Вчерашні надзвичайні загальні твори товариства "Просвіта", котрі скликано за для зміни статутів товариства, випали під кождим взглядом вдоволяючо. Участників зібралось по-над 150 осіб як місцевих так навіть і з далеких сторін провінції. По заупокійній відправі за померших членів товариства наповнились комнати "Рускої Бесїди" участниками, а голова тов. "Просвіти", Впов. д-р Омелян Огоновскій розпочав збори точно о 11 годинї такою промовою:
"Світлий Зборе!
Виконуючи рішенє загальних зборів "Просвіти" в Коломиї з д. 29 серпня 1890 р., видїл сего товариства запросив Вас ВП. панове на надзвичайні загальні збори у Львові. Се бо предложив був член видїлу, п. Олександер Колесса, проєкт нового статута товариства просвітно-економічного, і на тих загальних зборах виступив из внеском, щоби "Просвіта" була товариством, зложеним из читалень, из членів предплачуючих виданя і з почестних членів. Відтак при дебатї над проєктом того нового статута ВП. д-р Теофил Окуневскій поставив внесенє, щоб загальні збори не рішали внесків від разу, але щоб видїл "Просвіти" застановив ся над тим, чи справу просвітну треба-б сполучити зі справою ґосподарскою в одно товариство, чи може засновати два окремі товариства. Він вносив отже, щоб відступити цїлу справу новому видїлови. Опісля внїс Вп. проф. Олександер Барвіньскій, вибрати анкету, котра могла-б той проєкт розслїдити і в відповідній редакції предложити видїлови, почім би скликано надзвичайні загальні збори в цїли остаточного порішеня сеї справи. В наслїдок сего внеску проф. Барвіньского вибрано відтак в члени анкети послів Романчука й Гурика, професорів Омеляна Огоновского й Теофиля Грушкевича, д-ра Костя Левицкого й академіка Олександра Колессу. Тогдї-то порішено ще, що члени анкети можуть покликати до нарад над сею справою ще й инших мужів. На тих-то загальних зборах академік Трильовскій боронив в засадї внесеня Колесси, звертаючи увагу на Kółka rolnicze. Він домагав ся орґанізації економічної і відтак попирав внесенє Барвіньского з тим, щоб анкета увзляднила вказані внесеня.
Опісля в місяци падолистї анкета уконституувалась і стала розслїджувати проєктований статут. Трохи перегодя запросила она до нарад ще ВП. совітника Савчака, проф. Барвіньского, проф. Шухевича, инжінера Нагірного й судью Дольницкого. Референтом сеї справи був меценас Кость Левицкій, котрий зредаґував проєкт нового статута, коли члени розширеної анкети розібрали совістно й запопадливо поодинокі єго точки. Вислїдом тих нарад є отже сей надрукований проєкт статута, котрий видїлом товариства предкладає ся світлому зборови.
Справа се вельми важна. Ось бо маємо нинї рішити, чи истнуче товариство "Просвіта" має тілько розширити круг свого дїланя, чи, як де-хто хоче, має стати товариством переважно економічним. А вже-ж наше товариство має свою 23-лїтню исторію і своїми просвітними змаганями зєднало собі добре имя в широких кругах нашої суспільности. Оно будить темний люд до самопізнаня, несучи світло науки в найбіднїйші хатини. Коли-ж "Просвіта" поклала засновок до лучшої долї нашої батьківщини, то на покладенім засновку можна вже дальше будувати, але треба заходитись бережливо около дїла, бо при натовпі різнородного матеріялу могла-б истнуюча будівля завалитись. Той, що намагав би нашому товариству надати виключно орґанізацію економічну, не рефлєктував би на положений засновок, а бажав би на засновку рідної хати здвигнути камяницю з кількома поверхами. Лучше истнуючу будівлю скріпити й подекуди розширити, нїж намагатись, перетворити єї в кольос дивовижний. В такім разї лучше-б було поставити побіч себе два окремі будинки, нїж накопичити всїлякій матеріял і відтак зруйнувати истнуючу вже будівлю.
