекомендація профільної громадської організації, яка працює у цій сфері, про те, що ця людина справді має певні фах та здібності, щоб працювати», — додає він.
Згідно з нормою, рада діятиме на постійній основі, її члени обиратимуть голову та заступника, а всі її учасники матимуть рівний доступ до питань, що винесуть на обговорення. Зустрічатись ради мають не рідше, аніж раз на квартал.
Хто перший?
У структурі Львівської міської ради сьогодні є 32 управління. Серед перших, що вже декларують бажання створити громадські ради, — управління культури та управління «Секретаріат ради».
«Наш відділ, який входить до складу управління "Секретаріат ради", найближчим часом ініціюватиме створення такої громадської ради. Будемо запрошувати усі організації, які працюють у цьому напрямку, долучитись до роботи. З багатьма ми вже багато років працюємо як з переможцями конкурсу соціально-культурних проектів, а також у напрямку напрацювання хороших практик участі громадян в ухваленні рішень», — розповдає Орест Файфурка.
Постійні наради з громадськістю відбуваються вже зараз, а громадська рада — лише можливість структурувати таке спілкування, кажуть в управлінні культури Львівської міської ради. Зі слів його керівника Михайла Мороза, тут дуже сподіваються на конструктивні пропозиції громадськості щодо стратегії розвитку галузі.
«Ми розуміємо, що як чиновники не знаємо і не можемо знати усього, тому розраховуємо на допомогу. Наше управління ще від минулого року працює над темою громадських дорадчих органів. Тепер ми будемо ініціювати формування такої ради при нашому управлінні. Ми і зараз багато працюємо з громадськістю. Нині не є проблема комусь з представників організацій прийти до нас, з'ясувати певні питання чи подати пропозиції. Але часто така співпраця має формат індивідуальних консультацій. Є певна проблема, і ми її вирішуємо. Але потім зі схожим питанням може звернутись ще кілька організацій. Тому створення ради дозволить зекономити час і зробити співпрацю ефективнішою, зокрема завдяки налагодженню комунікації між громадськістю», — пояснює Михайло Мороз.
Орест Файфурка зазначає, що термінів, коли ж мають бути створені ради, насправді немає. Все залежатиме і від управління, і від громадських діячів.
Формування складу кожної з громадських рад почнеться з публікації виконавчим органом оголошення про початок її створення на офіційному веб-сайті Львівської міської ради.
Від моменту оголошення про створення громадської ради львів'яни матимуть 20 днів, щоб подати свої кандидатури. Претенденти мусять заповнити електронну форму встановленого зразка, написати мотиваційний лист і подати рекомендацію від громадської або іншої організації, статутна діяльність якої пов'язана зі сферою діяльності відповідного управління, про делеґування або підтримку.
«Щодо нашого управління, ми маємо свою розсилку, яку отримують більшість громадських організацій Львова. Коли оголосимо про створення ради, обов'язково поширимо максимум інформації про це, щоб усі охочі могли долучитись. Думаю, це буде протягом місяця–двох», — запевняє Орест Файфурка.
Ложка дьогтю
«Люди, які прийдуть у громадські ради, повинні бути дуже активними. Вони мають розуміти, що це ще одне велике навантаження. Там або треба справді добре працювати, або туди нема чого йти», — переконаний громадський діяч, член Громадської ради при Міністерстві культури України та колишній учасник Громадської ради при ЛОДА Андрій Салюк.
З його слів, якщо збереться достатня кількість активних людей, формат роботи у громадській раді може дати цікавий результат. Однак це потребує чимало зусиль. Адже, попри деякі винятки, зазвичай чиновники не надто налаштовані на співпрацю.
«Більшість чиновників, очевидно, не хочуть дослухатись до громадськості. Тому дуже важливо знайти ту мову, якою вдасться спілкуватись з чиновниками. Це не мусить бути спільна мова. Іноді вони можуть бути в опозиції, іноді партнерами, але працювати разом треба. Це може бути мова ультиматумів, якщо сторони у стані війни. Просто приходити, кричати, випускати пару, але нічого не вирішувати — це погана практика і це не має сенсу», — каже Андрій Салюк.
Менше оптимізму щодо діяльності громадських рад виявляє директор Першої львівської фундації Роман Кошовий. На його переконання, про участь громади в ухваленні рішень не можна говорити, поки не буде змінено законодавство. Адже беззаперечного впливу на ухвалення рішень ради не матимуть. Як, наприклад, і громадські слухання, вони матимуть лише дорадчий голос.
«Дуже часто громадські ради — це лише імітація залучення суспільства до ухвалення рішень. Я двадцять років був і у різних громадських радах, а тепер, останні два роки, принципово у них не вступаю. За часів Януковича вони перестали впливати на будь-які рішення, а стали лише ширмою для західних колеґ, аби сказати, що ми залучаємо громадськість до ухвалення рішень. Насправді ради не мають жодного впливу. Їм бракує повноважень щодо ухвалення рішень, на які точно будуть зважати чиновники чи депутати. Громадськість може лише обговорити питання, яке спускають згори, але результат обговорення не має подальшої імплементації. Вони не мають права вето, не можуть заблокувати певного рішення, фактично не мають важелів впливу», — роз'яснює Роман Кошовий. Експерт також зазначає: парадоксально, що такої ради не створюють при виконавчому комітеті Львівської міської ради, який потенційно є найбільше закритим та корумпованим органом влади.
З його слів, у країнах з розвинутою демократією репрезентантами таких громадських рад в органах місцевого самоврядування фактично є депутати.
«На Заході вважають, що депутати повинні доносити не свою думку чи партії, а думку громадськості. Тому у них може бути для такого міста, як Львів, не більше двадцяти депутатів. Вони розуміють, що не є експертами у всіх питаннях, і постійно дуже тісно співпрацюють з громадськістю. Так працюють у Шотландії, схожа модель є у Польщі», — каже експерт і резюмує, що більші повноваження громадським радам треба надавати і в нас.
14.04.2016