Проєкт до такої тямущої перерібки дотеперішньої будбвлї подає світлому Зборови от-сей нарис нового статута. Зволїть отже ВП. Панове взяти сей-то проєкт під свою світлу нараду, і не віднимайте поважній "Просвітї" єї первістних прикмет культурних. Бо єсли би Ви схотїли перетворити єї в товариство економічне, то погасили-б Ви ватру народну, из котрої несе ся світло в сумерки нашого національного побуту. А вже-ж добробит народний годї віддїлити від змагань просвітних. Оба сі чинники нашого народного відродженя мусять ити з собою в дружній парі, і тілько при взаїмнім сполученю зможе витворитись засновок до лучшої долї нашої безталанної Руси.
Відтак достойний голова "Просвіти", сконстатувавши потрібне до зміни статутів числа членів, предложив, щоби на предсїдателя сих зборів вибрати старенького ветерана-патріота о. Іосифа Заячківского з Лопянки, a до помочи єму, на заступника, директора руских паралельок в Перемишли п. Григ. Цеглиньского.
По виборі презідії попросив ще д-р Ом. Огоновскій почтити память помершого недавно члена-основателя товариства "Просвіта" професора д-ра Олександра Огоновского і професора віденьского університету д-ра Франца Мікльошича, котрий немало потрудив ся для Славяньства взагалї, а для Русинів з-окрема.
О. Заячківскій дякував короткими словами за почесть, оказану єму вибором єго на предсїдателя, просячи заразом, щоби за-для старости єго звільнено від обовязку проводити зборам. Однак на усильне прошенє заняв своє місце. На секретарів покликано о. Єзерского з Полонич і д-pa Дїдошака зі Львова; сей послїдний не міг задля різних перепон вести протоколу, тому покликано на єго місце п. Рудницкого, кандидата нотаріяльного из Зборова.
По занятю місць, презідія удїлила голосу референтови зміненого статута, д-рови Костеви Левицкому, котрий в недовгих а основних словах вказав на цїль і розвій товариства "Просвіти", кладучи вагу на заслугу товариства тим, що почало роботу свою з долини, т. є. від просвічуваня мас народу сїльского та маломіщаньского. Перейшов відтак на економічні наші справи, вказуючи на загальне зубожінє селян і міщан, та на конечну потребу скорої помочи в тім взглядї. Поміч таку — після гадки референта — може подати народови товариство "Просвіта", оперте на проєктованій анкетою змінї дотеперішного статута, зробленій в двох напрямах, з котрих перша тикає перетвореня товариства "Просвіти" з товариства чисто просвітного на просвітно-економічне, а друга, щоби товариство взяло на себе обовязок організації читалень в краю, а то тому, що читальнї наші позбавлені суть всякого нагляду, контролї і помочи, через що около 500 читалень одні, завдяки поодиноким личностям та патріотам, вправдї розвивають ся ще успішно, але инчі хилять ся до заснїту або цїлковитого упадку, а инчі истнують лише на папери. А читальнї особливо для нас, — як казав бесїдник, — мають величезну вагу, бо з них в нинїшних часах виходять перші апостоли за идею. Длятого референт просить, щоби збір зволив всї зміни статута, пороблені анкетою, ухвалити. Під взглядом формальним поставив д-р Левицкій внесенє, щоби перевести загальну дебету: 1) Чи взагалї потрібно перетворювати товариство "Просвіта" з чисто просвітного на просвітно-економічне; 2) чи потрібно реорґанізації читалень і підчиненя их під власть товариства "Просвіти"?
Проф. Волод. Шухевич спротивив ся тому внесеню, кажучи, що торічні загальні збори в Коломиї рішили вже потребу зміни статута і реорґанізації читалень і внїс розпочати спеціяльну дискусію над поодинокими §§-ами.
О. Ив. Кипріян з Немирова прилучив ся до внесеня проф. Шухевича. Читальнї, так як они дотепер були, дальше оставати не можуть. Що-до питаня: чи борше потрібно просвіти чи хлїба, — бесїдник єсть гадки, що рішучо хлїба треба перше.
П. Пав. Кирчів спротивив ся внесеню проф. Шухевича, позаяк збори в Коломиї нїчого позитивного не рішили: чи потрібно яких змін в статутї або нї, а лише припоручили справу проєкту видїлови до розгляду і евентуального зданя справи з відповідним внесенєм що-до зміни, — і внїс, аби, з огляду на то, що могуть бути члени, котрі не годять ся на зміну статута в тім напрямі, якій проєктує анкета, перевести найперше загальну дискусію над потребою зміни, а відтак над поодинокими параґрафами.
Д-р К. Левицкій признав що загальний збір в Коломиї ухвалив лише припоручити тую справу анкетї до розслїду, а рішучої ухвали, щоби статут змінити, не було. Се сконтатовано також з відчитаного протоколу из загального збору коломийского.
Презідія однакож піддала внесенє Кирчова під голосованє а коли внесенє то не одержало більшости голосів і перепало, рішено приступити до спеціяльної дебати над поодинокими §§-ами зміненого статута.
(Конець буде.)
[Дѣло, 26.03.1891]
(Конець.)
На внесенє референта рішено відчитувати лише тоті §§-и, котрі в новій редакції статута змінено. При §. 2-ім вивязалась обширнїйша дискусія, в котрій взяли участь пп. Шухевич, Кирчів, о. Матковскій, о. Галущиньскій, проф. Грушкевич, д-р Кулачковскій, д-р Левицкій, Луцик і инчі.
П. Кирчів спротивив ся точкам г) і д) §-у 2-го ["г) Закладанє спілок рільничо-господарских і промислових, крамниць шпинхлїрів, кас ощадности і кас позичкових, як також шкіл господарских і промислових. д) Удїлюванє помочи і поради при набуваню доброго насїня, машин і прирядів рільничо-господарских."] доказуючи, що така зміна значила би те саме, що й перетворенє товариства "Просвіта" з загально просвітного в економічне, а се противорічило-б первістній цїли того товариства, котрою оно поводилось і по силам сповнювало через довгі лїта свого истнованя. Бесїдник зовсїм не противить ся, щоби товариство старалось і видавало пожиточні підручники і книжочки, тикаючи справ економічних, бо-ж се вже вложено на товариство і старим статутом; але противить ся рішучо, щоби товариство заходило аж в сам сук річей чисто-фінансових, або в таке посередництво, як вимагають точки г) і д); се вже належить до товариства, котре би спеціяльно такими справами займало ся. Така зміна значить те саме, що обтяжити і спинити дотеперішну дїяльність товариства в чисто просвітнім напрямі, а злегковажити собі так важне питанє, як питанє економічне. Кожде товариство тим лїпше вивязуєсь из своєї задачі, чим менче має обовязків, а сли будемо чим раз більше обовязків на него вкладати, то жадного добре не виповнить, або й зовсїм забагнить ся. [Містопредсїдатель дир. Цеглиньскій перериває, щоби не відступати від річи.] Бесїдник заявляє, що се суть єго мотиви, чому спротивляє ся тому §-ови і доводить дальше, що для справ економічних і справ читалень потрібно конче окремого товариства, котре могло-б лише давати директиву товариству "Просвіта" що-до видавництв та підручників — і вносить, щоби над тою зміною перейти до порядку дневного, і задержати §. 2-ій в давній стилізації.
Проф. В. Шухевич обстає рішучо за зміною в тім напрямі, як єї предложила анкета. Він доказує конечну потребу такої зміни, щоби товариство набрало характеру більше практичного, позаяк того від давна домагаєсь провінція. Полємізуючи з виводами Кирчова, збиває их і вносить приняти сей §-ф в стилізації анкети.
Референт д-р К. Левицкій боронить стилізації зі становища, з якого виходила анкета, ухвалюючи сей проєкт. Анкета застановлялась основно і увзгляднювала все, що могло промовляти "за" і "против" тої стилізації. Справи економічні, упадок матеріяльний нашого селяньства а міщаньства рішучо промовили за потребою такої зміни; впрочім друге товариство у нас з характером часто-економічним ледви чи би удержалось.
О. Матковскій з Снятина доказує, що нарід дуже відчув конечну потребу такої зміни і нинї при тім домаганю остане. Сама просвіта на мало-що здасть ся, сли она не буде звязана з цїлями економічно-практичними. Спілок рільничо-господарских а промислових, крамниць, шпихлїрів, кас ощадности і т. д. нам конче потреба, — без того нїчого не вдїємо, і реорґанізація читалень та нагляд над читальнями конечно потрібні.
Д-р Ярослав Кулачковскій годить ся з виводами проф. Шухевича і о. Матковского, а полємізує з виводами Кирчова.
Єроним Я. Луцик, сотрудник "Народної Часописи", почав (навіть оріґінальним язиком тої часописи) виводити жалї, що в §-ї тім пропущено найважнїйшу точку, бо не сказано, що товариство буде видавати книжочки "духового" змісту.
Реф. д-р К. Левицкій, в відповіди п. Луцикови, пояснив присутним, що єсли ходить о книжочки змісту "духовного" або реліґійного, то §-ф той постановляє як найвиразнїйше, що до осягненя цїли прислугують товариству средства: "а) Видаванє дїл і всякого рода письм в рускім язицї", — отже супротив сего сказаня розуміє ся вже само собою і письма змісту релиґійного. Так само було і в попореднім статутї, а "Просвіта" видала кількадесять книжок змісту реліґійного, видавала "Житя святих", молитвослови, а крім того кожда поодинока книжочка була писана в дусї моральнім, на що вказують сотки виданих до тепер моралізуючих праць. Впрочім такого уступу спеціялізувати годї, бо тим самим можна викликати сумнїви, що нераз потрібні книжочки, як н. пр. змісту економічного, товариство не буде увзглядняти, позаяк в тім §-і сказано, що книжочки тії мають бути змісту реліґійного чи духовного. Що-ж бо має до дїла книжочка н. пр. про закладанє кась позичкових до молитвослова? І сего потрібно і того потрібно, але одно йде своєю дорогою, а друге знов своєю.
О. Галущиньскій і проф. Т. Грушкевич промавляли за тим, щоби, спокою ради, всадити якось таку клявзулю про книжочки духовного змісту, — нехай відтак не кричать з кутів, та не плачуть в таких "Народних Часописях", підкопуючи різними плїтнями повагу товариства, мов би то "Просвіта" не дбає про духовну сторону нашого народу.
Проф. Шухевич спротивив ся рішучо як внесеню п. Луцика так і виводам передбесїдників. Кождий знає, що до нашого товариства належить поважне, бо переважне число священиків; що в склад видїлу товариства входять священики; що ширенєм просвіти займають ся священики; що директиву для товариства дають також священики; що на загальні збори збирають ся завсїгди в поважнім числї священики; що найбільше число членів для товариства звичайно приєднують священики, та що, наколи-б товариство минало ся з своєю цїлею, ті священики перші ґреміяльно піднесли би голос; зважати-ж на якісь там голоси покутні, а ще в "Народній Часописи", котра таке має понятє о просвітї нашого народу і наших потребах, як, непричком кажучи, слїпий о барвах, — то бесїдника дуже а дуже дивує. Перед "Народною Часописею" не будемо ми вже красчі, хоч-би ми робили все те, чого она сама хоче, хоч она властиво сама не знає, чого хоче... Єсли-ж би ми поставили таку стилізацію, якої домагає ся п. Луцик, то я першій, яко природознавець жадаю, щоби поставити там також клявзулю о видаваню книжочок з фізики, хемії, зоольоґії і т. д., бо й не один з нас знайде ся, що схоче також, аби поставлено в тім параґрафі щось, що єму також здає ся конечним. Сему §-ови не було би й кінця на такій спосіб.
По таких рішучих виводах проф. Шухевича, до котрих прилучилось ще дуже богато инчих членів, внесенє Луцика перепало всїми голосами против трех.
Над тим §-ом забирав ще голос п. Лаврівскій, котрий хотїв, щоби конче вставити ще додаток, що товариство вистараєсь о право кольпортажи книжок просвітних для своїх членів, — а д-р Левицкій пояснив основно закон прасовий, вказуючи, що се річ просто неможлива, а членів наразила би на різні прикрі колізії і кари від властей політичних. На продаж книжок мусїв би кождий член мати концесію від властей політичних а не від товариства, і то лише на певні, виразно в концесії означені місцевости.
Відтак піддано той параґраф під голосованє, а збори приняли єго в цїлости, після проєкту анкети.
Так само принято і слїдуючі параґрафи.
§.15 принято з поправкою проф. Шухевича що-до точки в), щоби виключеному видїлом товариства членови прислугувало право відкликатись до загальних зборів.
При §-і 23-ім настала знов живійша дискусія.
П. Кирчів доказував, що обмеженє загальних зборів що-річних на раз в два роки — значить те саме, що обмеженє прав кождого члена. Мотиви анкети, що не всї члени интересують ся справами товариства і що в дотеперішних загальних зборах брали звичайно участь і в голосованю навіть не-члени, — нїчого не доказують, бо-ж сли не буде евіденції і контролї, то чи загальні збори будуть раз в рік, чи раз на два роки — не-члени так само можуть взяти участь. За те-ж сли будуть брати всї члени участь в рішеню справ товариства, то по-перше они лише використають своє право, а по друге, тим власне будуть учити ся вихісновувати свої права і в инчих випадках, та заправляти ся до по важної і повної участи в житю публичнім. Бесїдник внїс отже, щоби той §. лишити в давній стилізації.
Против того внесеня виступили: проф. Шухевич, о. Яворскій і инчі, і також д-р К. Левицкій доказуючи многі випрактиковані недогідности, які виходили з дотеперішної практики, і внесенє Кирчова перепало. Тогдї поставив п. Кирчів друге змінене внесенє, щоби члени, котрих для якої-небудь причини видїл виключив з товариства, не потребували чекати аж два роки на загальні збори, де могли-би просити о нове принятє, але щоби і щорічні зібраня у Львові могли рішати бодай сю справу. Внесенє се упало.
В §.32 змінено слово "адміністратор" на "екомон" і принято додаток п. Кирчова до сего §-у, що урядник товариства не може бути рівночасно членом видїлу товариства.
В §.33. змінено слово "ц. к. староство" на "ц. к. суд повітовий".
Инші §§. статуту аж до кінця принято без зміни по коротшій або довшій дискусії.
Опісля вносив о. Солтикевич, щоби цїну молитвенників знизити і тим способом уможливити як найбільше розширенє их, бо селяне і міщане подекуди купують польскі молитвенники лише длятого, що ті дуже дешеві! — Внесенє се рішено передати Головному Видїлови до полагодженя.
Крім того ще звідували ся декотрі члени: що робити, єсли читальня вже истнуюча хоче перемінити ся на читальню "Про світи". Отже треба се так зробити, що читальня подасть до потвердженя нові статути "Просвіти" в 5 примірниках, і зазначить, що на них годить ся.
Збори закінчили ся о год. 2½ відспіванєм "многих лїт" Є В. цісареви, оо. Заячківскому, д-рови Ом. Огоновскому і проф. Цеглиньскому. По зборах відбуло ся мале угощенє селян і міщан в "Народній Торговли."
[На сїм місци мусимо запримітити, що львівскі Русини взяли в тих загальних зборах як найчисленнїйшу участь, а не так, як се подала була "Народна Часопись", пишучи: "Дивовижним видає ся се, що львівскі Русини, по більшій части члени тов. "Просвіти" не прибули на збори, хотяй знали, як важні на них питаня піднесені будуть".] Репортер "Народної Часописи" очевидно не знаючи нїкого з участників збору анї з львівских Русинів, хибно поинформував ся. Так само недобачив він і того, що селяне і міщане навіть з далеких сторін явились в поважнім числї, і забирали навіть голос в справі змін статута.
[Дѣло, 27.03.1891]
Від п. Володимира Лаврівского одержали ми слїдуюче письмо:
Хвальна Редакціє! В числї 61 "Дѣла" в справозданю з Загальних Зборів "Просвіти" находить ся слїдуючій уступ: "Над тим §-ом забирав голос д. Лаврівскій, котрий хотїв, щоби конче вставити ще додаток, що товариство вистараєсь о право кольпортажи книжок просвітних для своїх членів." — Позаяк в протоколї Загальних Зборів уступ тої справи дотикаючій звучить: "Лаврівскій жадає, щоби по уступі в §2. нового статута помістити: "розширюванєм так свого видавництва, як і инчих пожиточних", і після §.6. устави прасової з дня 17 грудня 1862 В. з. д. ч. 6 розуміє ся спродаж в загалї і роздачу друків, а не лишень кольпортажу, тож прошу о поміщенє сего поясненя.
Остаю з глубоким поважанєм Володимир Лаврівскій.
[Дѣло, 31.03.1891]
31.03.1891